Справа № 192/180/14
Провадження № 2-о/192/17/14
"20" лютого 2014 р. смт.Солоне
Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Трещової Н.М.,
при секретарі Папян Д.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, що має юридичне значення.
На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 1989 року він переїхав з Азербайджанської республіки на постійне проживання до Дніпропетровської області.
З 15 листопада 1990 року до 10 грудня 1992 року він постійно проживав і був зареєстрований у АДРЕСА_1.
У травні 1999 року Новомосковським РВ УМВС України йому був виданий паспорт громадянина України.
У 2012 році він звернувся до Солонянського районного сектору головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, у зв'язку з необхідністю вклеїти нову фотокартку у паспорт по досягненню 45-ти років. Але йому було відмовлено у зв'язку з тим, що підтвердити чи спростувати законність його документування паспортом міграційна служба не може.
Просить суд встановити факт його постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України - 24 серпня 1991 року, так як це необхідно для отримання паспорту громадянина України.
Заявник у судовому засіданні заяву підтримав. Пояснив, що на території України він постійно проживає з 1989 року. З 15 листопада 1990 року до 10 грудня 1992 року він був зареєстрований та постійно проживав АДРЕСА_1. У період з 5 лютого 1991 року до 21 грудня 1994 року він працював у ДОАП «Автосервіс».
Представник заінтересованої особи - головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області проти задоволення заяви не заперечувала.
Із показань у судовому засіданні свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 убачається, що вони знайомі з ОСОБА_1 з лютого 1991 року, коли він працевлаштувався автослюсарем станції технічтого обслуговування № 4 на вул.Панікахи у м.Дніпропетровську, де ОСОБА_2 працював директором, а ОСОБА_3 - слюсарем. На СТО заявник пропрацював декілька років. Вони у 1991-1992 роках приїздили до нього в гості АДРЕСА_1. З початку 1991 року заявник постійно мешкає в Україні, працює та має сім»ю.
З домової книги убачається, що заявник ОСОБА_1 з 15 листопада 1990 року по 10 грудня 1992 року був зареєстрований (мав прописку) у АДРЕСА_1 (а.с.5).
Із трудової книжки убачається, що ОСОБА_1 працював автослюсарем в Дніпропетровському обласному орендному підприємстві «Автосервіс» з 5 лютого 1991 року по 21 грудня 1994 року (а.с.6), де отримував заробітну плату, що підтверджується довідкою про заробітну плату (а.с.11).
Згідно відмітки в паспорті, виданому 14 травня 1999 року відділом внутрішніх справ Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 з 18 вересня 1998 року до 2 лютого 2001 року був зареєстрований у АДРЕСА_2. З 15 березня 2001 року заявник зареєстрований у АДРЕСА_3.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані заявником докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Факт проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року знайшов своє підтвердження у судовому засіданні вищезазначеними доказами.
Відповідно до ст.11 ЦК України юридичний факт є підставою для виникнення цивільних прав та обов»язків.
Відповідно до ст.3 ЗУ «Про громадянство України» громадянин колишнього СРСР визнається громадянином України, якщо він постійно проживав в Україні на момент проголошення незалежності України: 24 серпня 1991 року.
Оскільки даний факт, який знайшов підтвердження у судовому засіданні та має юридичне значення для заявника, не може бути встановлений іншим шляхом, він повинен бути встановлений у судовому порядку, тобто, заява підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10,11,57,60,213-215,256-259 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, на території України на момент проголошення незалежності України: 24 серпня 1991 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий