ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/294 12.02.14
За позовом До Третя особа, Про Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Житлово-будівельного кооперативу «Обчислювач-12» яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Київська міська державна адміністрація стягнення 301 323,64 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь учасники судового процесу:
від позивача: Гаркавенко С.В. - дов. № № 91/2013/11/28-3 від 28.11.13 р.
Марковська В.В. - дов. № Д07/2009/12/31-13 від 31.12.09 р.
Іващенко О.В. - дов. № 91/2013/1127-1 від 27.11.13 р.
Герасименко К.Г. - дов. № У 07/7948 від 18.12.07 р.
Радзівіло Т.О. - дов. № Д07/1833 від 25.03.08 р.
від відповідача: Сторожкова О.Ф. - голова правління
Науменко С.В. - дов. № 41 від 01.04.12 р., дов. № б/н від 14.01.14 р.
від третьої особи: не з'явився
На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Обчислювач-12» про стягнення 270 359,34 грн. основного боргу, 28 258,78 грн. інфляційних нарахувань та 2 705,51 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати за отриману теплову енергію за період з 01.09.07 р. до 01.06.08 р. за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1410087 від 01.11.1999 р. та додатками до нього.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.08 р. порушено провадження у справі № 37/294, розгляд справи було призначено на 29.07.08 р., а також залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Київську міську державну адміністрацію.
У судовому засіданні 29.07.08 р. з наданих сторонами пояснень та доказів встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.08 р. визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.07 р. N 640, від 30.05.07 р. N 641, від 30.05.07 р. N 642, від 30.05.07 р. N 643.
Статтею 7 Закону України від 24.06.2004 р. № 1875 «Про житлово-комунальні послуги» визначено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі віднесено до їх повноваження встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, а в статті 31 Закону України передбачено порядок формування цін, тарифів на житлово-комунальні послуги.
Таким чином, судом встановлено, що розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), якими встановлені тарифи на послу з постачання теплової енергії у гарячій воді, і на підставі яких позивачем визначається вартість наданих відповідачу послуг, в судовому порядку визнані протиправними та скасовані. Проте постанова Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року не набрала законної сили та оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.
За таких обставин, враховуючи те, що справа № 37/294 та справа № 8/131 є пов'язаними і розгляд даної справи є неможливим до вирішення справи № 8/131, суд вважав за доцільне зупинити провадження у справі № 37/294 на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 29.07.08 р., розглянувши подані докази, суд дійшов висновку щодо зупинення провадження у справі № 37/294 до вирішення пов'язаної з нею справи № 8/131.
Ухвалою суду від 29.07.08 р. провадження у справі № 37/294 було зупинено до остаточного вирішення пов'язаної з нею справи № 8/131 про визнання протиправними та скасування розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адмістрації) від 30.05.07 р. № 640 від 30.05.07 р., № 641 від 30.05.07 р., № 642 від 30.05.07 р., № 643 та зобов'язано сторін повідомити Господарський суд м. Києва про усунення обставини, які зумовили зупинення провадження у справі № 37/294.
У зв'язку з призначенням судді Кондратової І.Д. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, розпорядженням голови господарського суду м. Києва № 01-1/673 від 20.05.09 р. справу № 37/294 було передано судді Гавриловській І.О.
29.08.12 р. через службу діловодства господарського суду м. Києва від відповідача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 37/294, оскільки представнику Житлово-будівельного кооперативу «Обчислювач-12» стало відомо про існування постанови Верховного Суду України від 28.11.11 р., якою залишено без змін ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29.03.11 р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.09 р., якою визнано дії Київської міської державної адміністрації при зміні тарифів на комунальні послуги з 01.12.06 р. такими, що порушують вимоги підпунктів 1, 6 частини першої статті 6, пункту 2 частини першої ст. 20, підпунктів 3-5, 7 частини першої статті 30, частин 2, 3 статті 31, частини 5 статті 32 Закону України від 24.06.04 р. «Про житлово-комунальні послуги» та скасовано розпорядження КМДА від 30.05.07 р. № 640, 642, 643.
Ухвалою суду від 31.08.12 р. суддя Гавриловська І.О. прийняла до свого провадження справу № 37/294; провадження у справі було поновлено та призначено розгляд справи № 37/294 на 17.10.12 р., зобов'язано сторін надати суду оригінали документів для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи у підтвердження обставин, на які відповідач посилається в клопотанні про поновлення провадження у справі № 37/294, зокрема: постанову Верховного Суду України від 28.11.11 р., ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29.03.11 р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.09 р.; зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали про порушення провадження у справі № 37/294 від 29.07.08 р.; зобов'язано третю особу надати суду письмові пояснення по суті спору.
Представник позивача у судовому засіданні 17.10.12 р. надав для огляду у судовому засіданні копії постанови Верховного Суду України від 28.11.11 р. та копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.04.12 р.
Представник відповідача у судове засідання 17.10.12 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, вимог ухвали суду від 31.08.12 р. не виконав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 04.09.12 р., яке підтверджує отримання відповідачем 10.09.12 р. ухвали про поновлення провадження у даній справі.
Представник третьої особи у судовому засіданні 17.10.12 р. надав суду усні пояснення по суті спору.
Ухвалою суду 17.10.12 р. було відкладено розгляд справи на 31.10.12 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали суду від 31.08.12 р. та для витребування у позивача додаткових доказів у справі.
Через службу діловодства господарського суду 30.10.12 р. від відповідача надійшло клопотання про фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів, яке з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи судом було задоволено.
31.10.12 р. через службу діловодства господарського суду м. Києва від відповідача надійшли письмові заперечення на позовну заяву, які було залучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 31.10.12 р. представники відповідача надали суду письмові заперечення на позовну заяву, які було залучено до матеріалів справи.
Представники позивача та третьої особи у судове засідання 31.10.12 р. не з'явилися, про причини неявки не повідомили, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.
Ухвалою суду від 31.10.12 р. було відкладено розгляд справи на 12.11.12 р., у зв'язку із неявкою представників позивача та третьої особи у призначене судове засідання, для повторного витребування у позивача додаткових доказів у справі та для дослідження поданих відповідачем доказів.
Через службу діловодства суду 12.11.12 р. від відповідача надійшли письмові заперечення на позовну заяву № 2, які були залучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні 12.11.12 р. представник відповідача підтримав подані ним заперечення на позовну заяву.
Представник позивача в судовому засіданні 12.11.12 р. заперечив проти доводів відповідача у повному обсязі, подав суду довідку про надходження грошових коштів від відповідача за спожиту теплову енергія та копію постанови Вищого господарського суду України № 53/620 від 10.10.12 р., які були залучені до матеріалів справи.
Представник третьої особи у судове засідання 12.11.12 р. повторно не з'явився, про причини неявки не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 01.11.12 р., яке підтверджує отримання третьою особою 05.11.12 р. ухвали суду від 31.10.12 р.
Враховуючи наведене, у зв'язку із неявкою представника третьої особи у дане судове засідання, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, та для дослідження поданих сторонами доказів у справі, господарський суд ухвалою від 12.11.12 р. відклав розгляд справи № 37/294 на 21.11.2012 р.; зобов'язав позивача надати суду письмові обґрунтування щодо застосування ним тарифів з належними доказами.
14.11.12 р. через службу діловодства господарського суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі за позовом Хельваса В.П. до КМДА про визнання протиправними дій щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, яке було залучено до матеріалів справи.
Зазначене клопотання мотивовано тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду України № К/9991/12928/12 від 04.04.12 р. було скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.09 р., ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29.03.11 р. та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, предметом розгляду в даній справі є визнання протиправними розпоряджень КМДА № 641, 642, 643. У справі № 37/294 у період, за який здійснювалось нарахування відповідачу, також застосовувалось розпорядження КМДА № 643. Предметом розгляду зазначеної справи є оскарження розпорядження КМДА № 643, у зв'язку з чим справа № 37/294 та справа № К/9991/12928/12 є взаємопов'язаними. У підтвердження вищезазначеного позивач надав суду копії ухвали Вищого адміністративного суду України № К/9991/12928/12 від 04.04.12 р. та копію судової повістки Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 2610/10996/2012 (провадження № 2-а/2610/712/2012) від 17.10.12 р.
У судовому засіданні 21.11.12 р. представник відповідача наполягав на технічній фіксації судового процесу, проте з технічних причин відбувалися збої в роботі комп'ютерної мережі, за допомогою якої здійснюється технічна фіксація судового процесу в справі № 37/294. Також надав письмові заперечення на позов, які було залучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, суд оголосив перерву в судовому засіданні 21.11.12 р. до 28.11.12 р. о 09:40 год. для підготовки залу судового засідання для фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.
У судовому засіданні 28.11.12 р. представник позивача підтримав клопотання про зупинення провадження у даній справі.
Представник відповідача у судовому засіданні 28.11.12 р. заперечив проти задоволення клопотання про зупинення провадження у даній справі.
Судом було оголошено перерву в судовому засіданні 28.11.12 р. до 10.12.12 р. об 11:00 год. для дослідження доказів у справі та вирішення клопотання позивача про зупинення провадження у справі № 37/294.
У судовому засіданні 10.12.12 р. представник відповідача повторно заперечив проти задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі.
Представники позивача та третьої особи у судове засідання 10.12.12 р. не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Ухвалою суду від 10.12.12 р., керуючись ст. ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, зупинив провадження у справі № 37/294 до вирішення іншої пов'язаної з нею справи Шевченківського районного суду міста Києва № 2610/10996/2012 (провадження № 2-а/2610/712/2012) за позовом Хельваса В.П. до КМДА про визнання протиправними дій щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги; зобов'язав сторін повідомити суду про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.
Однак, сторонами впродовж тривалого проміжку часу вимоги ухвали господарського суду м. Києва від 10.12.2012 р. у справі № 37/294 виконано не було.
Викладене дає підстави для висновку про те, що тривалість судового провадження у даній справі не задовольняє вимогу п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, ратифікованої Україною у 1997 року, щодо розумного строку як складового елементу права на справедливий судовий розгляд (аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного господарського суду від 06.11.13 р. у справі № 48/10).
За таких обставин, наразі відсутнє будь-яке процесуальне рішення про визнання нечинними та протиправними розпоряджень КМДА щодо введення в дію тарифів, які застосовано ПАТ «Київенерго» у спірному періоді.
Враховуючи наведене, оскільки сплинув тривалий час з моменту зупинення провадження у справі № 37/294, з метою дотримання розумних строків розгляду справи № 37/294, керуючись ч. 3 ст. 79, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ухвалою від 19.12.13 р. поновив провадження у даній справі та зобов'язав сторін у справі надати інформацію та копії відповідних процесуальних документів щодо результатів розгляду справи Шевченківського районного суду міста Києва № 2610/10996/2012 (провадження № 2-а/2610/712/2012) за позовом Хельваса В.П. до КМДА про визнання протиправними дій щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги.
У судовому засіданні 15.01.14 р. представники сторін повідомили, що про стан вирішення справи Шевченківського районного суду міста Києва № 2610/10996/2012 (провадження № 2-а/2610/712/2012) їм наразі не відомо, у зв'язку з чим відповідач просив відкласти розгляд даної справи.
Представник третьої особи у судове засідання 15.01.14 р. не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 15.01.14 р. відкладено розгляд справи до 05.02.14 р., для надання можливості сторонам подати господарському суду витребувану інформацію з належними доказами.
У судовому засіданні 05.02.14 р. представник відповідача заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, у зв'язку з чим просив відкласти розгляд справи.
Розглянувши дане клопотання, суд його задовольнив з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.
Представники позивача та третьої особи у призначене судове засідання 05.02.14 р. не з'явилися, про причини неявки не повідомили, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.
Враховуючи наведене, господарський суд ухвалою від 05.02.14 р. відклав розгляд справи на 12.02.14 р. у зв'язку з неявкою представника позивача в призначене судове засідання та для надання можливості сторонам подати господарському суду витребувану інформацію з належними доказами.
06.02.14 р. через службу діловодства господарського суду від позивача надійшла заява про зміну найменування з підтверджуючими документами, яку залучено до матеріалів справи.
12.02.14 р. через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшли клопотання про витребування доказів, зокрема: належним чином засвідчених копій рішень судів всіх інстанцій у справі № 2610/10996/2012 (провадження № 2-а/2610/712/2012) та про зупинення провадження у справі № 37/294 до вирішення справи Шевченківського районного суду м. Києва № 2610/10996/2012 (провадження № 2-а/2610/712/2012). Дані клопотання представник відповідача підтримав в судовому засіданні.
Господарський суд відхиляє клопотання відповідача про витребування доказів, зокрема: належним чином засвідчених копій рішень судів всіх інстанцій у справі № 2610/10996/2012 (провадження № 2-а/2610/712/2012), оскільки відповідач має право доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, а також відповідач не надав належних доказів відмови в наданні йому зазначених документів.
Клопотання про зупинення провадження у справі № 37/294 до вирішення справи Шевченківського районного суду м. Києва № 2610/10996/2012 (провадження № 2-а/2610/712/2012) не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не надав належних доказів у підтвердження того, на якій стадії розгляду перебуває дана справа.
Представник позивача в судовому засіданні 12.02.14 р. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 12.02.14 р. проти позову заперечив, надав письмові заперечення № 4, які залучено до матеріалів справи.
Представник третьої особи в судове засідання 12.02.14 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення третьої особи про час та місце судового засідання, про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.
У судовому засіданні 12.02.14 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва, -
Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго» (енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом «Обчислювач-12» (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1410087 від 01.11.1999 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з п. 5.1. договору № 1410087 від 01.11.1999 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.
Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.
Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору № 1410087 від 01.11.1999 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку - по 25 число поточного місяця, надання звіту в ВРТ № 4 - не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.
Додатком № 4 до договору № 1410087 від 01.11.1999 р. визначено порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.
Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 1410087 від 01.11.1999 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 4 за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 9, тел. 484-71-51, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Згідно з п. п. 3, 3.1. та 3.2. вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2. цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до даного договору); у випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками; абонентам, які не мають приладів обліку:
- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;
- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.
Пунктом 3.5. додатку № 4 до договору № 1410087 від 01.11.1999 р. визначено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду довідку про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплову енергію ЖБК «Обчислювач-12», копії облікових карток відповідача за період з травня 2005 р. до травня 2008 р., копії корінців нарядів на підключення та відключення, копії звітів про добові параметри теплопостачання, копії відомостй обліку споживання теплової енергії за спірний період. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.09.07 р. до 01.06.08 р. становила 323 325,22 грн.
Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 1410087 від 01.11.1999 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 52 965,88 грн., у зв'язку з чим станом на 01.06.08 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 270 359,34 грн.
За таких обставин ПАТ «Київенерго» звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Обчислювач-12» про стягнення 270 359,34 грн. основного боргу, 28 258,78 грн. інфляційних нарахувань та 2 705,51 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати за отриману теплову енергію за період з 01.09.07 р. до 01.06.08 р. за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1410087 від 01.11.1999 р. та додатками до нього.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 1410087 від 01.11.1999 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив неповністю.
Відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву заперечував проти позову, посилаючись на застосування позивачем при розрахунку нарахувань за спожиту теплову енергію за договором № 1410087 від 01.11.1999 р. за період з 01.09.07 р. до 01.06.08 р. нечинні тарифи на теплову енергію.
Господарський суд відзначає, що за спірний період, у відповідності до письмових пояснень ПАТ «Київенерго», розрахунок вартості спожитої теплової енергії розрахований позивачем за чинними тарифами, встановленими нормативно-правовими актами (розпорядженнями) КМДА та НКРЕ.
Відповідно до вимог частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
У зв'язку з вирішенням судовими інстанціями питання щодо чинності тарифів, за якими нараховувалась відповідачу вартість спожитої теплової енергії, провадження у справі № 37/294 зупинялось.
На теперішній час не надано суду жодного процесуального судового документу, згідно з яким визнано вищевказані тарифи нечинними.
Крім того, постановою Верховного Суду України від 28.11.11 р. не встановлено нечинність тарифів.
Таким чином, на сьогодні, відсутні підстави визнавати, що позивачем для розрахунку заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію застосовувались нечинні тарифи.
12.02.14 р. позивач надав суду довідку про надходження грошових коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію ЖБК «Обчислювач-12»за період з серпня 2007 р. до грудня 2013 р., з якої вбачається що станом на день розгляду справи в суді у відповідача існує заборгованість за договором № 1410087 від 01.11.1999 р. за період з 01.09.07 р. до 01.06.08 р. у розмірі 270 359,34 грн.
За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 270 359,34 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» щодо стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Обчислювач-12» суми основного боргу за договором № 1410087 від 01.11.1999 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього у розмірі 270 359,34 грн. за період з 01.09.07 р. до 01.06.08 р., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить суд також стягнути з відповідача 28 258,78 грн. інфляційної складової боргу та 2 705,51 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 1410087 від 01.11.1999 р. за період з жовтня 2007 р. до травня 2008 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.
Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.
Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з жовтня 2007 р. до травня 2008 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 1410087 від 01.11.1999 р. станом на 01.06.08 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 28 258,78 грн. інфляційних нарахувань та 2 705,51 грн. трьох відсотків річних за період з жовтня 2007 р. до травня 2008 р.
Враховуючи вищенаведене, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Обчислювач-12» підлягає задоволенню повністю.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Обчислювач-12» (03179, м. Київ, вулиця Ф. Пушиної, 49, код ЄДРПОУ 24367917) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 270 359 (двісті сімдесят тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 34 коп. основного боргу, 28 258 (двадцять вісім тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн. 78 коп. інфляційної складової боргу, 2 705 (дві тисячі сімсот п'ять) грн. 51 коп. трьох відсотків річних, 3 013 (три тисячі тринадцять) грн. 24 коп. витрат на сплату державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 14.01.2014 р.
Суддя Гавриловська І.О.