«02» березня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Стас Л.В.,
суддів: Шеметенко Л.П., Косцової І.П.,
при секретарі - Філатовій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату про зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
Позивач ОСОБА_1, звернувся до суду з вказаним вище позовом та просив зобов'язати відповідача провести дорахування і виплату проіндексованої пенсії за минулий час з урахуванням:
- з 01 вересня 1999 року - 40% надбавки посадового окладу, введеної Указом
Президента України №847/99 від 14 липня 1999 року;
- з 01 січня 2003 року - 100% надбавки, введеної Указом Президента України №173
від 23 лютого 2002 року;
- з 01 травня 2003 року - 90% надбавки, введеної Указом Президента України
№389/03 від 5 травня 2003 року;
- з 01 березня 2002 року - 33,3% премії, передбаченої п.3 Постанови Кабінету
Міністрів України №829 від 22 травня 2000 року і наказом Міністра оборони України №75
від 5 березня 2001 року.
- з 01 січня 2005 року - 90 % надбавки за безперервну службу, введеної Указом Президента України від 05 травня 2003 року №389/2003 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України… за безперервну службу», тобто виходячи з її максимального розміру, встановленого законодавством для військовослужбовців, що мають безперервну службу понад 25 календарних років.
Представник відповідача позов не визнав, зазначивши, що правових підстав для його задоволення - не має.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 грудня 2006 року позов ОСОБА_1, - задоволено.
В апеляційній скарзі представник Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову у задоволенні позову.
Коллегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованність постанови суду першої інстанціїї в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних силах, звідки 23 червня 1977 року був звільнений у запас та йому була призначена пенсія з розрахунку сум видів основного і додаткового грошового забезпечення, які останній отримував при проходженні служби.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що Закон України від 15червня 2005 року “Про внесення змін до ст. 43 Закону України від 09 квітня 1992 року “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” (з подальшими змінами), суперечить ст.22Конституції України, не відповідає принципу верховенства права і порушує принципи рівності та справедливості, але з такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо.
Так, відповідно до статті 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців Збройних сил України, пенсійне забезпечення військовослужбовців, які мають право на пенсію здійснюється відповідними відомствами в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.3 ст.43 вищевказаного Закону, в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей", пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги відносно того, що нова редакція ч.3 ст.43 зазначеного Закону, де йдеться про нарахування пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, куди включаються оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством" та п. 2 Перехідних положень до Закону України «Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який передбачає право на перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного положення Закону, то вони набули чинність з 1 січня 2005 року і не мають зворотньої дії в часі.
Відповідно до положень ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (що діяли до 1 січня 2005 року), призначені військовослужбовцям пенсії перераховувались з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, які мали право на пенсію за цим законом.
Крім того, рішенням Конституційного суду України від 14.06.2007 року по справі №1-12/2007 визнано, що «відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є конституційним) перше речення пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 15 червня 2004 року №1769-ІV (1765-15): «Встановити, що особи, яким раніше призначено пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (2262-12), мають право на перерахунок пенсій з урахуванням положень цього Закону (2262-12) та виплату 50 відсотків перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, аз1січня 2006 року - 100 відсотків перерахованої пенсії».
Відповідно до п. п. 3, 4. ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно п. 2 ч. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовільняє або не задовільняє позовні вимоги.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 грудня 2006 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ч.1 ст. 195, ч. 3 ст. 198, п. 3, 4 ч. 1 ст. 202, ч.3 ст. 205, ч.1 ст.207, ст.254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату про зобов'язання провести перерахунок пенсії - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату про зобов'язання провести перерахунок пенсії - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.
Головуючий: /підпис/