18.01.2007 Справа № 32/145
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий -суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді -Джихур О.В., Виноградник О.М.,
секретар судового засідання -Клименко Ю.І.,
за участю представників сторін:
від позивача -Луговський В.П., довіреність від 12 жовтня 2006 року № 932;
від відповідача -Ковальчук В.В., довіреність від 22 листопада 2006 року № 125;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Родина», с.Радіонівка Криворізького району Дніпропетровської області
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2005 року у справі № 32/145
за позовом Криворізького районного центру зайнятості, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Родина», с.Радіонівка Криворізького району Дніпропетровської області
про стягнення 65486 грн., -
В лютому 2005 року позивач -Криворізький районний центр зайнятості звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ “Родина» про стягнення заборгованості по сплаті внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в сумі 39483 грн., а також пені в сумі 26004 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2005 року у справі 32/145 (суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача стягнуто на користь Криворізького районного центру зайнятості суми заборгованості та пені, а також в доход держбюджету витрати по сплаті держмита в розмірі 654 грн.86 коп., та на користь ДП “Судовий інформаційний центр» 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
При винесенні постанови господарський суд виходив із невиконання відповідачем обов'язків по сплаті страхових внесків до Фонду, у зв'язку з чим склалася заборгованість, яка стягнута з відповідача з нарахуванням пені
Не погодившись з рішенням відповідач -ТОВ “Родина» звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, нез'ясування судом фактичних обставин справи, недоведеність встановлених судом обставин справи та невідповідність їм висновків суду, просив рішення скасувати і прийняти нове рішення, розстрочивши його виконання на 2005-2006 роки.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом не встановлена фактична кількість працюючих на підприємстві та осіб, які повинні сплачувати внески, не з'ясовано період нарахування недоїмки та пені та не доведена вина підприємства як підстава притягнення до відповідальності.
Позивач -Криворізький районний центр зайнятості, у поданому відзиві та поясненнях проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує. Зазначає про невнесення або неналежне внесення внесків до Фонду при виплаті зарплати найманим працівникам. Факт неповної та несвоєчасної сплати внесків підтверджується актом перевірки відповідача. Пеня нарахована в порядку, передбаченому Законом та п.п.2 п.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Правові, фінансові та організаційні основи загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття положеннями Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного страхування».
Відповідно до п.2 ч.2 ст.35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.
Згідно ч.1 ст.38 Закону роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Позивачем -Криворізьким районним центром зайнятості, проведено перевірку відповідача -ТОВ “Родина» з питань правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 01 червня 2003 року по 01 жовтня 2004 року; за результатами перевірки складений акт від 21 жовтня 2004 року № 72 /а.с.3 т.1/.
Перевіркою встановлено прострочену заборгованість відповідача по внескам до Фонду в розмірі 39483 грн.
Наявність і розмір заборгованості підтверджуються розрахунками позивача /а.с.4-5 т.1/, розрахунковою відомістю відповідача про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду /а.с.9 т.1/, актами звірок взаємних розрахунків від 16 березня 2005 року та від 18 квітня 2005 року /а.с.16, 54 т.1/, актом повторної перевірки відповідача від 18 липня 2005 року /а.с.147 т.1/ а також фактичною сплатою суми заборгованості під час перегляду справи в касаційному порядку (платіжне доручення від 04 вересня 2006 року № 237 /а.с.11 т.2/).
Враховуючи, що відповідачем на час розгляду справи судом першої інстанції не надано доказів погашення вищевказаної суми заборгованості по сплаті страхових внесків, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про стягнення з відповідача вказаної суми як недоїмки.
Також господарським судом правомірно стягнуто пеню, проте в цій частині рішення підлягає зміні.
Згідно підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків від 18 квітня 2005 року /а.с.54 т.1/ пеня за несвоєчасну сплату відповідачем страхових внесків складає 22273 грн. Розмір пені підтверджується розрахунком позивача /а.с.148-149 т.1/, який судова колегія вважає вірним.
Судова колегія відхиляє як безпідставні посилання відповідача на існування форс-мажорних обставин, які не можуть бути підставою для звільнення підприємства від обов'язку сплати внесків до Фонду при фактичному нарахуванні і виплаті заробітної плати працівникам.
Також судова колегія вважає необґрунтованими твердження відповідача про неправильність визначення позивачем розміру пені. Пеня позивачем розрахована виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк, що відповідає положенням ч.1 ст.38 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.9.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженого наказом Міністерства правці та соціальної політики України від 18 грудня 2001 року № 339, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 січня 2001 року за № 30/5221.
З урахуванням вищевикладеного рішення господарського суду, у зв'язку з неправильним вирішенням справи в частині позовних вимог про стягнення пені, підлягає зміні.
Керуючись ст.ст.160, 167, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Родина» задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2005 року у справі № 32/145 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
“Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Родина» на користь Криворізького районного центру зайнятості заборгованість в сумі 39483 грн., пеню в сумі 22273 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Родина» в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 617 грн.56 коп., витрати по розгляду апеляційної скарги в сумі 308 грн.78 коп., а також на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр» витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 112 грн.»
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді О.В.Джихур
О.М.Виноградник