Справа № 755/4135/14-к
1-кп/755/211/14
"17" лютого 2014 р. Дніпровський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013110040019346 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,
ОСОБА_4 , 10 грудня 2013 року приблизно о 15 годині 00 хвилин, перебуваючи у приміщенні ательє ТОВ «Аніта», яке розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Микитенка, 11, побачив на столі у кабінеті директора ОСОБА_5 сумку, всередині якої лежав гаманець, в цей час у нього виник умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 перебуваючи в кабінеті директора ОСОБА_5 , відкрито заволодів іі майном, а саме: гаманцем, вартістю 300 гривень, в якому були грошові кошти у сумі 74 долари США (що на момент вчинення кримінального правопорушення становить 591 гривня 26 копійок), та 1 000 гривень. Дії ОСОБА_4 були помічені ОСОБА_6 , яка в цей час перебувала у кабінеті та висловила вимогу повернути викрадене майно.
Після чого, ОСОБА_4 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 1 891 гривня 26 копійок.
Дії обвинуваченого, ОСОБА_4 кваліфіковані, за ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та відшкодування завданих збитків.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.
У підготовчому судовому засіданні учасниками кримінального провадження надано суду угоду про примирення у кримінальному провадженні № 12013110040019346 від 10 грудня 2013 року, що укладена між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Відповідно до умов вищезазначеної угоди від 29 січня 2014 року потерпіла та обвинувачений у кримінальному провадженні № 12013110040019346 за спільною ініціативою та обопільною згодою у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України уклали дану угоду про примирення, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 186 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначених діяннях. Потерпіла ОСОБА_5 відмовилася заявляти цивільний позов в зв'язку з поверненням їй викраденого майна. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 186 КК України - у виді 1 /одного/ місяця арешту. Також, у даній угоді зазначені роз'яснені потерпілій та обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.
Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
В судовому засіданні з'ясовано, що потерпіла розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений і потерпіла підтвердили суду, що угода про примирення між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення.
Дослідивши угоду про примирення, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що укладена між потерпілою та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 186 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що укладена між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 угода про примирення підлягає затвердженню.
Речові докази відсутні.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Процесуальні витрати не понесені.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 29 січня 2014 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12013110040019346.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання виді 1 /одного/ місяця арешту.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 15 січня 2014 року, вважати ОСОБА_4 таким, що відбув покарання.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду в зв'язку з відбуттям строку покарання.
Речові докази відсутні.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Процесуальні витрати не понесені.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя: