Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.
Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.
19 лютого 2014 року справа №812/9582/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Гайдара А.В.
Яковенко М.М.
розглянувши у порядку
письмового провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_3
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 16 грудня 2013 року
по адміністративній справі № 812/9582/13-а (суддя Борзаниця С.В.)
за позовом ОСОБА_3
до Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького
міського управління юстиції
про скасування постанови про відкриття виконавчого
провадження від 31 жовтня 2013 року № 40505809, -
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року відмовлено у задоволені позову ОСОБА_3 (надалі позивач) до відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції (надалі виконавча служба, відповідач) про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 31 жовтня 2013 року № 40505809 (арк. справи 37-38).
В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції від 16 грудня 2013 року та постановити ухвалу, якою закрити справу на підставі підпункту першого частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (арк. справи 53-55). Скаржник вважає, що відповідач є приватною особою та даний спір не підлягає розгляду в адміністративному суді.
18 лютого 2014 року відповідач надав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
5 лютого 2014 року від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у цій справі до розгляду справи №812/7958/13-а за позовом ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області про скасування державної реєстрації.
Колегія суддів не задовольняє заявлене клопотання з огляду на наступне.
За приписами пункту третього частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Проте, заявником не обґрунтована неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, не доведено, які саме можуть бути вирішені питання у справі №812/7958/13-а, що стосуються підстав заявлених вимог у справі №812/9582/13-а.
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач - відділ Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 5 квітня 2007 року за №13831020000002072 (арк. справи 31).
На адресу відповідача 9 жовтня 2013 року від Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області надійшла заява про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 8 липня 2013 року по справі №812/4376/13-а про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області 170 грн. Додатком до вказаної заяви надано оригінал виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 8 липня 2013 року по справі №812/4376/13-а (арк. справи 30).
31 жовтня 2013 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №40505809 з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року по справі №812/4376/13-а про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області 170 грн. (арк. справи 44).
1 листопада 2013 року копію вищевказаної постанови про відкриття виконавчого провадження відповідачем було направлено позивачу (арк. справи 7).
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, що регулюється Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі Закон № 606-XIV).
Відповідно до статті 2 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).
Статтею 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР (далі Закон №202/98-ВР) визначено, що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Згідно з статтею 3 Закону №202/98-ВР органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.
Районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є юридичними особами, мають відповідні рахунки в органах Державного казначейства України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках, гербову печатку.
Пунктом 1 Положення про районний, районний у місті, міський (міста обласного значення), міськрайонний, міжрайонний відділ державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 10 квітня 2012 року № 549/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 року за № 548/20861 (далі Положення № 549/5) передбачено, що районний, районний у місті, міський (міста обласного значення), міськрайонний, міжрайонний відділ державної виконавчої служби (далі - Відділ) є структурним підрозділом районного, районного у місті, міського (міста обласного значення), міськрайонного, міжрайонного управління юстиції (далі - управління юстиції), що забезпечує реалізацію повноважень Державної виконавчої служби України. Основним завданням Відділу є, у тому числі, реалізація державної політики у сфері примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).
Відповідно до пункту 15 Положення № 549/5 Відділ є юридичною особою, має відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу.
Статтею 1 Закону № 3723-XII державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
З наведеного вбачається, що відповідач є територіальним органом центрального органу виконавчої влади - Державної виконавчої служби та виконує завдання і функції держави, тобто владні управлінські функції.
Отже, посилання скаржника на те, що відповідач є приватною юридичною особою та не належить до органів державної влади, у зв'язку з чим справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства колегія суддів вважає безпідставним.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі за приписами пункту першого частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
За приписами цієї норми підлягають виконанню Державною виконавчою службою, у тому числі, виконавчі листи, що видаються судами.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 19 Закону № 606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на виконання покладених на нього обов'язків з метою своєчасного, повного і неупередженого примусового виконання рішення суду було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №40505809 з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 8 липня 2013 року по справі №812/4376/13-а про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області 170 грн.
З наведеного вбачається, що відповідач діяв на підставі та у спосіб, визначений законом.
З огляду на викладене колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 5,9, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року у справі № 812/9582/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року у справі № 812/9582/13-а - залишити без змін.
Ухвала постановлена та підписана 19 лютого 2013 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: А.В. Гайдар
М.М. Яковенко