Іменем України
16 вересня 2013 рокуСправа №827/957/13-а
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Гавури О.В.;
при секретарі - Ополєвій О.С.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 19.05.2011,
представника відповідача - Нагорної Олени Володимирівни, довіреність №0315/207 від 14.01.2013,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Севастопольської міської Ради про визнання дій незаконими та зобов'язання вчинити певні дії,
05.04.2013 ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Севастопольської міської Ради про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії. Позивач просив:
- визнати незаконними дії Севастопольської міської Ради з вимагання у позивача, крім поданих ОСОБА_3 у жовтні 2012 року до заяви (клопотання) про надання земельної ділянки площею 0,052 га, АДРЕСА_1 для реконструкції та обслуговування закусочної з літнім майданчиком в об?єкт громадського харчування з кімнатами тимчасового відпочинку, додаткових документів, підтверджуючих право власності на об?єкт нерухомого майна;
- визнати незаконними дії Севастопольської міської Ради щодо порушення строку розгляду заяви (клопотання) ОСОБА_3 про надання земельної ділянки площею 0,052 га, по АДРЕСА_1 для реконструкції та обслуговування закусочної з літнім майданчиком в об?єкт громадського харчування з кімнатами тимчасового відпочинку;
- зобов'язати Севастопольську міську Раду протягом 10 днів з дня набрання законної сили постанови про задоволення адміністративного позову в порядку, що встановлений ч.3 ст.123 та іншими статтями Земельного кодексу України, розглянути по суті з прийняттям відповідного рішення заяву (клопотання) ОСОБА_3 про надання земельної ділянки площею 0,052 га, розташованої по АДРЕСА_1 для реконструкції та обслуговування закусочної з літнім майданчиком в об?єкт громадського харчування з кімнатами тимчасового відпочинку, з наступною передачею даної земельної ділянки в оренду.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог ст. 118, ст. 121, ст.122, ч.3 ст.123, ст.124 Земельного кодексу України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 16.04.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 827/957/13-а.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 16.04.2013 року закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні на позовних вимогах наполягав, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, вважала, що відповідач діяв на підставі та межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 13.05.2009 позивач є власником будівлі закусочної з літнім майданчиком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстровий №3912 від 15.05.2009, книга 22, стор.22).
12.09.2012 ОСОБА_3, звернувся до Севастопольської міської Ради з заявою про надання згоди на розробку проекту землевідводу земельної ділянки, площею 0,052 га, розташованої в АДРЕСА_1 для реконструкції та обслуговування закусочної з літнім майданчиком в об'єкт громадського харчування з кімнатами тимчасового відпочинку, з наступною передачею в оренду.
16.10.2012 позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про оформлення в оренду земельної ділянки, яка знаходиться під об'єктом нерухомості.
З листа Cевастопольської міської Ради вих. № Г-3873/3 від 30.10.2012 позивача було повідомлено що надані матеріали та відповідно до Регламенту Севастопольської міської Ради, затвердженого рішенням міської Ради від 23.11.2010 №11, направлені на подальше узгодження та розгляд.
Рішенням Постійної комісії Севастопольської міської Ради з питань містобудування, регулювання земельних та водних відносин від 10.01.2013 розгляд заяви позивача відкладено до надходження додаткових матеріалів, які підтверджують право власності позивача на об?єкт нерухомого майна.
23.01.2013 позивач надав відповідачу додаткові документи на 45 арк.
Як вбачається з листа Севастопольської міської Ради за вих.№Г-3873/3 від 28.03.2013 позивача повідомлено про повернення його заяви про надання згоди на розробку проекту землевідводу земельної ділянки, площею 0,052 га, розташованої в АДРЕСА_1 для реконструкції та обслуговування закусочної з літнім майданчиком в об?єкт громадського харчування з кімнатами тимчасового відпочинку, з наступною передачею в оренду, в зв?язку з оскарженням прокуратурою Гагарінського району м.Севастополя права власності позивача. Крім того, відповідач посилався на заборону передачі земельних ділянок в користування фізичним та юридичним особам відповідно до ч.3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» за відсутності Плану зонування чи Детального плану території м. Севастополя.
Згідно зі ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997, № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.
Згідно приписів ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» Рада в межах своїх повноважень, приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Зі змісту листа за вих.№Г-3873/3 від 28.03.2013, підписаного головою Ради вбачається, що питання за зверненням ОСОБА_3 не виносилося у встановленому порядку для розгляду на пленарному засіданні ради, рішення колегіального органу місцевого самоврядування по цьому зверненню не приймалося.
Таким чином, лист, спрямований на адресу позивача, не є рішенням органу місцевого самоврядування у розумінні приписів Закону України «Про місцеве самоврядування», у зв'язку з чим, є правові підстави для визнання протиправними дій Севастопольської міської Ради щодо неналежного розгляду звернення позивача, та покладення на відповідача обов'язку у встановленому законом порядку розглянути заяву ОСОБА_3 та землевпорядну документацію з приводу вирішення питання про надання згоди на розробку проекту землевідводу земельної ділянки, площею 0,052 га, розташованої в АДРЕСА_1 для реконструкції та обслуговування закусочної з літнім майданчиком в об'єкт громадського харчування з кімнатами тимчасового відпочинку, з наступною передачею в оренду.
Питання отримання земельних ділянок громадянами в межах норм, що встановлені ст.121 Земельного кодексу України, врегульовані статтею 123 - 124 Земельного кодексу України.
Так, згідно ч.2 ст.123 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності по його відводу, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, письмове погодження землекористувача, засвідчене нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
Зазначена норма дає вичерпний перелік документів, які мають бути подані громадянином для одержання земельної ділянки: - клопотання із зазначенням цільового призначення земельної ділянки та її орієнтовних розмірів, з додатком графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Згідно ч.3 ст.123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Суд зазначає, що вирішення питання із земельних правовідносин є компетенцією органу місцевого самоврядування, тому, у суду відсутні правові підстави для покладення на відповідача обов'язку прийняти позитивне рішення за зверненням позивача з встановленням терміну розгляду його заяви.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення цієї частини позовних вимог ОСОБА_3.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого Державна податкова інспекція в Ленінському районі м. Севастополя ДПС зобов'язана діяти на підставі та межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач правомірність своїх дій належним чином не довів.
З врахуванням наведеного, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України постанова складена у повному обсязі та підписана 23.09.2013.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Севастопольської міської Ради щодо порушення строку розгляду заяви ОСОБА_3 про надання згоди на розробку проекту землевідводу земельної ділянки, площею 0,052 га, розташованої в АДРЕСА_1 для реконструкції та обслуговування закусочної з літнім майданчиком в об'єкт громадського харчування з кімнатами тимчасового відпочинку, з наступною передачею в оренду.
Зобов'язати Севастопольську міську Раду прийняти рішення по заяві ОСОБА_3 відповідно до вимог чинного законодавства.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України, шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби у м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9, ЄДРПОУ 38022717) списати у безспірному порядку з рахунку Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3) на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 34, 41 грн.
Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.В. Гавура