8.2.3
Іменем України
19 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/617/14
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Каюди А.М.,
при секретарі: Опейкіній Є.А.,
за відсутності представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до Спільного підприємства науково - виробничої фірми «Восток» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків що перебуває в податковій заставі,-
Позивач, Державна податкова інспекція у Станично-Луганському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Спільного підприємства науково - виробничої фірми «Восток» в якому позивачем заявлено вимогу про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків що перебуває у податковій заставі. В обґрунтування позову зазначено, що станом на січень 2014 року підприємство має заборгованість перед бюджетом по сплаті податків в сумі 57126,28грн. Вказаний борг виник за наступними платежами, з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 27344,14грн., з оренди землі в сумі 9102,93грн., з земельного податку в сумі 1382,06грн., з податку на додану вартість в сумі 19297,15грн. З метою стягнення податкового боргу податковим органом було здійснено відповідні заходи, а саме направлено податкову вимогу з повідомленням про наявність податкового боргу який необхідно сплатити. Постановою суду від 04.11.2013 податковий борг в розмірі 46587,99грн. було стягнуто з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків. Відповідно до цього податковий орган пред'явив платіжні інкасові доручення до установ банків, в яких були відкриті розрахункові рахунки платника податків, однак вони були повернуті до податкової інспекції без виконання. Таким чином податковий борг підприємства залишається не погашеним та постійно зростає, станом на січень 2014 рік складає 57126,28грн. Відповідно до статті 89 Податкового кодексу України податковим органом було прийнято рішення №1 від 08.07.2013 про опис майна платника податків у податкову заставу. 19.07.2013 складено акт опису майна.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду 19 лютого 2014 року, до початку розгляду справи клопотання відповідно до якого просив розглянути справу за відсутності представника податкового органу.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи, був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, правом надати заперечення проти позову не скористався.
Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що Спільне підприємство науково - виробнича фірма «Восток» зареєстровано в якості юридичної особи Станично-Луганською районною державною адміністрацією Луганської області 12.03.1993. (а.с.7,8), перебуває на обліку в якості платника податків в Державній податковій інспекції у Станично-Луганському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області. (а.с.9)
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Згідно п. 49.16 ст. 49 Податкового кодексу України, незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.
Під час судового розгляду справи судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року по справі №812/8305/13-а було стягнуто з підприємства відповідача податковий боргу в загальному розмірі 46587,88грн., який складається з заборгованості зі сплати земельного податку в сумі 542,44гр., з орендної плати за землю в сумі 4977,59грн., з податку на додатну вартість в сумі 13712,15гр., з податку на доходи фізичних осіб в сумі 27355,70грн. (а.с.15-20) Рішення по вказаній справі відповідачем не оскаржено в апеляційному порядку та набрало законної сили.
В добровільному порядку підприємством відповідача рішення суду щодо стягнення податкового боргу не виконано, внаслідок чого за підприємством утворився податковий борг.
Разом з цим, податковий борг Спільного підприємства науково - виробничої фірми «Восток» станом на січень 2014 року збільшився та складає з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 27344,14грн., з орендної плати за землю в розмірі 9102,93грн., з земельного податку в розмірі 1382,06грн., з податку на додатну вартість в розмірі 19297,15грн., що підтверджується картками особового рахунку платника податків. (а.с.30,31,32,33)
З метою стягнення податкового боргу на виконання ст.59 Податкового кодексу податковим органом було вручено відповідачу податкову вимогу від 01.07.2013 №77-19 з повідомленням про податковий борг що утворився станом на 30.06.2013 в сумі 4687,81грн. Вимога отримана представником підприємства 01.07.2013. (а.с.11)
Даних про оскарження відповідачем податкової вимоги від 01.07.2013 №77-19 сторонами до суду не надано, а тому вона вважається чинною на час розгляду справи.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Поняття податкової застави та порядок її реєстрації в державному реєстрі обтяжень рухомого майна регулюється ст. 89 Податкового кодексу України.
Підпунктом 14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави оформлюється актом опису.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Відповідно до п.89.8 ст. 89 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Із зазначених норм вбачається, що орган державної податкової служби насамперед здійснює заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, лише в разі недостатності коштів - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Судом вставлено, що через несплату в добровільному порядку податкового боргу платником податків, податковим органом було направлено на адресу банків платіжні вимоги від 23.12.2013 за №№1,2,3 та від 24.12.2013 за №1,2,3. (а.с.21,22,23,24,25,26,27,28) Однак вказані податкові вимоги були повернуті на адресу податкової інспекції без виконання в зв'язку з наявністю на розрахункових рахунках відповідача арешту який накладено ВДВС Станично -Луганського РУЮ Луганської області.
В зв'язку з неможливістю виконання судового рішення шляхом стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, податковим органом було прийнято 08 липня 2013 року рішення №1 про опис майна підприємства відповідача у податкову заставу. (а.с.12)
На підставі прийнятого 08 липня 2013 року рішення №1 про опис майна у податкову заставу, ДПІ в Станично-Луганському районі проведено опис майна Спільного підприємства науково - виробничої фірми «Восток» у податкову заставу, про що складено акт від 19 липня 2013 року. (а.с.13)
Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна активи відповідача відповідно до ст. 89 Податкового кодексу України передано у податкову заставу. (а.с.14)
За таких обставин, судом встановлено, що на час розгляду справи податковим органом було вжито всі необхідні заходи, передбачені чинним податковим законодавством щодо стягнення суми податкового боргу з Спільного підприємства науково - виробничої фірми «Восток» з рахунків платника податків у банків, обслуговуючих такого платника податків, однак вони не призвели до погашення податкового боргу.
Отже, суд вважає, що позивачем належним чином здійснені всі необхідні заходи, що передують зверненню податкового органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
З огляду на вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до Спільного підприємства науково - виробничої фірми «Восток» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків що перебуває в податковій заставі задовольнити повністю
Надати дозвіл Державній податковій інспекції у Станично-Луганському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області на погашення суми податкового боргу в розмірі 57 126,28грн. (п'ятдесят сім тисяч сто двадцять шість гривень 28 коп.) за рахунок майна платника податків Спільного підприємства науково - виробничої фірми «Восток» (93600, Луганська область, смт. Станиця Луганська, вул. Горького,2, код 13375575) що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 24 лютого 2014 року.
Суддя А.М. Каюда