№ 207/4795/13-к
№ 1-кп/207/44/14
11 лютого 2014 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
адвоката: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпродзержинську кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, українця, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не одруженого, утриманців не маючого, не працюючого, раніше судимого: 1/ 04 грудня 2003 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ст.,ст.186ч.2,69, 185ч.2,70 КК України до 02 років позбавлення. Звільнився по відбуттю призначеного покарання; 2/ 13 лютого 2006 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ст.,ст. 186ч.2,185ч.2,304,70 КК України до 04 років позбавлення волі .Звільнився умовно-достроково; 3/ 18 лютого 2008 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ст.,ст.185ч.2,185ч.3,186ч.2,190ч.2,70ч.1,71 КК України до 04 років 06 місяців позбавлення волі; 4/ 28 травня 2009 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ст.,ст.185ч.2,185ч.3,186ч.2,70ч.1, 70ч.4 КК України до 04 років 06 місяців позбавлення волі. Звільнився 19 квітня 2013 року по відбуттю строку покарання, проживаючого у АДРЕСА_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , за ст. 186ч.2 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_5 , повторно, 27 вересня 2013 року, приблизно о 15 годині 10 хвилин, знаходячись біля будинку № 3 по вулиці Миру у м. Дніпродзержинську, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, побачив неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 , 1997 року народження. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, іх корисливих мотивів, підійшов до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 , 1997 року народження, та вирвав з його руки мобільний телефон "Prestigio" вартістю 1.112 гривень. Обвинувачений з місця скоєння кримінального правопорушення зник, спричинивши представнику неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 , шкоду на вказану суму.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав частково та пояснив, що потерпілого він не знав. 27 вересня 2013 року він йшов з роботи та зустрів потерпілого і попросив у нього цигарку. Потерпілий йому відповів, що цигарок не має. В руках у потерпілого був мобільний телефон і він попросив у нього дозволу зателефонувати. Потерпілий відповів, що на рахунку відсутні гроші та запропонував зателефонувати на послугу безкоштовного дзвінка. На його запитання потерпілий відповів, що йде до технікуму у якому навчається. Йому було по дорозі і він пішов разом з потерпілим. По вулиці Медичній він запропонував потерпілому присісти та знову попросив його зателефонувати. Однак названий ним номер телефону не відповідав і він попрохав дати йому в руки мобільний телефон, щоб переконатись, що зв*язок відсутній. Також він сказав потерпілому, щоб той зайшов з ним за ріг будинку і попросив у потерпілого 100 гривень та сказав, що телефон йому поверне лише тільки тоді, коли він дасть його гроші. Потерпілий сказав, що у нього грошей немає та щоб він пішов з ним до технікуму де той отримає стипендію та дасть йому гроші. Іти до технікуму він відмовився. Весь цей час телефон був у нього в руках. Потім він сказав потерпілому, що можна йому дати і 50 гривень. Потерпілий сказав, що у такому разі він сходить до своєї бабусі та візьме у неї гроші. Коли потерпілий пішов, то він подумав, що потерпілий прийде з працівниками міліції. Тому він пішов в ломбард та заклав мобільний телефон потерпілого за 410 гривень. На прохання потерпілого повернути телефон він відповів, що телефон поверне, якщо він допоможе йому грішми. Гроші витратив на свої потреби. У скоєному кається та просить суворо його не карати та не позбавляти волі.
Вина ОСОБА_5 у скоєному, окрім часткового визнання ним своєї вини, також стверджується поясненнями потерпілого, представника потерпілого та матеріалами кримінального провадження.
Так, потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що обвинуваченого він не знав. 27 вересня 2013 року біля 15 години віш ішов до технікуму, який розташований по проспекту Аношкіна. До нього підійшов раніше йому незнайомий обвинувачений і попросив цигарку. Він обвинуваченому відмовив та пішов далі. По дорозі він намагався зателефонувати по мобільному телефону. Як тільки телефон він підніс до вуха, то його наздогнав обвинувачений і вирвав у нього із руки мобільний телефон, взяв його під руку та сказав "пішли поговоримо". Відійшовши в сторону, вони присіли на лавку по вулиці Запорізькій. Обвинувачений став просити його здати телефон у ломбард. Він відмовився. Після цього обвинувачений йому сказав, що поверне мобільний телефон лише при умові, якщо він йому дасть 100 гривень. Він сказав, що у нього грошей немає, що гроші візьме у технікумі. Однак йти з ним до технікуму обвинувачений відмовився. Піднявшись з лавочки, обвинувачений хотів йти. Однак, він схватив обвинуваченого за руки та став просити віддати телефон. У відповідь обвинувачений став йому погрожувати, вирвався від нього та став іти. Зайшовши за будинок, обвинувачений сказав, щоб він приніс за телефон вже 50 гривень, а не 100. Він відповів, що гроші візьме у бабусі. Обвинувачений погодився. Він пішов до бабусі, а обвинувачений з його мобільним телефоном залишився його чекати. Коли він повернувся через 20 хвилин з грішми, то обвинуваченого не було.Обвинувачений казав, що гроші йому потрібно, щоб прийняти наркотик, вколотись, що у нього ломка, що він вже, навіть, не може йти. Обвинувачений постійно свою руку тримав у кишені, а там міг бути ніж або якийсь інший предмет. Він його злякався і обвинувачений йому погрожував та гроші вимагав і від нього не відходив. Телефон був придбаний у кредит. Із ломбарду телефон був викуплений його бабусею за 531 гривню 53 копійки. На цю суму спричинені збитки, які і просить стягнути з обвинуваченого.
Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 пояснила, що 27 вересня 2013 року, біля 15 години 20 хвилин, до неї прийшов онук та сказав що йому вкрай необхідні 50 гривень. Вона дала йому 50 гривень. Через деякий вона зателефонувала йому. Однак його мобільний телефон був відключений. Біля 17 години до неї знову прийшов онук і сказав, що вдень, біля 15 години, на перехресті вулиць Миру та Запорізької обвинувачений забрав у нього мобільний телефон "Prestigio" вартістю 1.111 гривень. Обвинувачений, коли його затримали, сказав, що мобільний телефон він заклав у ломбард. Нею телефон із ломбарду був викуплений. Також обвинувачений їм погрожував, телефонував та наполягав, щоб вони змінили свої покази. Онук розказав правду.
Вина ОСОБА_5 у скоєному також стверджується:
протоколом огляду мобільного телефону "Prestigio" із якого вбачається, що обвинувачений пояснив, що вказаним мобільним телефоном він заволодів у потерпілого 27 вересня 2013 року /а.с.28-29/;
постановою про визнання речовим доказом мобільного телефону "Prestigio", який був переданий представнику потерпілого ОСОБА_7 /а.с.32/ та іншими доказами по справі.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно правильно кваліфікувати за ст. 186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна /грабіж/ вчинений повторно тому, що у судовому засіданні було встановлено, що обвинуваченим мобільний телефон у потерпілого був викрадений відкрито. На неодноразові вимоги потерпілого повернути телефон обвинувачений не реагував. Натомість, заявив потерпілому, що мобільний телефон поверне тільки при умові сплати йому певної суми грошей - спочатку 100 гривень, а потім 50 гривень. Раніше обвинувачений уже був судимий за скоєння аналогічного кримінального правопорушення.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за скоєне, суд враховує характер та ступінь громадської небезпеки скоєного ним злочину, його особу, що раніше був судимий та за скоєння аналогічного корисливого кримінального правопорушення, визнання ним своєї вини частково, посередню характеристику з місця мешкання, всі обставини по справі, його відношення до скоєного, думку потерпілого та його представника, що спричинені збитки відшкодовані. Тому суд вважає, що стосовно обвинуваченого необхідно обрати покарання у вигляді позбавлення волі.
Керуючись ст.ст.373,374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винним за ст.186 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді 04 років 06 місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком чинності залишити попередню: утримання під вартою та строк відбуття покарання вираховувати з дня його затримання --- 17 жовтня 2013 року.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 30 днів обвинуваченим з дня його оголошення та в той же строк іншими учасниками процесу.
Суддя: ОСОБА_1