Головуючий у 1 інстанції - Здоровиця О.В.
Суддя-доповідач - Лях О.П.
19 лютого 2014 року справа №227/6881/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Лях О.П.
суддів: Жаботинської С.В., Шишова О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 09 січня 2014 року у справі № 227/6881/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Постановою постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 09 січня 2014 року позовні вимоги задоволені частково, зокрема, визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_2, в період з 05.06.2013 року по 06.01.2014 року включно, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому ніж розмір прожиткового мінімуму для дітей до 6 років та зобов'язано здійснити, з врахуванням виплачених сум, перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 05.06.2013 року по 06.01.2014 року включно, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, що передбачено ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а в решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 15).
Позивач перебуває на обліку в УПСЗН Добропільської міської ради. Рішенням від 02.08.2012 року їй призначено державну допомогу та з вересня 2012 року позивач отримує допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_3 и до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130,00 грн.. Допомогу позивач отримує як незастрахована особа. (а.с.16,26-28).
13.11.2013 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок та виплату недоотриманих коштів щомісячної допомоги по догляду за дитиною віком до трьох років за період з липня 2012 року та проводити в подальшому виплату допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років (а.с.17).
Листом від 15.11.2013 року за № 3-60-5.1-6.2 відповідачем було надано відповідь про відсутність підстав для перерахунку допомоги (а.с. 18).
Статтею 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (зі змінами та доповненнями) передбачено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод. За положеннями частини третьої статті 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановлено законом.
Відповідно до ст. 15 Закону № 2811- ХІІ в редакції з 01.01.2002 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до Закону 2811-ХІІ та викладено ст. 15 у наступній редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.»
Проте відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Розділ І цього Закону набирає чинності з 01.01.2008 року і діє по 31.12.2008 року. Отже, з 01.01.2009 року ст. 15 Закону № 2811- ХІІ відновила попередню редакцію, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Також обмеження щодо розміру допомоги по догляду за дитиною передбаченої ст. 15 Закону № 2811- ХІІ встановлені ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та ст. 45 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» відповідно до яких зазначена допомога виплачується в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, ані Законом України «Про державний бюджет України» на 2011-2013 роки, ані іншими законами, не встановлювалось на 2011-2013 роки інший ніж у Законі № 2811-ХІІ розмір допомоги, та не надавалось Кабінету Міністрів України право визначати розміри такої допомоги, а дії Законів про бюджет діяли, відповідно, лише у 2009 та 2010 роках, отже відповідач з 1 січня 2011 року, повинен був керуватися Законом № 2811- ХІІ, а положення Постанови КМУ № 1751 від 27.12.2001 р. застосовуватися не може, оскільки воно в частині розміру допомоги суперечить вищевказаному закону.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, що відповідач неправомірно при визначенні розміру допомоги виходив з положень Постанови Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача, тоді як застосуванню підлягає положення ст. 15 Закону № 2811- ХІІ.
На час виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною діяв Закон № 2811- ХІІ в наступній редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.» отже й допомога повинна виплачуватись у зазначеному розмірі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 162, 167, 184, 195, 197, 198, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 09 січня 2014 року у справі № 227/6881/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - залишити без задоволення.
Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 09 січня 2014 року у справі № 227/6881/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів: О.П. Лях
О.О. Шишов
С.В. Жаботинська