«23» березня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Стас Л.В.,
суддів: Косцової І. П., Шеметенко Л.П.,
при секретарі - Філатовій І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка на постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 25 грудня 2007 року, по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка про визнання дій неправомірними та здійснення перерахунку пенсії, -
Позивач - ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Нова Каховка, в якому просив визнати його право на перерахунок основної пенсії та зобов'язати відповідача зробити її перерахунок, з урахуванням додаткової пенсії за шкоду нанесену здоров'ю, починаючи з моменту звернення до відповідача, тобто з 23 жовтня 2007 року, мотивуючи свої вимоги тим, що він є інвалідом третьої групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, а відповідачем помилково розраховано розмір пенсії та вона виплачується в розмірі 533 грн., чим порушується ст. ст. 48, 50, 54, Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, у розмірі 2 436,0 грн..
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вказуючи, перерахунок пенсії було проведено відповідно до чинного законодавства.
Постановою Новокаховського міського суду Херсонської області від 25 грудня 2007 року - позов задоволено.
В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити позовну заяву без розгляду.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованність постанови суду першої інстанціїї в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що розмір пенсії позивача, згідно з п. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має дорівнювати шести мінімальним пенсіям за віком і повинен складати: 406 х 6 = 2 436 грн.. Крім того, відповідно до ст. 50 вказаного Закону України, позивачу має виплачуватися додаткова пенсія за шкоду, завдану здоров'ю, яка для інвалідів третьої групи складає 50% мінімальної пенсії за віком, тобто: 406 х 50% = 203 грн., але Управління Пенсійного фонду України сплачує йому пенсію в значно меншому розмірі, що істотно порушує права ОСОБА_1..
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідом третьої групи.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Керуючись ч. 1 ст. 50 Закону України №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, особам віднесеним до першої категорії, які є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильської катастрофою, має дорівнювати 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. ст. 49, 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається виключно за правилами, встановленими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Будь-якими іншими діючими нормативно-правовими актами розмір мінімальної пенсії за віком не визначається.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить про те, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначати державну пенсію та додаткову пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів апеляційного суду відхиляє посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 названого Закону, відповідно до якої порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, визначаючи такий порядок, може допускати звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку щодо не взяття до уваги положень ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. ст. 49, 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Безпідставними є і посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної пенсії у вказаному розмірі, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтями 49 та 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо визначення розміру та виплати пенсій.
На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача є - правильним.
Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.
Керуючись ч. 1 ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст. 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка - залишити без задоволення.
Постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 25 грудня 2007 року, по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка про визнання дій неправомірними та здійснення перерахунку пенсії - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
Суддя: Л.В. Стас