Ухвала від 19.02.2014 по справі 247/6285/13-а

Головуючий у 1 інстанції - Фролова Л.Д.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року справа №247/6285/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Геращенка І.В.

суддів: Гімона М.М., Чебанова О.О.

секретар судового засідання Борисова А.А.

за участю сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Золотухін І.П. - за довір. від 08.01.2014 року, Мірошникова С.К. - за довір. від 08.01.2014 року, Мустафа Е.М. - за довір. від 08.01.2014 року

від третьої особи 1 - Дюжиков К.О. - за довір. від 02.01.2014 року

від третьої особи 2 - Костенко Л.П. - за довір. від 02.01.2014 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області на постанову Торезького міського суду Донецької області від 17 січня 2014 року у справі № 247/6285/13-а за позовом ОСОБА_7 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області, треті особи: Державне підприємство «Донвуглереструктуризація», Державне підприємство «Торезантрацит» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Торезького міського суду Донецької області з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення в Торезької міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Торезького міського суду Донецької області від 17 січня 2014 року у справі № 247/6285/13-а (суддя Фролова Л.Д.) позовні вимоги задоволені.

Визнано протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області щодо надання грошової компенсації для придбання побутового палива ОСОБА_7.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області надати ОСОБА_7 пільгу на тверде паливо з урахуванням вимог ст. 48 Гірничого Закону та Бюджетного кодексу України за 2013 рік.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати це рішення і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Наголошує на тому, що на момент виходу позивача на пенсію, шахта «Річна» не була самостійною юридичною особою, а входила до складу Шахтоуправління «Волинське», яке є діючим підприємством - ВП «Шахтоуправління «Волинське» ДП «Торезантрацит», субвенція державного бюджету передбачена на надання пільг на тверде паливо лише пенсіонерам ліквідованих підприємств.

У судовому засіданні представники відповідача наголошували на задоволені апеляційної скарги, проти чого заперечували представники третіх осіб.

Представник позивача, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про участь у розгляді справи не заявлено.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, колегія суддів встановила.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України м. Тореза та отримує пенсію за віком з 15 грудня 1982 року.

Як вбачається з копії трудової книжки, позивач з 16 вересня 1963 року працювала телефоністкою в «Шахтоуправлінні «Комсомольське», яке в подальшому було перейменовано на «Шахтоуправління «Волинське» Торезантрацит».

13 квітня 1981 року була переведена на посаду гірника з повним робочим днем під землею.

11 лютого 1985 року переведена на посаду машиніста конвеєра.

15 лютого 1985 року звільнена у зв'язку з виходом на пенсію за віком.

27 січня 1986 року прийнята в «Шахтоуправління «Волинське» Торезького виробничого об'єднання по видобутку антрациту «Торезантрацит» на посаду гірника з повним робочим днем під землею, тимчасово.

27 березня 1986 року звільнена по закінченню договору.

Тобто останнє місце роботи позивача на вугільному підприємстві є шахта «Річна», яка входила до складу «Шахтоуправління «Волинське».

Відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 19 листопада 2002 року № 669 про реорганізацію Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтоуправління «Волинське» реорганізовано ДВАТ «Шахтоуправління «Волинське» - дочірнє підприємство (ДП) ДХК «Торезантрацит» шляхом виділення з його складу структурного підрозділу «Шахта «Річна» та створено на його базі Державне підприємство (ДП) «Шахта «Річна».

Згідно довідки, після виділення шахти «Річна» зі складу ДВАТ «Шахтоуправління «Волинське» відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Волинське» увійшло до складу ДП «Торезантрацит» на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України № 120 від 07 березня 2003 року.

Згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України від 05 жовтня 2005 року № 506 про припинення діяльності ДП «Шахта «Річна» шляхом ліквідації, припинено діяльність Державного підприємства «Шахта «Річна» (м. Торез Донецької області) шляхом його ліквідації з урахуванням особливостей, установлених чинним законодавством.

Як вбачається з проекту ліквідації шахти «Річна» ДВАТ «Шахтоуправління «Волинське» ДХК «Торезантрацит», після ліквідації шахти, забезпечення вуглеотримувачів ліквідованих шахт безкоштовним вугіллям буде проводитися правонаступником.

Директором ДП «Шахта «Річна» було створено перелік пенсіонерів на отримання вугілля по шахті «Річна», в якому міститься прізвище позивача.

Як вбачається з довідки ДП «Донвуглереструктуризація», позивач був забезпечений безкоштовним побутовим паливом згідно ст. 48 Гірничого Закону України, як пенсіонер ліквідованої Шахти «Річна» з початку ліквідації (2006 рік) та до скінчення повної фізичної ліквідації шахти (2012 рік).

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 грудня 2012 року № 1078 був затверджений Акт комісії з розгляду підсумків фактичного виконання робіт та заходів, передбачених проектом ліквідації шахти «Річна», яким роботи з ліквідації шахти «Річна» визнані закінченими у повному обсязі, відповідно з проектом ліквідації.

Актом прийому - передачі списку вуглеотримувачів шахти «Річна» від 03 січня 2013 року Управлінню соціального захисту населення був переданий перелік осіб (список на 371 особу), які забезпечувалися вугіллям державним підприємством «Донвуглереструктуризація», та які мають право на безплатне забезпечення твердим побутовим паливом згідно із статтею 48 Гірничого Закону України, в тому числі із зазначенням персональних даних позивача.

Відповідно до повідомлень від 22 січня 2013 року та 11 грудня 2013 року про відмову у наданні пільги на тверде пічне побутове паливо згідно ст. 48 Гірничого Закону України, позивачу було відмовлено у наданні таких пільг, тому що позивач виходив на пенсію з діючого підприємства Шахтоуправління «Волинське».

Як вбачається з архівної довідки ВП «Шахтоуправління «Волинське» ДП «Торезантрацит» від 19 грудня 2013 року № 01-2248 ОСОБА_7 працювала підземним гірничим шахти «Річна» шахтоуправління «Волинське Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Торезантрацит» з 16 березня 1963 року по 31 грудня 1982 року.

Відповідно до листа ДП «Торезантрацит» ВП «Шахтоуправління «Волинське» від 26 грудня 2013 року № 01-2415 ДП «Шахта «Річна» була передана для здійснення фізичної ліквідації до ДП «Донвуглереструктуризація». Шахта ліквідувалася як юридична особа, а не як структурний підрозділ у складі шахтоуправління, при цьому, за ними був закріплений обов'язок щодо соціального захисту колишніх працівників шахти «Річна» в частині їх забезпечення безкоштовним вугіллям, після закінчення робіт з ліквідації підприємства. Списки вуглеотримувачів були передані до управління соціального захисту відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до витягів з Єдиного Державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців ДП «Шахта «Річна» перебуває в стані припинення.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої та апеляційної інстанції, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно постанови КМУ № 77 від 31.01.2007 року «Про затвердження порядку надання пільг на придбання твердого палива за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом» (далі - Постанова) передбачено, що визначення права на пільги на тверде побутове паливо відповідно до Гірничого закону України покладено на управління праці та соціального захисту населення на підставі відомостей із трудової книжки та пенсійного посвідчення.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов'язок щодо визначення права на пільги на тверде побутове паливо.

За приписами абз.1 та 4 п. 4 Постанови № 77 для призначення пільг з придбання твердого палива і скрапленого газу особи (крім осіб, які мають право на безоплатне забезпечення вугіллям для побутових потреб згідно із статтею 48 Гірничого закону України) звертаються до управлінь праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, структурних підрозділів з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (крім мм. Києва і Севастополя) рад (далі - уповноважений орган) або до сільських, селищних рад за зареєстрованим місцем проживання (або за фактичним місцем проживання, якщо особи перебувають на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, за фактичним місцем проживання за рішенням комісій, утворених місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до пункту 4 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848, з відповідною заявою, до якої додають довідку про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі.

У разі коли на підставі записів у трудовій книжці особи, яка має право на безоплатне забезпечення вугіллям для побутових потреб згідно із статтею 48 Гірничого закону України, неможливо встановити факт виходу на пенсію з ліквідованого гірничого підприємства (ліквідація, реорганізація, перейменування), до уповноваженого органу за його запитом надається архівна довідка або довідка Міненерговугілля про зміни, які відбулися на гірничому підприємстві з моменту виходу на пенсію особи до ліквідації зазначеного підприємства, та копії підтвердних документів (розпорядження, накази).

Частинами 5 - 8 ст. 48 Гірничого закону України передбачено, що після ліквідації або консервації гірничого підприємства забезпечення вугіллям на побутові потреби здійснюється в межах тарифної угоди правонаступником таким категоріям осіб: непрацевлаштованим працівникам за переліком професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України; пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше ніж 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних з підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше ніж 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше ніж 15 років - для жінок; пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах та мають загальний пільговий стаж на підземних роботах та/або роботах, пов'язаних з підземними умовами, та/або роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках, - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок; інвалідам праці; особам, інвалідність яких настала внаслідок загального захворювання у разі, якщо вони користувалися цим правом до настання інвалідності; сім'ям працівників, які загинули (померли) на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, які отримують пенсії у зв'язку з втратою годувальника; членам сімей (вдовам) працівників, які загинули (померли) на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, а також померлих пенсіонерів, які за життя мали таке право.

При цьому особи, зазначені в частині п'ятій цієї статті, які мають право на забезпечення вугіллям на побутові потреби та пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) бурого вугілля, можуть забезпечуватися замість вугілля, за умови пристосованості системи опалення, торф'яними брикетами.

Зазначені категорії осіб користуються правом на безоплатну доставку вугілля або торф'яних брикетів. Фінансування заходів щодо безоплатного забезпечення вугіллям або торф'яними брикетами на побутові потреби провадиться за рахунок коштів, виділених на ліквідацію або консервацію гірничого підприємства, після закінчення цієї роботи - правонаступником.

Особи, зазначені в частині п'ятій цієї статті, які проживають у будинках, що мають центральне опалення, отримують компенсацію за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла, що виплачується за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач працював у вугільній галузі, перебував на посадах пов'язаних з підземними умовами більше 20 років, що підтверджується трудовою книжкою.

Згідно ст. 44, ст. 45 Гірничого закону України припинення діяльності гірничих підприємств здійснюється у формі ліквідації, реорганізації або консервації гірничих підприємств.

Гірниче підприємство підлягає ліквідації, реорганізації або консервації у випадках, передбачених Кодексом України про надра, в порядку, встановленому Законом України «Про підприємства в Україні» та цим Законом.

Ліквідація або консервація гірничого підприємства здійснюється за проектом, затвердженим власником (керівником) гірничого підприємства, який включає соціально-економічне обґрунтування, технічне рішення, пропозиції про можливе відновлення гірничих робіт, використання гірничих виробок, будівель, споруд іншого призначення, заходи, спрямовані на запобігання небезпечному впливу на інші підприємства, довкілля та людей, та який пройшов екологічну, технічну та інші види експертиз, а також погоджений в установленому законодавством порядку з органами гірничого нагляду, органами місцевого самоврядування та іншими заінтересованими органами.

Проект ліквідації або консервації гірничого підприємства затверджується одночасно з комплексним планом соціального захисту працівників, які вивільняються, розвитку соціальної інфраструктури та з визначенням джерел фінансування цих заходів.

Технічне рішення передбачає видалення (виймання) матеріальних цінностей підприємств, що ліквідуються або консервуються, з гірничих виробок (будівель, споруд) або передачу їх правонаступникам.

Питання правонаступництва гірничих підприємств, що ліквідуються або консервуються, вирішуються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства.

Відповідно до Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 № 939, датою фізичної ліквідації гірничого підприємства вважається дата затвердження Мінвуглепромом актів прийняття відповідних робіт, а також визначення правонаступника щодо соціального захисту осіб відповідно до частини 5 статті 48 Гірничого закону України.

Частиною 5 статті 111 ЦК України передбачено, що юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно наявного у справі витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державне підприємство «Шахта «Річна» перебуває в стані припинення

Аналізуючи встановлені обставини та вище приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки підприємство у стані припинення, надання пільг на придбання твердого пічного палива здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг на придбання твердого пічного згідно із статтею 48 Гірничого закону України, з розрахунку вартості 3,1 тони вугілля на побутові потреби на домогосподарство на рік.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, ст.160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області на постанову Торезького міського суду Донецької області від 17 січня 2014 року у справі № 247/6285/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Торезького міського суду Донецької області від 17 січня 2014 року у справі № 247/6285/13-а за позовом ОСОБА_7 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області, треті особи: Державне підприємство «Донвуглереструктуризація», Державне підприємство «Торезантрацит» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 19.02.2014 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 24.02.2014 року.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді М.М.Гімон

О.О.Чебанов

Попередній документ
37263452
Наступний документ
37263454
Інформація про рішення:
№ рішення: 37263453
№ справи: 247/6285/13-а
Дата рішення: 19.02.2014
Дата публікації: 21.02.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019)