8.2.3
Іменем України
21 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1180/14
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Каюди А.М.,
при секретарі судового засідання: Опейкіній Є.А.,
за відсутності представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради про стягнення суми податкового боргу в розмірі 137532,69грн, -
20 лютого 2014 року Рубіжанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з поданням до Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради в якому позивачем заявлено вимогу про стягнення з боржника податкового боргу в рахунок погашення податкового зобов'язання на загальну суму 137532,69грн. з яких, з екологічного податку в розмірі 36312,23грн., яке складається з самостійно визначеного податкового зобов'язання у податковій декларації №9089898399, зі збору за спеціальне використання води в розмірі 52284,09грн., визначеного у податковій декларації №9089870284, з плати за користування надрами в розмірі 48936,37грн., що складається з суми зобов'язання визначеної в податковій декларації №9089890383 в розмірі 14594,77грн. та з суми зобов'язання визначеної в податковій декларації №1400001388 в розмірі 34341,60грн. З метою стягнення податкового боргу податковим органом було здійснено наступні заходи, а саме вручено платнику податків першу податкову вимогу №283 від 21.11.2007 та другу податкову вимоги №306 від 24.12.2007. Однак вказані заходи не призвели до погашення заборгованості.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду подання був повідомлений належним чином надав до суду 20 лютого 2014 року, до початку розгляду справи клопотання відповідно до якого просив розглянути вказану справу без участі представника податкового органу.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду подання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, правом надати заперечення проти позову не скористався.
Статтею 183-3 КАС України встановлено, що подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі. У разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню. Розгляд подання відбувається за участю органу доходів і зборів, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено. Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.
Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
Судом під час розгляду справи судом встановлено, що Комунальне підприємство «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради зареєстровано в якості юридичної особи, є платником податків та зборів відповідно до норм чинного податкового законодавства, в якості платника податків перебуває на обліку Рубіжанській ОДПІ. (а.с.4,5)
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог п.49.16 ст. 49 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити податкове зобов'язання, яке самостійно визначене ним у податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.
Розділом VII Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою екологічного податку.
Екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року, а також за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, для забезпечення екологічної безпеки, а також безпеки життя та здоров'я громадян. (п.п. 14.1.57 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України)
Відповідно до ст.240 Податкового кодексу України платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини; утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, ввезення, виробництво, придбавання транспортних засобів та кузовів до них, що в подальшому підлягають утилізації.
Об'єктом та базою оподаткування, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти (стаття 242 Податковий кодекс України)
Статтею 250 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу. Платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 та підпунктами 240.2-1.1 і 240.2-1.3 пункту 240.2-1 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації, за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.
04 лютого 2014 року підприємством відповідача подано до податкового органу податкову декларацію № 9089898399 з екологічного податку за 4 квартал 2013 року з визначеною сумою нарахованого податкового зобов'язання, зокрема, за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти в розмірі 36312,23грн. (а.с.12-14) Вказана сума податкового зобов'язання платником податку до бюджету своєчасно не сплачена, внаслідок чого станом на 20.02.2014 за підприємством виникла недоїмка по сплаті вказаного виду податку. (а.с.11)
У відповідності із підпунктом 14.1.67 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України збір за спеціальне використання води - загальнодержавний збір (застосовується для розділу XVI цього Кодексу), який справляється за спеціальне: а) використання води водних об'єктів; б) використання води, отриманої від інших водокористувачів; в) використання води без її вилучення з водних об'єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту; г) використання води для потреб рибництва;
Розділом ХVІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою збору за спеціальне використання води.
Статтею 323 Податкового кодексу України встановлено, що платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Відповідно до пункту 324.1 статті 324 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.
Згідно із пунктом 328.1 статті 328 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.
Платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (пункт 328.2 статті 328 Податкового кодексу України).
Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації (пункт 328.3 статті 328 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 328.4 статті 328 Податкового кодексу України збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.
На виконання вимог статей 54 та 328 Податкового кодексу, КП «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» було подано 29.01.2014 до Рубіжанської ОДПІ податкову декларацію зі збору, за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями і прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води №9089870284 відповідно до якої визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 52284,09грн. (а.с.15-17) У строки визначені законодавством сума нарахованого грошового зобов'язання платником податків не сплачена, в зв'язку з чим станом на 20.02.2014 утворилась недоїмка. (а.с.11)
Відповідно до вимог підпункту 9.1.9 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України плата за користування надрами належить до загальнообов'язкових податків та зборів.
Розділом ХІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за користування надрами.
Плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який згідно вимог статті 262 Податкового кодексу України справляється у вигляді: плати за користування надрами для видобування корисних копалин та плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
У відповідності із підпунктом 263.1.1 пункту 263.1 статті 263 Податкового кодексу України платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.
Згідно із підпунктом 263.11.1 пункту 263.11 статті 263 Податкового кодексу України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини або за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
У разі якщо місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, копія податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин подається органу державної податкової служби за місцем обліку платника (підпункт 263.11.2 пункту 263.11 статті 263 Податкового кодексу України).
Податковий розрахунок подається платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав дозвіл на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатації об'єкта (підпункт 263.11.3 пункту 263.11 статті 263 Податкового кодексу України).
Порядок сплати податкових зобов'язань встановлений пунктом 263.12 статті 263 Податкового кодексу України, зокрема, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини; за місцем обліку платника в разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Відповідно до вимог підпункту 263.13.1 пункту 263.13 статті 263 Податкового кодексу України платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.
Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.
Відповідно до наведених норм Податкового кодексу відповідачем як платником податку визначено суму податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, шляхом подання податкових декларацій №1400001388 від 30.01.2014 та №9089870383 від 29.01.2014 до податкової інспекції. Відповідно до вказаних декларацій КП «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» визначило податкове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за звітний період 4 квартал 2013 року у розмірі 48936,37грн., що складається з суми зобов'язання за декларацією №9089890383 в розмірі 14594,77грн. та за декларацію №1400001388 в розмірі 34341,60грн. (а.с.18-20,21-22) Внаслідок несвоєчасної сплати грошового зобов'язання за платником податків утворився податковий борг зі сплати збору за користування надрами. (а.с.11)
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) податковим органом КП «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» було вручено 21.11.2007 першу податкову вимогу №283 від 21.11.2007 та 24.12.2007 другу податкову вимогу від 24.12.2007 №306. (а.с.9)
Факту оскарження відповідачем вищезазначених вимог судом на час розгляду справи не встановлено, а тому вони вважаються узгодженими.
Даних про добровільну сплату відповідачем наявного податкового боргу або про відкликання податкової вимоги судом на час розгляду справи не має.
Оскільки зазначені податкові вимоги, є чинними (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства.
Внаслідок того, що Комунальне підприємство «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг на загальну суму 137532,69грн. з яких, з екологічного податку в розмірі 36312,23грн., зі збору за спеціальне використання води в розмірі 52284,09грн., з плати за користування надрами в розмірі 48936,37грн., не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Подання Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради про стягнення суми податкового боргу в розмірі 137532,69грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради (93010, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва,49, код 32026192) суму податкового боргу в розмірі 137 532,69грн. (сто тридцять сім тисяч п'ятсот тридцять дві гривні 69 коп.) з яких, з екологічного податку в розмірі 36 312,23грн. (тридцять шість тисяч триста дванадцять гривень 23 коп.), зі збору за спеціальне використання води в розмірі 52 284,09грн. (п'ятдесят дві тисячі двісті вісімдесят чотири гривні 09 коп.), з плати за користування надрами в розмірі 48 936,37грн. (сорок вісім тисяч дев'ятсот тридцять шість гривень 37 коп.) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Відповідно до ч. 7 ст. 183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 24 лютого 2014 року.
Суддя А.М. Каюда