Дата документу 05.02.2014
Справа № 320/11090/13-а
05 лютого 2014 року
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді: Пономаренко Л.Е,
при секретарі: Хричовій М.В.,
розглянувши адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області, третя особа - виконавчий комітет Мелітопольської міської ради про визнання незаконними та скасування рішення Мелітопольської міської ради від 29.04.2013 №5/3,
ОСОБА_1 звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Мелітопольської міської ради VI скликання 37 сесії від 29.04.2013 №5/3. В подальшому позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить визнати незаконним та скасувати вищезазначене рішення лише в частині скасування положень п.1.2 рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 21.03.2013 №43/3 про продовження ОСОБА_1 строку дії дозволів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ним було отримано дозволи на розміщення об'єктів зовнішньої реклами (переоформлено з іншої особи за її заявою) та укладено відповідні договори на тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу.
21.03.2013 р. виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради, на підставі Законів України «Про рекламу», «Про інформацію», «Про захист прав споживачів», Постанови кабінету міністрів України від 29.12.2003 р. № 2067, рішення Мелітопольської міської ради від 29.08.2007 р. № 3/28, було прийняте рішення № 43/3 «Про продовження строку дії дозволів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами».
Зазначеним рішенням було продовжено строки дії дозволів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами на три роки, в тому числі п.1.2 і в частині продовження дії дозволів ОСОБА_1
25.10.2013 р. року йому стало відомо, що Мелітопольською міською радою 29.04.2013р. було прийняте рішення № 5/3, яким було скасоване рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 21.03.2013 р. № 43/3.
Незгода з зазначеним рішенням стала підставою для звернення до суду.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та пояснили, що пунктом 31 Типових правил розміщення зовнішньої реклами визначений перелік підстав, за якими вже отриманий дозвіл, до закінчення строку його дії, може бути скасовано: -за письмовою заявою розповсюджувача зовнішньої реклами у разі невикористання місця розташування рекламного засобу безперервно протягом шести місяців; - непереоформлення дозволу в установленому порядку. Наполягають, що зазначений перелік є вичерпним, тому відповідач не мав права скасовувати рішення виконавчого комітету «Про продовження строку дозволів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами».
В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав в повному обсязі та пояснив, що відповідно до п. 9 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Підставою для скасування рішення стала невідповідність цього рішення пункту 1.3 Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами в м.Мелітополі, затвердженому рішенням 17 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області від 28.12.2011 №3/9.
В судовому засіданні представник третьої особи проти задоволення позову заперечив та пояснив, що рада має право скасовувати рішення виконавчого комітету.
Вислухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі отриманих дозволів та укладених договорів на тимчасове користування місцем ОСОБА_1 було розміщені об'єкти зовнішньої реклами по вул..Дзержинського, 95, пр.-ту Б.Хмельницького (в балці біля заправки), пр.-ту Б.Хмельницького (напроти буд.45), вул..Дзержинського, 95, пр.-ту 50-річчя Перемоги (напроти заправки), перехресті б-ру 30-річчя Перемоги та вул..Казарцева, вул..Крупській (Пенсійний фонд), вул.. Крупській, 3, вул.. Дзержинського, 18 з 2008 року.
Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 21.03.2013 №43/3 п.1.2 ОСОБА_1 було продовжено дію дозволів №44/08, 46/08, 47/08, 49/08, 51/08, 58/08, 59/08, 106/08 на розміщення об'єктів зовнішньої реклами за вищезазначеними адресами до 24.04.2016.
На підставі зазначеного рішення 01.04.2013 між Управління комунальною власністю (Робочим органом) та ОСОБА_1 були укладені додаткові угоди до договорів про тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу, згідно яких у зв'язку з продовженням терміну дії дозволів було продовжено термін дії договорів до 24.04.2016.
Оцінюючи дотримання порядку продовження терміну дії дозволів суд приходить до висновку, що строк дії дозволів продовжено ОСОБА_1 з дотриманням п. 29 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ від 29.12.2003 №2067 та п.6 Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами в м.Мелітополь, затвердженого рішенням Мелітопольської міської ради від 28.12.2011 №3/9.
Вивчення вищезазначених актів, якими регламентується порядок розміщення об'єктів зовнішньої реклами, приводить суд до переконання, що Мелітопольська міська рада не повинна втручатись в діяльність виконавчого комітету щодо надання та продовження строку дії дозволів, згідно п12.1 Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами в м.Мелітополь Мелітопольська міська рада лише здійснює контроль за додержанням цього Порядку.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача, якими він обґрунтовував свої заперечення, що оскаржуване рішення міською радою було прийнято законно на підставі п.1.3 Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами в м.Мелітополь, так як зазначеним пунктом лише передбачено, що розміщення об'єктів зовнішньої реклами проводиться з урахуванням архітектурних, планувальних, функціональних, історико-культурних особистостей міста Мелітополя, типології елементів місцевого середовища та з додержанням Правил благоустрою. Враховуючи те, що відповідачем не конкретизована, яка саме з переліку цих вимог була порушена і яким чином з боку ОСОБА_1, суд вважає, що посилання відповідача є безпідставними.
Фактично, наслідком прийняття оскаржуваного рішення є припинення дії дозволів, які вже продовжено, та на підставі яких між Управлінням комунальною власністю як робочим органом та ОСОБА_1 укладені додаткові угоди до договорів на тимчасове користування місцем розміщення об'єктів зовнішньої реклами.
Слід зазначити, що п.31 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ від 29.12.2003 №2067 передбачено, що дозвіл скасовується до закінчення строку дії на підставі рішення виконавчого органу ради за письмовою заявою розповсюджувача зовнішньої реклами у разі невикористання місця розташування рекламного засобу безперервно протягом шести місяців або непереоформлення дозволу в установленому порядку. При цьому зазначено, що цей перелік підстав для скасування дозволу є вичерпним.
Навіть при тому, що п. 8.1 Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами цей перелік був розширений і містить вже не дві підстави скасування, а п'ять, жодна з цих підстав не зазначена для скасування дії дозволів, виданих ОСОБА_1
При прийнятті актів як нормативного, так і ненормативного (індивідуального характеру) державний чи інший орган повинен бути на це уповноважений, діяти в межах наданої йому компетенції.
Ця норма, в першу чергу, закріплена Конституцією України, у статті 19 якої зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, у справах щодо оскарження рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування суд повинен перевірити чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підставами для визнання акта недійним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації позивача у справі.
В судовому засіданні позивач довів, що застосування до нього оспорюваного рішення має наслідком порушення його прав, свобод та інтересів. Це підтверджується тими приписами, які були направлені виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради про самовільне розташування рекламних конструкцій.
Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надані докази правомірності свого рішення, як цього вимагає ч. 2 ст. 71 КАС України.
Керуючись ст.ст. 158, 160, 163 КАС України, суд,
Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області, третя особа - виконавчий комітет Мелітопольської міської ради про визнання незаконними та скасування рішення Мелітопольської міської ради від 29.04.2013 №5/3 - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Мелітопольської міської ради VI скликання 37 сесії від 29.04.2013 №5/3 в частині щодо скасування положень пункту 1.2. рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 21.03.2013 №43/3 про продовження ОСОБА_1 строку дії дозволів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення постанови або з дня складання її у повному обсязі.
СУДДЯ: Л. Е. Пономаренко