Справа № 11/774/115/14 Головуючий Гончаренко В.М.
Стаття КК: ч.2 ст.364, Доповідач ОСОБА_1
ч.1 ст.175,
ч.3 ст.176
Іменем України
20 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю прокурора ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2013 року,
Встановила:
Зазначеною постановою кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.1 ст.175, ч.3 ст.176, ч.2 ст.364 КК України повернуто на додаткове розслідування.
Органи досудового слідства обвинувачували ОСОБА_5 в порушенні авторського права, а також в тому, що працюючи директором ТОВ «Промислова екологія» і будучи службовою особою, він шляхом зловживання службовим становищем, в період з листопада 2007 р. по липень 2008 р. за допомогою підлеглих свого підприємства Єршова, Тронько, Матушкіної та Британ організував оформлення ними в АКІБ «УкрСиббанк» кредитних договорів про надання споживчих кредитів, в результаті чого особисто отримав у банку грошові кошти у розмірі 780 тисяч грн., які використав в своїх інтересах.
Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він, будучи керівником ТОВ «Голдленд», безпідставно не виплачував заробітну плату працівникам свого підприємства в період з квітня по грудень 2011 р., що призвело до заборгованості установлених законом виплат в розмірі 350 585 грн. 22 коп.
В судовому засіданні, повертаючи справу на додаткове розслідування, суд посилався на істотну неповноту досудового слідства, яку допустили слідчі при розслідуванні справи. Свої висновки суд обгрунтував тим, що органами досудового слідства не встановлено місце проживання підсудного ОСОБА_5 , який ухилився від суду.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи, просить постанову суду щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що рішення суду є необгрунтованим, оскільки його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, а тому в суду не було законних підстав повертати справу на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, думку прокурора ОСОБА_4 , яка підтримала апеляційні вимоги щодо скасування постанови суду, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.281 КПК України 1960 року повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
Розглядаючи справу щодо ОСОБА_5 , суд не врахував вимог закону та знехтував наведеними в постанові Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» застереженнями, внаслідок чого постановив у справі рішення, яке не грунтується на вимогах закону і є передчасним.
Як убачається з матеріалів справи, 3 вересня 2012 р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська направлено кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.1 ст.175, ч.3 ст.176, ч.2 ст.364 КК України. Під час досудового слідства щодо ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Постановою від 27 грудня 2012 року суд повернув справу на додаткове розслідування, посилаючись на те, що органи досудового слідства не встановили місце проживання підсудного, внаслідок чого він до направлення справи до суду ухилився від нього (т.6 а.с.132-134).
Ухвалою від 28 лютого 2013 року апеляційний суд скасував зазначену постанову, вважаючи її незаконною і необгрунтованою, та направив кримінальну справу на новий судовий розгляд (т.6 а.с.139-141).
Під час нового розгляду справи суд першої інстанції постановою від 7 травня 2013 р. оголосив розшук ОСОБА_5 , змінив йому міру запобіжного заходу з підписки про невиїзд на тримання під вартою та зупинив провадження в справі (т.6 а.с.182).
Як видно зі справи, 18 грудня 2013 р. суддя ОСОБА_6 за своєю ініціативою без участі підсудного ОСОБА_5 , його захисника й інших учасників судового розгляду та без наведення будь-яких мотивів поновив провадження в справі й призначив її для розгляду на 26 грудня 2013 р. (т.6 а.с.211).
В судовому засіданні суд встановив, що ОСОБА_5 до направлення справи до суду ухилився від нього, на момент судового розгляду справи 26 грудня 2013 р. не були встановлені відомості про місцезнаходження названої особи. Виходячи з цього, як убачається з постанови, суд дійшов висновку, що органи досудового слідства під час розслідування справи в порушення вимог ст.64 КПК 1960 року не встановили місце проживання ОСОБА_5 , а тому направив зазначену кримінальну справу прокурору для провадження додаткового розслідування (т.6 а.с.214-215).
Вбачаючи неповноту досудового слідства в тому, що підсудний ОСОБА_5 не з'явився в судове засідання, а тому, на думку суду, ухилився від нього, суд не вправі був направляти справу на додаткове розслідування з наступних підстав.
Відповідно до ст.280 КПК України 1960 року коли підсудний ухилився від суду, що згідно ст.262 КПК України 1960 року виключає розгляд справи в суді при відсутності підсудного, суд зупиняє провадження в справі і оголошує розшук підсудного постановою судді.
Це положення закону знайшло своє відображення у вигляді відповідного застереження в роз'ясненні, що міститься в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", де зазначено, що суддя не вправі повернути справу на додаткове розслідування у зв'язку з тим, що обвинувачений після передання справи до суду зник і місце його перебування невідоме.
Виходячи з наведеного сама по собі неявка в судове засідання підсудного ОСОБА_5 не є підставою для направлення справи на додаткове розслідування.
Як убачається з матеріалів справи, під час досудового слідства були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу ОСОБА_5 , у зв'язку з чим щодо нього було обрано відповідний запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. З таким запобіжним заходом погодився і суд під час попереднього розгляду справи.
З цих підстав посилання суду на те, що органи досудового слідства порушили вимоги кримінально-процесуального закону, зокрема ст.64 КПК 1960 року, і не встановили місце перебування ОСОБА_5 , є необгрунтованими.
Що стосується посилань в постанові на те, що ОСОБА_5 ухилився від суду до направлення кримінальної справи до суду, то вони не відповідають матеріалам справи, а тому є необгрунтованими.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що таких порушень вимог процесуального закону, які можуть служити перешкодою суду повно і всебічно розглянути справу та постановити по ній законне, обґрунтоване і справедливе рішення, при проведенні досудового слідства не допущено.
Разом з тим, як убачається зі справи, при розгляді справи суд сам порушив вимоги ст.262 КПК України 1960 року, розглянувши справу в судовому засіданні у відсутності підсудного, що відповідно до вимог п.6 ч.2 ст.370 КПК України 1960 року є істотним порушенням кримінально-процесуального закону, внаслідок чого постанову в усякому разі належить скасувати. Теж саме стосується і розгляду судом питання про заміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 на більш суворий, оскільки в такому випадку суд повинен керуватися статтями 148,150,165, 165-1,165-2 КПК України 1960 року, про що обгрунтовано зазначається в апеляції прокурора.
Таким чином, у цій справі відсутні передбачені законом підстави для її повернення на додаткове розслідування. Отже, суд необгрунтовано направив справу на додаткове розслідування, тому постанова суду підлягає скасуванню, а справа - поверненню на новий судовий розгляд. З цих підстав доводи апеляції прокурора є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК 1960 року, пунктами 11,15 розділу XI Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Ухвалила:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2013 року, якою кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.1 ст.175, ч.3 ст.176, ч.2 ст.364 КК України направлено на додаткове розслідування, скасувати, а справу направити в той самий суд на новий судовий розгляд.
Судді