Суддя - доповідач - Ханова Р.Ф.
Суддя 1 інстанції - Христофоров А.Б.
Україна
Іменем України
21 травня 2009 року справа № 2-а-36518/08/0570
зал судового засідання №2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Василенко Л.А.,
Старосуда М.І.
при секретарі судового засіданняЧуріковій Я.О.
за участю представників:
від позивача:Кузьмишкин Д.В. - за дов. від 30.12. 2008 року, Данилова О.М. - за дов від 30.12.2008 року
від відповідача:
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області
на постанову Донецького
окружного адміністративного суду
від 23 березня 2009 року
по адміністративній справі№ 2-а-36518/08/0570 (суддя Христофоров А.Б.)
за позовомДержавного підприємства „Маріупольський морський торговельний порт”
доДержавної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області
про
визнання частково недійсним рішення №2 від 31 березня 2008 року
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2009 року (арк. справи) позов Державного підприємства „Маріупольський морський торговельний порт”(арк. справи 2-4, 36-41,83) до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецький області про визнання частково недійсним рішення Донецької інспекції з контролю за цінами в Донецькій області від 31 березня 2008 року №28 в частині положень з стягнення з Державного підприємства „Маріупольський морський торговельний порт” зайво нарахованої та отриманої суми послуг 312 238 грн. 15 коп. та штрафу у двократному розмірі від цієї суми 624 276 грн. 30 коп., а всього 936 714 грн. 45 коп. задоволений повністю, внаслідок чого:
- визнано частково недійсним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області від 31 березня 2008 року №28 в частині положень з стягнення з Державного підприємства „Маріупольський морський торговельний порт” зайво нарахованої та отриманої суми послуг 312 238 грн. 15 коп. та штрафу у двократному розмірі від цієї суми 624 276 грн. 30 коп., а всього 936 714 грн. 45 коп.
- скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області від 31 березня 2008 року №28 в частині положень з стягнення з Державного підприємства „Маріупольський морський торговельний порт” зайво нарахованої та отриманої суми послуг 312 238 грн. 15 коп. та штрафу у двократному розмірі від цієї суми 624 276 грн. 30 коп., а всього 936 714 грн. 45 коп.
В апеляційній скарзі (арк. справи 115-121) відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою у задоволенні позовних відмовити у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхилив, та просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.
Про дату, час, та місце апеляційного розгляду справи сторони були повідомленні належним чином.
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
Відповідно до частини першої статті 190 Господарського Кодексу України, статті 7 Закону України „Про ціни та ціноутворення” вільні ціни (тарифи) встановлюються на всі види продукції, товарів, робіт послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Згідно із частиною 1 статті 191 Господарського кодексу України державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України.
Аналогічне положення міститься у статтях 4,9 Закону України „Про ціни і ціноутворення”.
Відповідно до статті 4 Закону України „Про ціни і ціноутворення” Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікації; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Відповідач як суб'єкт владних повноважень здійснив перевірку протягом лютого березня 2008 року за період з 1 січня 2007 року по 14 березня 2008 року наслідки якої викладені в акті від 14 березня 2008 року №37 (арк. справи 56-64).
24 березня 2008 року відповідачем прийнято доповнення до акту перевірки від 14 березня 2008 року №37 (арк. справи 5).
Спірне рішення оскаржується саме в частині, яка прийнята за висновками, викладеними в доповненні.
Перевірка є засобом реалізації владних управлінських функцій, а акт перевірки - документ, що складається за результатами проведення перевірки.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду контролю, їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 5 квітня 2007 року №877-5.
Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. Документа у вигляді доповнення до акту приписами зазначеного закону або будь-яким іншим законом не передбачено, внаслідок чого колегія суддів доходить висновку щодо безпідставності прийняття спірного рішення за висновками викладеними у доповненні.
Разом з тим, виходячи з необхідності всебічного та об'єктивного розгляду справи, колегія суддів вважає необхідним розгляд даної справи, виходячи із суті спору.
Як вбачається з доповнення, та спірного рішення підставою застосування штрафу стало стягнення позивачем з судновласників плати за послуги з оформлення приходу суден у порт та відходу суден із порту, за період з 1 січня 2007 року по 29 лютого 2008 року у загальній сумі 312 238 грн. 15 коп., в порушення пункту 8 статті 88 Кодексу торговельного мореплавства України, затверджений Законом України від 23 травня 1995 року за №176/95-ВР.
Відповідно до статті 1 „Загальні правила” Кодекс торговельного мореплавства України регулює відносини, що виникають з торговельного мореплавства.
Функції капітана морського порту визначені статтею 88 зазначеного Кодексу, до них серед інших належить оформлення приходу суден у порт і виходу з порту.
Статтею 11 даного кодексу визначені тарифи, шляхом наголошення на тому, що тарифи на морські перевезення пасажирів і багажу в прибережному плаванні, а також правила застосування цих тарифів, затверджується у порядку, встановленому чинним законодавством України, до складу такого законодавства входять Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 року №1544, якої затверджене Положення про портові збори, а також Наказом Мінтрансу України від 27 червня 1996 року №214, яким затверджено збори і плата за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України (зареєстрований Мінюстом 24 липня 1996 року за №374/1399), є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, підлягає застосуванню у межах спірних відносин визначених в частині 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вичерпного переліку вищезазначені нормативні акти щодо затвердження зборів і плат, за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України вищезазначені нормативно-правові акти не утримують. Пунктом 62 вищенаведеного положення передбачено, що при наданні судновласникам інших послуг не передбачених цими зборами і платою, застосовуються вільні ціни відповідно до законодавства.
Виходячи з наведеного, плата за послуги з оформлення приходу суден у порт та відходу суден з порту є послугою, яка надається за вільними цінами. Будь-яких доводів, що ці ціни не є вільними відповідач спірним рішенням або актом перевірки не надав.
Аналіз всіх нормативно-правових актів наведених у даному рішенні доводить, що ці ціни є вільними, правильність застосування позивачем вільних цін та їх розмір доводиться матеріалами справи, зокрема наказами керівника №273 від 25 травня 2004 року (арк. справи 17) та №362 від 16 липня 2007 року (арк. справи 21).
Посилання апелянта на пункт 8 статті 88 Кодексу торговельного мореплавства України є безпідставним, оскільки функція капітану щодо оформлення приходу суден у порт і виходу із порту вказує на те хто це повинен здійснювати, але не означає, що це здійснюється морським портом на безоплатній основі.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач безпідставно застосував економічні санкції до позивача. Спірні рішення у частині пов'язаній зі стягнення безпідставно отриманої суми виручки у розмірі 319 602 грн. 83 коп., а також застосування штрафу у двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки у розмірі 639 205 грн. 66 коп. є протиправним.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції обставини справи досліджені у повному обсязі та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2009 року у справі № 2-а-36518/08/0570 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2009 року у справі № 2-а-36518/08/0570 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 травня 2009 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 21 травня 2009 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: Л.А. Василенко
М.І. Старосуд
З оригіналом згідно:
Суддя Р.Ф. Ханова