24 лютого 2014 року Справа № 16/976/07
м. Миколаїв
стягувач: Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря"-"Машпроект", 54018, м. Миколаїв, пр.-т Жовтневий, 42а, код 31821381
боржник (заявник): Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз", 54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, код 05410263
про розгляд заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" про розстрочку виконання рішення суду
суддя В.Д. Фролов
за участю представників сторін
від стягувача: Семещенко М.О., довіреність № 17/1-9559 від 30.09.2013 р.
від боржника (заявника): Сімцис Ю.В., довіреність № 04/991 від 30.12.2013 р.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.02.2008 р. по справі № 16/976/07 позов ДП «НВКГ «Зоря» -«Машпроект» задоволено повністю. Стягнуто з ВАТ "Миколаївгаз" борг в розмірі 1128883 грн. 41 коп., а також 11288 грн. 33 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання зазначеного рішення 25.02.2008 року видано наказ.
30 грудня 2013 року від заявника до суду надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду від 13.02.2008 р. Ухвалою суду від 08.01.2014 р. у задоволені заяви було відмовлено.
12 лютого 2014 року до господарського суду повторно надійшла заява ПАТ по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» про розстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 13.02.2008 р. по справі № 16/976/07 наступним чином: з лютого 2014 року по грудень 2015 року в сумі 47512 грн. 00 коп. щомісячно, та в січня 2016 року 47513 грн. 74 коп., з тих же підстав, які викладені у заяві від 30.12.2013 р.
Ухвалою господарського суду від 14.02.2014 р. розгляд заяви призначено на 19.02.2014 р.
У судовому засіданні 19.02.2014 р. оголошено перерву до 24.02.2014 р.
В обґрунтування заяви ПАТ «Миколаївгаз» посилається на те, що на даний момент своєчасне виконання рішення суду з боку товариства неможливе, оскільки одночасне виконання рішення у даній справі та інших рішень про стягнення з нього заборгованості призведе до значного погіршення й так скрутного фінансового стану підприємства. Крім того, зазначає, що незадоволення заяви боржника може призвести до банкрутства та зробити виконання рішення взагалі не можливим.
Представник Боржника заяву підтримав.
Представник Стягувача просив суд відмовити в задоволенні заяви з підстав викладених у запереченнях на заяву про розстрочку виконання рішення.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Таку заяву слід розглядати за правилами ГПК України.
Відповідно до п. 7.2.Постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012 р. підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, звертаючись з заявою в порядку ст. 121 ГПК України, заявник повинен подавати докази на її обґрунтування.
За загальними правилами, закріпленим в ч. 1. ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю.
З огляду на викладене, суд вважає, що заявник не довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, зокрема, обставин що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, що є підставою для відхилення вимог заявника щодо розстрочки виконання рішення господарського суду Миколаївської області. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що рішення суду у даній справі від 13.02.2008 р. в порушення ч. 5 ст. 124 Конституції України не виконується більше п'яти років.
За таких обставин у задоволенні заяви ПАТ «Миколаївгаз» про розстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 86,121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" в задоволені заяви про розстрочку виконання рішення суду від 13.02.2008 року по справі №16/976/07.
Суддя В.Д. Фролов