Справа № 602/1360/13-ц
Провадження № 2/602/20/2014
"14" лютого 2014 р.
Лановецький районний суд Тернопільської області
в складі:головуючого Сенюх М. З.
при секретарі Головатюк О.І.
з участю представника позивачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в заочному порядку в м. Ланівці справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики -
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики в сумі 11000 грн., посилаючись на те, що протягом 2012 року та початку 2013 року відповідач позичив в неї кошти, зобов'язувався їх повернути, однак в добровільному порядку зобов'язання не виконує, кошти не повертає.
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав частково, просить стягнути з відповідача в користь позивачки 9000 грн., вказуючи, що відповідач написав розписку про отримання від ОСОБА_3 9000 грн., а на 2000 грн. відмовився написати розписку.
Представник позивачки також пояснив суду про те, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань, що змусило її звертатись із заявою в Лановецький РВ УМВСУ про вчинення відповідачем щодо неї шахрайських дій.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, від нього не надходило заперечень та повідомлень про причини неявки.
Відповідно до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних.
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивачки, з'ясував наступні обставини.
За змістом ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до вимог ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом встановлено, що між позивачкою ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 укладено договір позики.
Про це свідчить розписка від 22.12.12 року, згідно якої ОСОБА_4 отримав у ОСОБА_3 1000 грн., які зобов'язався повернути до 26 січня 2013 року, та розписка ОСОБА_4 про те, що він зобов'язується повернути ОСОБА_3 кошти в сумі вісім тисяч гривень
Згідно постанови ст.слідчого СВ Лановецького РВ УМВСУ в Тернопільській області від 29 жовтня 2013 року кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, відносно ОСОБА_4 закрито за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. З даної постанови вбачається, що ОСОБА_4 дав пояснення про те, що він позичив у ОСОБА_3 8000 грн. і зобов'язується їх повернути, однак в даний час в нього відсутні кошти.
Згідно матеріалів кримінального провадження № 12013210130000235, оглянутих у судовому засіданні, ОСОБА_3 зверталась в Лановецький РВ УМВСУ в Тернопільській області із заявою про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення шахрайських дій, вказуючи, що він заволодів її грошовими коштами в сумі 11000 грн. і відмовляється їх повернути.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
За змістом ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні не здобуто доказів про те, що ОСОБА_4 позичав у ОСОБА_3 11000 грн., а тому її позовні вимоги підлягають задоволенню частково, тобто, як підтримав позовні вимоги представник позивачки, в сумі 9000 грн.
Оцінюючи здобуті в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що в даному випадку мають місце порушення відповідачем прав позивачки, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_4 в користь позивачки ОСОБА_3 суми боргу за договором позики в розмірі 9000 грн.
За змістом ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи належать витрати на правову допомогу.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно квитанції від 02 грудня 2013 року позивачкою сплачено судовий збір в сумі 229,40 грн., а згідно договору про оплату від 21 січня 2014 року витрати позивачки на правову допомогу становлять 2000 грн.
В договорі про оплату відсутні докази про те, що правова допомога надана на 2000 грн., а тому суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу слід зменшити і стягнути з відповідача 1000 грн.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню і в її користь слід стягнути з відповідача ОСОБА_4 борг по договору позики в сумі 9000 грн. та судові витрати по справі.
Керуючись ст.ст.509,526,610,611,625,1046,1047,1050,1051 ЦК України, ст.ст.10,11,60,88,169,212-218, 224 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 9000,00 грн. (дев'ять тисяч гривень) боргу, 1000 грн. (одну тисячу гривень) витрат на правову допомогу та сплачений судовий збір в сумі 229,40 грн.
Рішення може бути переглянуте Лановецьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: М. З. Сенюх