Справа № 589/399/14-к р.
Провадження № 1-кп/589/94/14 р.
"20" лютого 2014 р. Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шостка кримінальну справу відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Шостка Сумської області, громадянку України, українку, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 166 КК України, -
ОСОБА_4 , маючи на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи настання негативних наслідків для здоров'я дитини, суспільно-небезпечний характер свого діяння, всупереч вимогам ст.ст. 8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» та ст.150 Сімейного кодексу України, на протязі тривалого часу злісно не виконувала встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що в подальшому призвело до настання тяжких наслідків у вигляді відставання у фізичному розвитку, порушень психологічного розвитку, помутніння рогівки лівого ока-наслідок кератиту.
Відповідно до ст. 8, ст.. 11, ст.. 12 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Згідно вимог ст.ст. 150, 155 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст.59 Закону України «Про освіту» батьки зобов'язані постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини.
У 2004 році, при огляді ОСОБА_7 лікарем окулістом, гострота його зору на обидва ока складала - 0,9, тобто дитина була здорова, при цьому будь-яких відхилень чи патологій не було виявлено.
25 листопада 2011 року малолітній ОСОБА_7 в супроводі матері ОСОБА_4 , був оглянутий окулістом, який встановив діагноз «результат травматичного кератиту лівого ока».
Згідно з призначеним лікуванням за вищевказаним діагнозом матері надано рекомендації і вказано на необхідність виконання призначеного лікування та послідуючого огляду дитини через місяць лікарем-окулістом за місцем проживання в м. Шостка.
Однак, ОСОБА_4 незважаючи на відповідні медичні рекомендації та вказівки лікарів щодо лікування, проходження додаткових медичних обстежень, належного догляду за своєю дитиною не виконувала, і з сином на подальші прийоми до лікаря не з'явилась, що спричинило погіршення стану здоров'я сина.
13.04.2012 року, ОСОБА_7 на прийом до лікаря окуліста доставила медична сестра школи-інтернату. Під час огляду було виявлено погіршення гостроти зору та поставлений діагноз «кератит лівого ока», у зв'язку з чим дитина потребувала стаціонарного лікування в Сумській обласній дитячій клінічної лікарні (далі - СОДКЛ).
Після цього, ОСОБА_4 було сповіщено про погіршення стану здоров'я дитини ОСОБА_7 та необхідність відвідування СОДКЛ, на що остання категорично відмовилась від лікування в умовах СОДКЛ, і написала відповідну заяву.
08.05.2012 року, малолітнього ОСОБА_7 працівником Шосткинської школи-інтернату було доставлено до СОДКЛ для консультації, де йому був поставлений діагноз «керато-увеіт лівого ока» та рекомендовано стаціонарне лікування.
Однак у зв'язку з тим, що мати ОСОБА_4 не прибула на консультацію разом з сином, проводити лікування дитини в умовах стаціонару було неможливо.
15.05.2012 року, ОСОБА_4 була проінформована з приводу консультації обласним окулістом, та необхідність обстеження і лікування дитини.
Незважаючи на це, ОСОБА_4 , ігноруючи загальнолюдські норми моралі у суспільстві та материнського відношення до своєї малолітньої дитини, від призначеного курсу лікування відмовилася, про що також написала заяву.
12.06.2013 року, працівниками обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей, ОСОБА_7 був доставлений до комунального лікувально-профілактичного закладу «Шосткинська дитяча лікарня», де був оглянутий лікарем окулістом та у нього виявлено зниження гостроти зору лівого ока до 0,1 і поставлений діагноз «помутніння рогівки лівого ока-результат кератиту».
Проте, в порушення зазначених вимог чинного законодавства ОСОБА_4 продовжувала зловживати спиртними напоями, злісно ухиляючись від виконання обов'язків по догляду за своїм сином ОСОБА_7 , не дбала про його фізичний стан та здоров'я, гігієну, не забезпечувала належного рівня харчування дитини, не створила належних побутових умов для його проживання та розвитку.
Крім того, дитина перебуває на обліку у декількох спеціалістів Шосткинської дитячої лікарні, а саме, у невролога з діагнозом-нічний енурез, у ендокринолога з діагнозом - відставання у фізичному розвитку, у дерматолога - вогнищева алопеція, ортопеда з діагнозом - сколіоз.
Не маючи постійного заробітку та не бажаючи працевлаштовуватися, ОСОБА_4 грошові кошти, отримувані нею у вигляді щомісячної пенсії по втраті годувальника на дитину, використовувала переважно на власні потреби, купувала спиртні напої, сплачувала комунальні послуги, тощо.
Спеціалістами служби у справах дітей Шосткинської міської ради проводились профілактичні бесіди з ОСОБА_4 щодо відповідальності за ухилення від своїх батьківських обов'язків та зловживання спиртними напоями, неодноразово запрошувалась на засідання комісії по захисту прав дитини, але жодного разу не з'явилась.
Шосткинським міським центром соціальних служб для сім'ї дітей та молоді при здійсненні соціальної роботи з сім'єю встановлено, що мати вихованням сина не займається, зловживає спиртними напоями, від лікування від алкоголізму категорично відмовилась, ніде не працює, проживає з співмешканцем, який також ніде не працює та зловживає спиртними напоями.
ОСОБА_4 в період з 11.07.2012 року по 18.07.2012 року перебувала на обліку в Шосткинському міськрайцентрі зайнятості, таоднак 19.07.2012 року була знята з обліку у зв'язку з тим, що не відвідувала центр більше 30 днів.
Згідно актів обстеження умов проживання спеціалістами служби у справах дітей в період з 22.03.2013 року по 04.04.2013 року встановлено, що родина ОСОБА_4 проживає у двокімнатній квартирі, загальною площею 39,2 м2, умови проживання не відповідають санітарним нормам, в квартирі брудно, стоїть табачний запах, газ відключений, кімната потребує провітрювання, постіль брудна.
Згідно акту соціального інспектування центру соціальних служб від 18.03.2013 року також встановлено, що в квартирі ОСОБА_4 брудно, неприємний запах, відсутнє газопостачання, на кухні пляшки від спиртних напоїв.
Крім того, ОСОБА_4 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей за ч.1,ч.4 ст. 184 КУпАП згідно постанов Шосткинського міськрайсуду від 16.04.2008, 02.06.2011, 25.07.2011, 21.05.2013 років, що свідчить про систематичність неналежного догляду за дитиною ОСОБА_7 та ухилення від виконання покладених обов'язків по вихованню сина.
Також, ОСОБА_4 постановою заступника начальника Шосткинського МВ УМВС України в Сумській області від 19.03.2013 року притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 178 КУпАП за появу у громадських місцях у п'яному вигляді.
ОСОБА_4 не мала позитивного впливу на сина, який потребував постійного контролю, був схильний до правопорушень та бродяжництва, неодноразово порушував дисципліну на уроках та в позаурочний час, перебував на профілактичному обліку в школі-інтернаті з листопада 2010 року з приводу пропусків уроків без поважних причин та девіантної поведінки.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_7 не мав постійного контролю з боку матері, навчальним закладом направлена інформація до служби у справах дітей про передачу дитини до обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей.
З 10.04.2013 року, службою у справах дітей Шосткинської міської ради ОСОБА_7 влаштований до обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей для проведення з ним корекційної роботи. За час перебування дитини в центрі мати не виконала вимоги і рекомендації служби, не працевлаштувалась, не стала на облік в центрі зайнятості, не створила умов для повернення дитини в сім'ю, тому було прийнято рішення про позбавлення її батьківських прав.
Таким чином, ОСОБА_4 , як мати, самоусунулась від виконання батьківських обов'язків щодо виховання та утримання малолітнього сина, не виявляла щодо нього батьківського піклування.
16.10.2013 року, рішенням Шосткинського міськрайонного суду ОСОБА_4 було позбавлено батьківських прав відносно сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За висновком лікарів - дитина не отримувала належної уваги та догляду. ОСОБА_4 умисно не приводила дитину на консультацію до лікарів, не забезпечувала обов'язковий огляд дитини спеціалістами дитячої лікарні, за наявності реальної можливості, не забезпечувала дитину збалансованим повноцінним харчуванням.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 94/2013 від 17.12.2013, у ОСОБА_7 мають місце захворювання: «нічний енурез, змішане специфічне порушення психологічного розвитку, відставання у фізичному розвитку, вогнищева алопеція волосистої частини голови, помутніння рогівки лівого ока - наслідок кератиту, сколіоз.
З приводу вищевказаний захворювань, дитина потребує постійного спостереження, амбулаторного лікування, а з приводу помутніння рогівки, хлопчику показане стаціонарне лікування.
Зниження зору у хлопчика пов'язане з несвоєчасним зверненням матері до окуліста після отримання травми лівого ока. При первинному зверненні, більше як через місяць після травми, у дитини вже мали місце зміни і зниження зору, проте на той час була можлива корекція гостроти зору лівого ока. За умови проведення адекватного лікування в умовах стаціонару, можна було уникнути наслідків-помутніння рогівки та відсутності корекції зору. Мати від запропонованого лікування відмовилась.
У хлопчика має місце відставання у фізичному розвитку, що пов'язане з неповноцінним харчуванням, а змішане порушення психологічного розвитку пов'язане з недостатнім доглядом матері за дитиною (не приділяє увагу,не займається). Енурез у дитини потребує обстеження в стаціонарі для визначення причин захворювань, з подальшим призначенням відповідного лікування, після чого можливе зменшення проявів або повне видужання.
Вогнищева алопеція - облисіння волосистої частини голови. Найбільш поширеними припущенням того, що пусковим сигналом для розвитку осередкової алопеції, є психічний фактор, фізична травма, інфекції та генетична схильність. Алопеція потребує тривалого лікування та посиленого збалансованого харчування, що не було надано та забезпечено матір'ю. При належному догляді та своєчасному лікуванні можливе вилікування від даної хвороби.
За умови подальшого знаходження дитини з матір'ю, мало б місце прогресування захворювань.
Зниження гостроти зору лівого ока при неможливій корекції у ОСОБА_8 знаходиться в прямому причинному зв'язку з діями матері - несвоєчасне звернення до лікаря після травми, що призвело до розвитку ускладнень та відмова від необхідного стаціонарного лікування.
Зазначеною бездіяльністю ОСОБА_4 , яка перебуває у причинному зв'язку з вказаними захворюваннями її сина ОСОБА_7 , останньому спричинені тяжкі наслідки - відставання у фізичному розвитку, порушення психологічного розвитку, помутніння рогівки лівого ока-наслідок кератиту.
Обвинувачена ОСОБА_4 свою вину визнала повністю і суду показала, що дійсно на протязі тривалого часу син хворів і про проблеми з зором у сина вона взнала ще у 2011 році, та відвела його лікаря всього один раз, а весь послідуючий час сина до лікарів водили працівники школи-інтернату.
Також суду показала, що її дійсно попереджали, що син потребує стаціонарного лікування в обласній дитячій лікарні. В іншому випадку у дитини погіршиться зір, однак вона письмово відмовилася від стаціонарного лікування, пояснюючи таку свою поведінку відсутністю кошт на лікування та медикаменти.
Такі показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 у скоєнні злочину при обставинах викладених в обвинувальному акті доведена повністю.
Такі злочинні дії обвинуваченої ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 166 КК України, як злісне невиконання батьками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 виду і міри покарання, суд враховує обставини справи, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченої, яка вину свою повністю визнала, щиро кається в скоєному, сприяла досудовому та судовому слідству, за місцем проживання посередньо характеризується, не працює, раніше не судима.
Те, що обвинувачена свою вину визнала повністю, щиро кається в скоєному кримінальному правопорушенні, сприяла досудовому та судовому слідству, суд вважає за обставини, що пом'якшують її покарання.
Обставин, що обтяжують її покарання, суд не вбачає.
Враховуючи такі дані за обвинуваченої та характер скоєного нею кримінального правопорушення, суд вважає, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції її від суспільства і за можливе призначити їй покарання у вигляді обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України, звільнити її від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку, поклавши відповідні обов'язки, враховуючи при цьому пом,якшуючі обставини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України,-
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 166 КК України та призначити їй покарання у вигляді 2-х років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку 1 рік 6 місяців та відповідно ст. 76 КК України, покласти на неї наступні обов'язки:
не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання;
з'являтись в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації відповідно до встановлених цим органом правил.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1