10 лютого 2014 р. м. Чернівці Справа № 824/125/14-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левицького В.К.,
за участю секретаря судового засідання Жураковської Ю.М.,
представників сторін:
позивача - Труфена В.Т.;
відповідача - Войткової З.Г.;
третя особа - не з'явилася,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом приватного акціонерного товариства «Чернівецька птахофабрика»
до державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області
про визнання протиправним та зобов'язання вчинити дії.
Приватне акціонерне товариство «Чернівецька птахофабрика» звернулося до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області щодо нездійснення заліку розрахунків на підставі поданої позивачем заяви від 27.12.2013 р. №165; зобов'язати державну податкову інспекцію у Глибоцькому районі Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області вчинити певні дії, а саме залік розрахунків, відповідно до якого зарахувати частину суми бюджетного відшкодування в розмірі 4664427,75 грн., підтверджену довідкою від 29.01.2013 р. №37/1503/31462059 в рахунок погашення існуючої заборгованості товариства в розмірі 4664427,75 грн., яка виникла внаслідок отримання у 2007 р. бюджетного відшкодування з ПДВ, заявленого згідно загальної податкової декларації з ПДВ за квітень 2005 р.
Позов мотивовано тим, що за приватним акціонерним товариством «Чернівецька птахофабрика» обліковується заборгованість перед бюджетом щодо повернення отриманого у 2007 р. бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 4664427,75 грн. Податковим кодексом України передбачено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів. Позивач звертався до ДПІ у Глибоцькому районі із заявою про здійснення заліку розрахунків, відповідно до якого просив зарахувати частину суми бюджетного відшкодування в розмірі 4664427,75 грн. в рахунок погашення існуючої заборгованості.
Враховуючи те, що за позивачем відображене у декларації за жовтень 2012 р. бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 6381100,00 грн. і по даний час не здійснено відшкодування суми ПДВ на розрахунковий рахунок приватного акціонерного товариства «Чернівецька птахофабрика» у банку, що свідчить про небажання контролюючого органу здійснити таке відшкодування, то дії ДПІ у Глибоцькому районі щодо нездійснення заліку розрахунків є незаконними та протиправними.
Відповідачем до суду подано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю, зазначаючи, що приватне акціонерне товариство «Чернівецька птахофабрика» відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України скористалося правом на отримання бюджетного відшкодування. Позивач прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, що відображено в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (самостійний документ) за жовтень 2012 р. та заявило бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в сумі 6381100 грн. відповідно до заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка не являється надміру сплаченою сумою відповідно до визначень Податкового кодексу.
Вважає, що платники ПДВ не мають права на складання уточнюючих розрахунків з метою зміни напряму відшкодування, оскільки зміна напряму відшкодування не може розцінюватися як виправлення помилки. Враховуючи вищевикладене, неможливо здійснити залік розрахунків, відповідно до якого зарахувати суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення заборгованості позивача.
Ухвалою суду від 28.01.2014 р. до участі у справі залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.
Вислухавши пояснення сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Приватне акціонерне товариство «Чернівецька птахофабрика» (60411, Чернівецька область, Глибоцький район, с. Валя Кузьміна, вул. Трудова, буд. 10, ідентифікаційний код 31462059) зареєстроване Глибоцькою районною державною адміністрацією Чернівецької області 23.04.2002 р. як юридична особа. Основним видом діяльності за КВЕД - 2010 є розведення свійської птиці, розведення інших тварин, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, неспеціалізована торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с. 9, 10).
Як видно із матеріалів справи та не заперечувалося сторонами, позивач взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 17.04.2002 р. та є платником податку на додану вартість (а.с. 13 на звороті).
З матеріалів справи видно, що позивач подав до ДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленнями самостійно виправлених помилок до податкової декларації з ПДВ (загальної) за квітень 2005 р., у результаті чого завищив податковий кредит на суму 6666044,00 грн., що було виявлено у ході перевірки, результати якої зафіксовано актом № 41/23/31462059. На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 982320/0-4658 від 05.08.2005 р.
Постановою Господарського суду Чернівецької області № 9/197 від 15.03.2006 р., залишеною без змін ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.2006 р. та Вищого адміністративного суду України від 24.04.2007 р., позов задоволено частково - визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 982320/0-4658 від 05.08.2005 р. (а.с. 25-26).
На виконання ухвали Львівського апеляційного господарського суду, ДПІ відшкодовано з бюджету на розрахунковий рахунок позивача ПДВ в сумі 6664425,75 грн.
У подальшому постановою Верховного Суду України від 21.04.2009 р. було задоволено скаргу ДПІ, скасовано всі судові рішення у даній справі та відмовлено у задоволенні позову.
У зв'язку з скасуванням судових рішень, ДПІ у Глибоцькому районі звернулася до суду з позовом про стягнення з позивача коштів, одержаних без встановлених законом підстав в дохід держави.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.12.2009 р., залишеною без змін ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 р. та Вищого адміністративного суду України від 24.04.2013 р., у справі № 2а/1243/09 позов задоволено повністю. Стягнуто з позивача 66644425,75 грн., як суму коштів, одержаних без встановлених законом підстав в дохід держави (а.с. 25-26, 146-148, 149-150).
На підставі виконавчого листа виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом 06.11.2012 р. у справі № 2а/1243/09 та поданої відповідачем заяви, постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області від 20.11.2012 р. відкрито виконавче провадження з примусового стягнення з позивача 66644425,75 грн. (а.с. 72, 74).
Як зазначав в судовому засіданні представник позивача, у період з моменту відкриття виконавчого провадження по час розгляду даної справи (824/125/14-а) загальна сума заборгованості позивача перед бюджетом щодо отриманого бюджетного відшкодування з ПДВ складає 4664427,75 грн.
Також судовим розглядом встановлено, що за результатами здійснення господарської діяльності, позивач подав до ДПІ у Глибоцькому районі податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2012 р., згідно якої заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у р. 23.1 в розмірі 6381100,00 грн.
На підставі п.п. 78.1.8 п.78.1 ст. 78 ПК України та відповідно до наказу ДПІ у Глибоцькому районі від 18.01.2013 р. № 13, відповідачем проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань правомірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за період з 01.10.2012 р. по 31.10.2012 р., про що складено довідку від 29.01.2013 р. № 37/1503/31462059 (а.с. 12-24).
За результатами проведеної перевірки відповідачем підтверджено відображене приватним акціонерним товариством «Чернівецька птахофабрика» у декларації за жовтень 2012 р. бюджетне відшкодування в сумі 6381100,00 грн.
27.12.2013 р. позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив здійснити залік розрахунків, відповідно до якого зарахувати частину суми бюджетного відшкодування в розмірі 4664427,75 грн. підтверджений довідкою від 29.01.2013 р. № 37/1503/31462059 в рахунок погашення існуючої заборгованості товариства в розмірі 4664427,75 грн., яка виникла внаслідок отримання у 2007 р. бюджетного відшкодування з ПДВ (а.с. 11).
За результатами розгляду заяви, 27.01.2014 р. відповідач надав позивачу відповідь, в якій, посилаючись на положення п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, повідомив про відсутність можливості здійснити залік розрахунків (а.с. 70).
Вважаючи дії відповідача протиправними щодо нездійснення заліку розрахунків, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.п.14.1.115 ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Підпунктом 17.1.10 ст. 17 ПК України встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що платник податків має право провести залік на суму тільки надміру сплачених або стягнутих податків та зборів, пені, штрафів.
Судовим розглядом встановлено, що позивачем не сплачено надмірно суми податків та зборів, пені, штрафів у розмірі 4664427,75 грн., а також з нього не стягнуто відповідачем надмірну суму податків та зборів, пені, штрафів у розмірі 4664427,75 грн.
Відтак суд вважає, що у позивача відсутнє право на проведення заліку.
Також суд зазначає, що згідно п.п. 14.1.18 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано ст. 200 ПК України.
Так, п. 200.1 цієї статті Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.2, 200.3 ст.200 ПК України).
Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п. 200.6 ст. 200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій (п.200.7, 200.8 ст.200 ПК України).
Судовим розглядом встановлено та не заперечувалося сторонами в судовому засіданні, що позивач скористався своїм правом на отримання бюджетного відшкодування та 04.12.2012 р. прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, що відображено в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (самостійний документ) за жовтень 2012 р. вх. № 9076358830 та заявив бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в сумі 6381100,00 грн., відповідно до заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 158-160, 161, 162).
Відповідно до приписів п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, якщо платником податків подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, контролюючим органом здійснюється документальна позапланова перевірка, яка проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Як видно із матеріалів справи, у зв'язку подачею позивачем вищезгаданої декларації, відповідачем на підставі п.п. 78.1.8 п.78.1 ст. 78 ПК України та відповідно до наказу ДПІ у Глибоцькому районі від 18.01.2013 р. № 13 проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань правомірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за період з 01.10.2012 р. по 31.10.2012 р., про що складено довідку від 29.01.2013 р. № 37/1503/31462059 (а.с. 12-24).
За результатами проведеної перевірки відповідачем підтверджено відображене приватним акціонерним товариством «Чернівецька птахофабрика» у декларації за жовтень 2012 р. бюджетне відшкодування в сумі 6381100,00 грн.
В судовому засіданні представник відповідача вказував, що на день розгляду справи в суді суму бюджетного відшкодування по декларації за жовтень 2012 р. в розмірі 6381100,00 грн. не відшкодовано з бюджетного рахунку на поточний рахунок платника податків позивача, про що подав довідку від 08.02.2013 р. № 1261/10/24-03-20-022 (а.с. 163).
Таким чином, на думку суду, невідшкодована сума бюджетного відшкодування по декларації за жовтень 2012 р. не являється надміру сплаченою сумою відповідно до визначень ПК України.
Згідно п.191.1.6 ст. 191 ПК України контролюючі органи здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Як видно із матеріалів справи, постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.12.2009 р., залишеною без змін ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 р. та Вищого адміністративного суду України від 24.04.2013 р., стягнуто з позивача 66644425,75 грн., як суму коштів, одержаних без встановлених законом підстав в дохід держави.
Приписами ст.ст. 598 та 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи наведені норми права та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку, що платники податку на додану вартість не мають права на складання уточнюючих розрахунків з метою зміни напряму відшкодування, оскільки зміна напряму відшкодування не може розцінюватися як виправлення помилки.
Таким чином, суд вважає, що неможливо здійснити залік розрахунків, відповідно до якого зарахувати частину суми бюджетного відшкодування в розмірі 4664427,75 грн. в рахунок погашення заборгованості позивача в розмірі 4664427,75 грн., яка виникла внаслідок отримання у 2007 р. бюджетного відшкодування з ПДВ та згідно постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.12.2009 р., яка набрала законної сили, підлягає сплаті як сума коштів, одержаних без встановленого законом підстав в дохід держави.
Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачу у проведення заліку розрахунків на підставі поданої ним заяви від 27.12.2013 р. № 165.
За наведених обставин, позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а тому в задоволенні позову суд відмовляє повністю.
Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність своїх дій.
Доводи позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин приписи ст.ст. 601 та 602 Цивільного кодексу України, суд відхиляє, оскільки положення цих статей не регулюють порядок та підстави проведення платниками податків заліку сум надміру сплачених або стягнутих податків та зборів, пені, штрафів. В даному випадку, спірні правовідносини врегульовані ПК України.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Підпунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 560,28 грн., в т.ч. за немайнову вимогу в розмірі 73,08 грн. та 491,46 грн. - майнову вимогу, що підтверджується платіжними дорученнями № 8366 від 27.01.2014 р. та № 8376 від 28.01.2014 р. (а.с. 3,4).
У зв'язку з тим, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю, суд приходить до висновку, що решта суми судового збору в сумі 4384,80 грн. ((1218,00 грн. х 4) - 491,46 грн.) необхідно стягнути з приватного акціонерного товариства «Чернівецька птахофабрика» до Державного бюджету України.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69 - 71, 86, 94, 158, 160 - 167 КАС України, суд,-
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Чернівецька птахофабрика» до Державного бюджету України судовий збір в сумі 4384,80 грн.
Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повним текст постанови складено та підписано судом 17 лютого 2014 р.
Суддя Левицький В.К.