Постанова від 11.02.2014 по справі 816/7143/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/7143/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ковальова Д.О.,

представника позивача - Атаманюка О.А., Білоног С.М.,

представника відповідача - Гаспаряна С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Крем-Сталь" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2013 року Приватне підприємство "Крем-Сталь" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.08.2013 р. № 0005031502/287.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що реальність господарських операцій підтверджена належним чином оформленими первинними документами.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. У письмових запереченнях зазначив, що в ході перевірки не встановлено фактичного руху товарів.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ проведено перевірку ПП "Крем-Сталь" по питанню достовірності даних, задекларованих в податковій декларації з ПДВ за червень 2012 р., за результатами якої складено акт від 12.08.2013 р. № 1014/16-03-15-01-08/35328800.

В ході перевірки встановлено та зафіксовано в акті перевірки порушення позивачем частини 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено податковий кредит за червень 2012 року на суму ПДВ 33056,83 грн., збільшено суму податкового зобов'язання по декларації з ПДВ за червень 2012 року на суму ПДВ 33056,83 грн., що підлягає сплаті до бюджету 33056,83 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 28.08.2013 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0005031502/287 про донарахування грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 49585,25 грн.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно акту перевірки податковий інспектор дійшов до висновку про те, що ПП "Крем-Сталь" занижено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2012 року на суму 33056,83 грн. внаслідок формування податкового кредиту по фактично неіснуючих фінансово-господарських операціях із ТОВ "Радіалгруп".

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту а) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з положеннями пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із аналізу вказаних правових норм можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що у червні 2012 року позивач мав фінансово-господарські відносини із ТОВ "Радіалгруп" на підставі укладеного договору продажу нафтопродуктів від 08.06.2012 р. № 26/12.

Згідно специфікації на поставку товару до договору від 08.06.2012 р. № 26/12 сторони договору прийшли до згоди про поставку бітуму нафтового дорожного в'язкого кількістю 27,74 т.

ТОВ "Радіалгруп" виписано ПП "Крем-Сталь" податкову накладну від 08.06.2012 р. № 101 на загальну суму 203775 грн., сума ПДВ - 33692,50 та розрахунок від 11.06.2012 р. № 15 коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної від 08.06.2012 р. № 101, накладну від 11.06.2012 р. № 111.

Перевезення вантажу здійснювалось транспортом Продавця, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 11.06.2012 року № 111.

Стосовно посилань контролюючого органу в акті перевірки на те, що товарно-транспортна накладна не відповідає формі товарно-транспортної накладної, яка передбачена Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 р. № 281/171/578/155 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за № 805/15496, суд зазначає, що в даному випадку відповідальність за порядок перевезення вантажу та оформлення відповідних документів, в тому числі товарно-транспортної накладної, несе перевізник, тобто ТОВ "Радіалгруп", а не отримувач товару.

Із пояснень представників позивача та матеріалів справи судом встановлено, що придбаний у ТОВ "Радіалгруп" бітум в подальшому реалізовано відділу комунального господарства виконавчого комітету Лубенської міської ради. Згідно довідки з ЄДРПОУ одним із видів діяльності ПП "Крем-Сталь" є діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами.

На підтвердження реалізації продукції відділу комунального господарства виконавчого комітету Лубенської міської ради позивачем надано договір та видаткові накладні.

На момент здійснення оспорюваних господарських операцій контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа та взятий на податковий облік як платник податків.

Судом досліджено первині бухгалтерські документи та встановлено, що такі документи підтверджують як реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, так і використання, придбаного у ТОВ "Радіалгруп" товару у господарській діяльності позивача.

Суд зазначає, що господарські операції позивача з вищевказаним контрагентом не суперечать актам цивільного законодавства, не встановлено фактів, які свідчили про проведення таких операцій без дійсних намірів сторін і, що спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами.

Суду не надано належних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладенні та виконанні угоди взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені нею. У відповідності до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Доказів наявності такого вироку відповідачем не надано.

Отже, доводи контролюючого органу про відсутність фактичного здійснення спірних господарських операцій спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, ПП "Крем-Сталь" правомірно сформовано податковий кредит за червень 2012 року на підставі виписаної ТОВ "Радіалгруп" податкової накладної, отриманої в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України, а отже донарахування податку на додану вартість є необґрунтованим.

З наведеного суд не вбачає порушень ПП "Крем-Сталь" вимог частини 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно, висновок Кременчуцької ОДПІ про заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2012 року на суму 33056,83 грн. є неправомірним, а податкове повідомлення-рішення від 28.08.2013 р. № 0005031502/287 - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги ПП "Крем-Сталь" є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

В силу пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі, що становить 90 відсотків розміру ставки судового збору, з відповідача до державного бюджету не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Крем-Сталь" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 28.08.2013 р. № 0005031502/287.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Приватного підприємства "Крем-Сталь" (ідентифікаційний код 35328800) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 172,05 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 17 лютого 2014 року.

Суддя А.Б. Головко

Попередній документ
37263206
Наступний документ
37263209
Інформація про рішення:
№ рішення: 37263207
№ справи: 816/7143/13-а
Дата рішення: 11.02.2014
Дата публікації: 21.02.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)