Справа № 824/2881/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Ковтюк В.О.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
13 лютого 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Гонтарука В. М. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про скасування постанови , -
ОСОБА_2 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про скасування постанови.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
24 вересня 2013 року відповідач отримав від державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області для виконання вимогу про сплату недоїмки від 16.08.13р. №Ф-4288/У разом із заявою про виконання вимоги від 16.09.13р. №1590/24-12-17-02-07.
26 вересня 2013 року відповідач прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №39944638 про примусове виконання вимоги № Ф-4288/У, яку видало УПФУ в М.Чернівцях (стягувач - УПФУ в м. Чернівцях, боржник - ОСОБА_2) (а.с.4). За зазначеною Вимогою відкрито виконавче провадження про стягнення боргу в сумі 1194,03 грн.
Згідно абзацу 2 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI (із змінами внесеними відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи») (далі - Закон №2464) вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Абзац 9 частини 4 статті 25 Закону №2464 передбачає, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Відповідно до ч.5 ст.25 Закону №2464 вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частин третьої та четвертої ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), в чинній на час прийняття Відповідачем Вимоги про сплату боргу редакції, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби; вимога про сплату недоїмки або рішення суду про стягнення недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом. При цьому в разі наявності у страхувальника одночасно із зобов'язаннями із сплати недоїмки зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, у тому числі зобов'язань за іншими рішеннями суду, стягнення недоїмки здійснюється в першу чергу і має пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями та стягненнями (крім зобов'язань щодо виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та витрат, пов'язаних з виконанням судових рішень із стягнення недоїмки).
Тобто, Вимога про стягнення боргу зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на час її прийняття та відкриття виконавчого провадження була виконавчим документом.
Згідно із абз.5 п.7 Розділу «Прикінцеві те перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року N 2464-VI, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, що незважаючи на зміни в статті 106 Закону №1058-ІV, які набрали чинності з 01 січня 2011 року, Відповідач мав право на відкриття виконавчого провадження щодо стягнення недоїмки зі страхових внесків, яка не погашена станом на 01 січня 2011 року за прийнятими органами Пенсійного фонду України вимогами, як за виконавчими документами.
Отже, вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, а також що вимога щодо стягнення сум недоїмки виконується державною виконавчою службою.
Згідно із ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-ХІV (далі - Закон №606-ХІV), у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно із ч.І ст.19 Закону №606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до ст.25 Закону №606-ХІV, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Згідно із п.7 ч.І ст.13 Закону №2464 органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Частина 1 ст.25 Закону №2464 (із змінами внесеними відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.13р. № 406-VII, набрав чинності з 11.08.13р.) передбачає, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Крім того, відповідно до листа Міністерства доходів і зборів України та Пенсійного фонду від 30.08.2013 р. № 11149/5/99-99-17-03-01-16, № 22777/03-01 «Про адміністрування єдиного внеску» у зв'язку з набранням чинності законами України від 04 липня 2013 року N 404-УІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" та від 04 липня 2013 року N 406-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" Міністерство доходів і зборів України та Пенсійний фонд України повідомляють, що з урахуванням положень пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" опрацьовується питання продовження розпочатих органами Пенсійного фонду України процедур адміністрування стосовно прийняття та оброблення звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та обліку сплати страхових коштів у картках особових рахунків платників до 30 вересня 2013 року.
Таким чином, Прикінцевими положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.13р. №406-VII та Законом №2462 (із змінами внесеними Законом України від 04.07.13р. №406-VII, які набрали чинності з 11.08.13р.) передбачено право державної податкової інспекції в М.Чернівцях Головного управління Міндоходів в Чернівецькій області звертатися до відповідача із заявою про виконання вимоги про сплату недоїмки, яка була винесена управлінням Пенсійного фонду України в м.Чернівцях по заборгованості, яка виникла до набрання Законом №406-VII чинності.
Отже, відповідач прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №39944638 у відповідності до вимог ст.ст.17 та 19 Закону №606.
В зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії Відповідача щодо прийняття оскаржуваної Постанови «Про відкриття виконавчого провадження» від 26.09.2013 року ВП №39944638 є правомірними.
Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Гонтарук В. М.
Сапальова Т.В.