Іменем України
05.06.08 Справа №11-07/541
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Федоров І.О. судді Кричмаржевський В.А. , Мірошниченко М.В.
при секретарі Акімовій Т.М.
за участю представників:
кредитора -Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м.Запоріжжя - Турчинського М.І., головного спеціаліста-юрисконсульта, дов.№22/183 від 28.12.2007р.
боржника - не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м.Запоріжжя
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.03.2008р.
у справі № 11-07/541
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Ніка”, м.Запоріжжя
Установив:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.03.2008р. на підставі статей 5, 6, 7, 9, 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (суддя Даценко Л.І.) заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Ніка”, м.Запоріжжя, повернута заявникові без розгляду.
Таке рішення суд першої інстанції мотивував відсутністю доказів неплатоспроможності боржника та відсутності боржника.
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, у поданій апеляційній скарзі кредитор - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області оскаржив ухвалу про повернення заяви про визнання банкрутом до Запорізького апеляційного господарського суду, просить цей судовий акт скасувати та передати справу на розгляд місцевого господарського суду, так як він ухвалений з порушенням норм процесуального права.
Представник особи, що подала апеляційну скаргу, підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі.
Боржник відзиву на апеляційну скаргу не надав, його представник не з'явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
За розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №1105 від 05 червня 2008р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Федорова І.О. (головуючого), Кричмаржевського В.А. та Мірошниченка М.В.
Проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, заслухавши пояснення представника заявника апеляційної скарги, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо: - заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; - у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону; - не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; - заявник не дотримав строку, зазначеного у абзаці третьому статті 1 цього Закону; - з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Згідно зі статтею 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: - 1) позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; - 2) у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес; - 3) у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; - 4) не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; - 5) порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору; - 6) не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;
- 7) до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору; - 8) не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Тобто, ці норми містять вичерпний перелік обставин, за яких може бути повернута господарським судом без розгляду позовна заява чи заява про порушення справи про банкрутство.
Суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність доказів, що підтверджують неплатоспроможність боржника, оскільки такі докази у матеріалах справи є.
Але належно оцінити їх може господарський суд лише в судовому засіданні, оскільки докази є поняттям суб'єктивним, сторона вважає їх достатніми, а суд - ні.
А тому господарський суд при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство повинен відповідно до статті 38 ГПК України витребувати необхідні докази у ініціюючого кредитора і у наступному засіданні оцінити подані документи (ст.11 ч.4 Закону №2343).
Частиною другою ст.124 Конституції України та ч.3 ст.1 Закону України „Про судоустрій” передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст.2, частини третьої ст.3, частин першої та третьої ст.6 Закону „Про судоустрій” суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами, усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законами засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, у тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
За таких обставин апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Запорізької області від 28.03.2008р. у справі №11-07/541-скасуванню, а заява з доданими матеріалами - передачі господарському суду Запорізької області.
Керуючись ст.101-106 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд
Постановив:
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області задовольнити, ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.03.2008р. у справі №11-07/541 скасувати, заяву та матеріали передати на розгляд господарського суду Запорізької області.
Головуючий суддя Федоров І.О.
судді Кричмаржевський В.А.
Мірошниченко М.В.