«27» квітня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Стас Л.В.,
суддів: Косцової І.П., Шеметенко Л.П.
при секретарі - Філатовій І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України у Заводському районі м. Миколаєва на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2008 року, по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання провести перерахунок та виплату збільшеної пенсії, -
Позивачка - ОСОБА_1., звернулася до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України Заводському районі м. Миколаєва, в якому просила поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року, визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати останнього виконати ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провести перерахунок пенсії, з урахуванням її збільшення на 30% від мінімальної пенсії за віком, та виплатити позивачці заборгованість, що утворилася за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року, у розмірі 2733,30 грн.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вказуючи, що на даний час відсутній механізм реалізації права позивачки на нарахування і виплату їй спірного підвищення пенсії, оскільки визнаний Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” розмір мінімальної пенсії за віком даних правовідносин не стосується.
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2008 року позов задоволено. ОСОБА_1, відновлено пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року. Управління пенсійного фонду України у Заводському районі м. Миколаєва зобов'язано провести перерахунок підвищення пенсії позивачці в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 2006 року по 2007 рік. Стягнуто з Управління пенсійного фонду України у Заводському районі м. Миколаєва на користь ОСОБА_1., щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни у розмірі 2733,30 грн..
В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову в задоволенні позову.
Коллегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованність постанови суду першої інстанціїї в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та на нього розповсюджується дія Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 19.11.2004 року.
Згідно зі ст. 6 вказаного Закону (відповідно до редакції статті чинної на час розгляду і вирішення справи), дітям війни пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне страхування” від 09 липня 2003 року і дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007рік” від 19.12.2006 року, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність затверджено: з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн..
Частиною 3 цієї ж норми у редакції Закону України від 15.03.2007 року №749-V встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, який визначений абзацем п'ятим частини першої зазначеної статті, збільшений на 1%.
Тобто розрахунковий мінімімальний розмір за віком складає:
- з 1 квітня 2007 року - 410,06 грн. (406грн. х 1%);
- з 1 жовтня 2007 року - 415, 11 грн. (411грн. х 1%).
При цьому, пунктом 12 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” дію ст. 6 Закону України “про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік було зупинено з урахуванням ст. 111 того ж Закону, якою обмежено коло суб'єктів підвищення пенсії, а також встановлені інші його розміри.
Вирішуючи справу по суті суд першої інстанції вірно прийняв до уваги правову позицію Конституційного Суду України, який своїм рішенням від 09.07.2007 року №6-рп/2007 у справі щодо відповідності положень ст. 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні права громадян), зокрема, п.12, ст. 71 та ст. 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” визнані неконституційними.
З цих підстав, колегія судів погоджується з висновком суду про те, що вказані положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” не можуть бути застосовані, оскільки вони суперечать нормам Конституції України про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до існуючих законів (ч. 3 ст. 22 Конституції України).
Спираючись на розрахунок, наведений вище, фактична різниця недорахованої і невиплаченої пенсії позивачці, починаючи з 1 квітня 2007 року складає 123,02 грн., на місяць (підлягає до виплати з 09 липня 2007 року), починаючи з 1 жовтня 2007 року - 124,53 грн., на місяць.
Визнавши поважними причини пропуску позивачкою строку звернення до суду, суд першої інстанції зазначає, що несплата позивачці щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у 2006 та 2007 роках є неправомірною, але в даному випадку, з таким висновком суду погодитися неможливо.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року), зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії «дітям війни», то вимоги ОСОБА_1., які стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги про невизначеність законодавства з питання, яким саме органом (Пенсійним фондом або іншим органом), за рахунок яких коштів і джерел (Державного бюджету або Пенсійного фонду) та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення до пенсії дітям війни, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Беручи до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується «дітей війни» відповідно до ст. 6 Закону, судова колегія зазначає, що вони є безпідставними та необґрунтованими. Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 вказаної статті, мінімального розміру пенсії за віком.
До цього ж, висновки суду першої інстанції щодо перерахунку та стягнення щомісячної доплати за статусом «діти війни» за повний 2007 рік не відповідають нормам матеріального права, так як правові положення, які передбачають виплату підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком є чинними лише з 09 липня 2007 року. Тому дата, з якої необхідно провести перерахунок встановлена судом невірно, оскільки позивачка набула право на отримання підвищеної пенсії, починаючи з 09 липня 2007 року, а саме з моменту визнання Конституційним Судом України положень п.12 ст. 71 та ст.111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” - неконституційними. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до невірного висновку про задоволення позову ОСОБА_1., у повному обсязі, оскільки він підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п. 4. ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно п. 2, п.3 ч. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Із врахуванням наведеного, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі не є обґрунтованим, оскільки позов підлягає частковому задоволенню. Судова колегія вважає за необхідне скасувати постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2008 року та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову, а саме, про зобов'язання відповідача з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року підвищити ОСОБА_1, пенсію на 30% мінімальної пенсії за віком. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Керуючись ч.1 ст. 195, ч.3 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ч.1 ст.207, ст.254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Заводському районі м. Миколаєва - задовольнити частково.
Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2008 року, по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання провести перерахунок та виплату збільшеної пенсії - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання провести перерахунок та виплату збільшеної пенсії - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Заводському районі м. Миколаєва підвищити ОСОБА_1 пенсію на 30 % мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», із розрахунку за період з 09.07.2007 року по 30.09.2007 року в розмірі 123,02 грн., на місяць, за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 124,53 грн., на місяць.
В іншій частині позову, щодо зобов'язання Управління пенсійного фонду України у Заводському районі м. Миколаєва підвищити ОСОБА_1 пенсію на 30 % мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, та з 01.01.2007 року по 08.07.2007 року - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: