583/4967/13-а
2-а/583/5/14
21 лютого 2014 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Сидоренка Р.В.,
при секретарі - Зубатовій І.В.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні в місті Охтирка адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, третя особа заступник начальника Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України Прокопов Геннадій Володимирович -
встановив:
Позивач 30.12.2013 р. та уточнивши підстави позову заявою від 11.01.2014 р., звернувся до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення мотивуючи свої вимоги тим, що 07.12.2013 р. головним державним інспектором ВМО №4 м/п «Краковець» Львівської митниці Ошуст О.М. відносно нього було складено адміністративний протокол за №3366/20908/13 про порушення митних правил. При складанні протоколу було допущене порушення його права на захист. 20.12.2013 р. відносно нього заступником начальника Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України Прокоповим Г.В. було винесено постанову за якою його було визнано винним у порушенні митних правил передбачених ч. 3 ст. 481 МК України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Зазначену постанову вважає незаконною з огляду на наступне. 15.08.2013 р. ним було ввезено на митну територію України легковий автомобіль «Ауді-80», реєстраційний номер НОМЕР_1. Він не зміг перетнути кордон України у встановлений законом строк через те, що зазначений легковий автомобіль зламався. Ремонт автомобіля проводився у період часу з 30.08.2013 р. по 14.12.2013 р. Про даний факт він надав до Львівської митниці підтверджуючі документи, але зазначені не були враховані при винесенні оскаржуваної постанови.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав письмову заяву у якій прохав розглянути справу без його участі, вимоги підтримує.
Представник позивача у судовому засіданні вимогу підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився будучи повідомленим про час та місце розгляду справи. Від зазначеної установи до суду надійшло письмове заперечення, де зазначено про незгоду із заявленими вимогами та прохання розглянути справу без їхньої участі.
Третя особа Прокопов Г.В. у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини неявки до суду не повідомляв.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 07.12.2013 р. головним державним інспектором ВМО №4 м/п «Краковець» Львівської митниці Ошуст О.М. відносно ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол за №3366/20908/13 за порушення митних правил передбачених ч. 3 ст. 481 МК України. Згідно зазначеного протоколу 7.12.2013 р. близько 01:00 год. ОСОБА_2 автомобілем марки «VW GOLF» реєстраційний номер НОМЕР_2, країна реєстрації - Литва, переміщувався в напрямку «в'їзд в Україну» смугою руху «зелений коридор» через митний пост «Краковець» Львівської митниці. Під час формато-логічного контролю було виявлено, що гром. України ОСОБА_2 15.08.2013 р. через митний пост «Ягодин» Ягодинської митниці було ввезено на митну територію України транспортний засіб марки «Ауді-80», реєстраційний номер НОМЕР_1, країна реєстрації - Литва, в митному режимі «тимчасове ввезення» терміном до 60 днів під зобов'язання про зворотне вивезення транспортного засобу №205020104/2013/800278. Згідно відмітки у паспортному документі ОСОБА_2 перебуває на тимчасовому консульському обліку у посольстві України в Литовській республіці до 04.02.2014 р. Згідно ч. 3 ст. 380 МК України, громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на територію України під письмове зобов'язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування, що класифікується за товарною позицією 8703, та причіп до нього, що класифікується за товарною позицією 8716 10 згідно УКТ ЗЕД, на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року без сплати митних платежів які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Станом на 07.12.2013 р. ОСОБА_2 вказаний автомобіль за межі території України не вивіз.
20.12.2013 р. відносно ОСОБА_2 заступником начальника Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України Прокоповим Г.В. було винесено постанову за якою його було визнано винним у порушенні митних правил передбачених ч. 3 ст. 481 МК України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
Заявою від 17.12.2013 р. ОСОБА_2 звертався із письмовою заявою до відповідача прохаючи закрити справу про адміністративне правопорушення відносно нього з посиланням на обставини викладені у позовній заяві про неможливість переміщення транспортного засобу у встановлений законом строк за межі кордону України через його несправність та надіслав на адресу відповідача акт виконаних робіт від 30.08.2013 р., де було зазначено про частковий ремонт двигуна автомобіля на суму 1550 грн. Зазначена заява надійшла на адресу відповідача після винесення оскаржуваної постанови - 23.12.2013 р., що підтверджується відповідною відміткою.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи зібрані докази в сукупності суд прийшов до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення відносно позивача була винесена правомірно. Правомірність дій відповідача повністю обґрунтовується наданим ним запереченням та письмовими доказами. Адже, як зазначає у письмовому запереченні відповідач, ОСОБА_2 не надав будь-яких доказів про письмове повідомлення найближчого органу доходів і зборів щодо неможливості вивезення транспортного засобу у встановлений законом строк за межі кордону України, про місцезнаходження транспортного засобу, як це передбачено відповідно до ч. 1 ст. 192 МК України. Порушення прав позивача при складанні протоколу про адміністративне правопорушення спростовується його власним підписом у ньому в графі про ознайомлення з правами, у тому числі і з правом на правову допомогу. З приводу складеного протоколу позивач ОСОБА_2 будь-яких письмових зауважень не зазначав. Таким чином, при винесенні постанови заступник начальника Львівської митниці Прокопов Г.В. правомірно взяв до уваги зазначений протокол як належний доказ винуватості позивача у вчиненні правопорушення.
Суд також погоджується із доводами відповідача про те, що позивач не надав належних доказів того, що транспортний засіб марки «Ауді-80», реєстраційний номер НОМЕР_1 дійсно перебував на станції технічного обслуговування, а саме - письмового договору, наряду-замовлення на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту, відповідно до додатку №4 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 11.1.2002 р. за № 792, актів приймання передачі відповідно до додатків 2,3 Правил, рахунок -фактуру, квитанцію про оплату послуг.
З огляду на викладене вимоги позивача задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6-14, 71, 99, 159 - 163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 20.12.2013 р. винесеної заступником начальника Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України Прокоповим Г.В. згідно якої на ОСОБА_2 за порушення ч. 3 ст. 481 МК України було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу, відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Охтирського міськрайсуду
Сумської області Сидоренко Р.В.