Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого, судді
Редьки А.І.,
суддів
Кривенди О.В., Лавренюка М.Ю.,
за участю прокурора
Казнадзея В.В.,
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 29 червня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду Донецької області від 7 квітня 2006 року.
Вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 27 січня 2006 року
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
не судимого,
засуджено за ч. 3 ст. 309 КК України на п'ять років позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки.
Вироком апеляційного суду Донецької області від 7 квітня 2006 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 в частині призначення покарання скасовано. Призначено покарання за ч. 3 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді двох років позбавлення волі.
ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 4 травня 2005 року, перебуваючи на пустирі на території міського звалища у АДРЕСА_1, зірвав дикорослі кущі конопель, які переніс до себе додому за адресою: АДРЕСА_2, де незаконно виготовив та зберігав без мети збуту наркотичний засіб - канабіс, вагою 12 965 г.
У касаційний скаргах захисник ОСОБА_1 та засуджений ОСОБА_2 просять застосувати до засудженого ст. 75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора про необхідність залишення скарг без задоволення, а вироку апеляційного суду - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються показаннями засудженого в судовому засіданні і є обґрунтованими. Оскільки фактичні обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорювались, відповідно до ст. 299 КПК України інші докази судом не досліджувались.
Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 309 КК України. Покарання ОСОБА_2 призначено з дотриманням вимог ст. ст. 65, 69 КК України і є необхідним та достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, про що йдеться у касаційних скаргах.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -
касаційні скарги захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Донецької області від 7 квітня 2006 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
судді:
Редька А.І. Кривенда О.В. Лавренюк М.Ю.