Романівський районний суд Житомирської області
290/1596/13-к
Іменем України
5 лютого 2014 року Романівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Романівського району ОСОБА_3 , обвинуваченого, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Романів кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_4
28 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Романів Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, розлученого, непрацюючого, раніше не судимого,-
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 263 частиною 1 Кримінального кодексу України (далі КК України),-
7 жовтня 2013 року ОСОБА_4 , на горищі будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , знайшов та привласнив 5 патронів калібру 7.62 мм. та 3 спортивно-мисливських патрони калібру 5.6 мм., які являються бойовими припасами.
Вказані бойові припаси ОСОБА_4 без передбаченого законом дозволу зберігав та носив при собі до 21 жовтня 2013 року, доки їх не вилучили працівники міліції.
Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за статтею 263 частиною 1 КК України.
29 листопада 2013 року між обвинуваченим та прокурором укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою обвинувачений та прокурор дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за частиною 1 статті 263 КК України. ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначене покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, у виді двох років позбавлення волі з іспитовим строком на один рік. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Розглядаючи в порядку, визначеному пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил статей 468,469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду про визнання винуватості затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із статтею 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди, характер обвинувачення, цілком розуміє права обвинуваченого, визначені статтею 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені статтею 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені статтею 476 КПК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 без передбаченого законом дозволу носив та зберігав бойові припаси та призначає йому узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 314, 373 , 374 та 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 від 29 листопада 2013 року.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді двох років позбавлення волі.
Згідно статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину.
Встановити ОСОБА_4 визначену сторонами угоди про визнання винуватості тривалість іспитового строку один рік.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів для проведення балістичної експертизи в сумі 391,20 грн.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Житомирської області через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий ОСОБА_1