Головуючий у 1 інстанції - Дубовик Р.Є.
Суддя-доповідач - Нікулін О.А.
Україна
02 квітня 2009 року справа № 2-а-192/08/0534
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді
Нікуліна О.А.
суддів: при секретарі за участю: позивача представника відповідача
Дяченко С.П., Сіваченка І.В. Фаліні І.Ю. не з'явився не з'явився
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу
судовому засіданні Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради
на постанову
Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області
від
08 грудня 2008 року
по справі
№ 2-а-192/08 року
за позовом
ОСОБА_1
до
Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради
про
стягнення недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2008 роки,-
У листопаді 2008 року позивач - ОСОБА_1. звернувся до Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області з позовом до відповідача Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради про стягнення недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 1970 грн., виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на день фактичної виплати.
Постановою Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 08 грудня 2008 року позов ОСОБА_1. було задоволено. Стягнуто з Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради на користь позивача ОСОБА_1. недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 1962 грн.
Не погодившись з таким рішенням, Микитівське управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме виходячи з існуючих фінансових можливостей, держава гарантує виплату зазначеної допомоги в розмірі, встановленому в Постанові КМУ №562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тому всі виплати передбачені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі виплати щорічної допомоги на оздоровлення, і які базуються на розмірі мінімальної заробітної плати, виплачується у розмірах, встановлених вказаною постановою КМУ.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач перебуває на обліку в Микитівськом управлінні праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради як особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (надалі ЧАЕС), 1 категорії, 3 групи, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, передбачена щорічна грошова допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати становив: з 1 січня 2008 року 515 грн.; з 01 квітня 2008 року 525 грн.
В порушення зазначених норм відповідачем щорічна допомога у визначеному розмірі позивачеві не нарахована і не сплачена. Фактично нараховано та сплачено: за 2008 рік - виплачена у травні 2008 року у розмірі 90 грн. (а.с.8).
На підставі пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», яким зупинено на 2008 рік дію в частині виплати компенсації і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними рішеннями Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
Таким чином судом першої інстанції було встановлено, що фактично за період 2008 рік відповідачем було недоплачено позивачеві сума щорічної разової допомоги у розмірі: 1962 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1. є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, 3 групи інвалідності, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1 (а.с.9).
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) передбачена щорічна допомога на оздоровлення громадянам 1 категорії, 3 групи у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення Управління керувалося постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - постанова № 562), якою розмір такої допомоги встановлений 90 грн.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначеною постановою № 562 усупереч Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для 1 категорії, 3 групи - 90 грн.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2008 рік, а не постанова № 562.
Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 90 гривень за 2008 р. суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними та стягнув недоотримані кошти за вказаний період.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 184, 195, 196, п. 1 ч. 1 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради на постанову Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 08 грудня 2008 року у справі № 2-а-192/08 - залишити без задоволення.
Постанову Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 08 грудня 2008 року у справі № 2-а-192/08 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий: О.А.Нікулін
Судді: /підписи/ С.П.Дяченко
І.В.Сіваченко
З оригіналом згідно.
Суддя: