ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
06 лютого 2014 року 12:07 № 826/420/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді Смолія І.В.
при секретарі судових засідань Мар'янченко Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нафто-Зеларт»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
провизнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення
За участю представників:
Від позивача: Михаленко Л.С.
Від відповідача: Слєпухіна К.А.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.02.2014р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нафто-Зеларт» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Працівниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову перевірку правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нафто-Зеларт» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2013 року.
За результатами проведеної перевірки було складено Акт №733/5-22-03-34763050 від 07.10.2013 року (надалі - акт перевірки).
Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень п. 198.3 ст.198, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу,України, що призвело до завищення суми від'ємного значення з ПДВ у липні 2013 року на 1 000 000,00грн., при цьому встановлено, що частина залишку від'ємного значення не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів) складає 45 194,00грн.
У зв'язку із встановленням допущення позивачем вказаних порушень податкового законодавства Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №00001822203 від 22.10.2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 975 367,00 грн.
Як вбачається із змісту акту перевірки та наданих письмових заперечень підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугувало встановлення перевіркою формування податкового кредиту на підставі податкової накладної що сформована з порушенням.
Позивач не погоджується з такими висновками податкового органу, у зв'язку із чим просить скасувати вказане податкове повідомлення-рішення та визнати протиправними дії посадових осіб відповідача по зменшенню від'ємного значення з податку на додану вартість за липень 2013р. на суму 24 633,00грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Ространснафтопродукт» було укладено договір №290713/НР від 29.07.13р.
Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору ТОВ «Ространснафтопродукт» зобов'язувалось поставити позивачу товар, а саме Дизельне паливо Л-К5.
Також між позивачем та ТОВ «Ространснафтопродукт» було укладено додаткову угоду від 29.07.13р. до договору №290713/НР від 29.07.13р., відповідно до змісту якої внесено зміни до п. 1.1 Договору, та визначено асортимент товару як Дизельне паливо Л-К5 сорт С Код товару згідно УКТ ЗЕД - 2710 19 410.
На підтвердження виконання договору позивачем надано копії платіжних доручень та податкову накладну видану ТОВ «Ространснафтопродукт».
Як вбачається із змісту виписаної ТОВ «Ространснафтопродукт» накладної № 5 від 31.07.13р. у графі 3 вказано номенклатуру товарів/послуг, яка не відповідає п.1 Договору від 29.07.2013 №290713/НР, а саме: Дизельне паливо Л-к5, сорт С, а у графі 4 Код товару згідно УКТ ЗЕД - 2710 19 41 10.
Таким чином номенклатура товару у податковій накладній не відповідає визначеній у Додатковій угоді.
Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Разом з тим за відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу).
Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Кодексу у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
Судом встановлено що позивачем при формування податкового кредиту скаргу до податкового органу на постачальника що виписав податкову накладну із порушенням.
Враховуючи наведені фактичні обставини справи суд приходить до переконання щодо правомірності висновків податкового органу з приводу завищення позивачем податкового кредиту у перевіряємий період на 1 000 000,00грн., а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Крім того суд вважає за необхідне зауважити, що умовами договору укладеного позивачем з ТОВ «Ространснафтопродукт» визначено, що поставка товару здійснюється протягом 60-ти днів з моменту отримання 100% попередньої оплати вартості такого товару за першої ж вимоги покупця (п. 1.3 Договору).
Судом встановлено, що повна попередня оплата вартості товару позивачем здійснена 31.07.13р., при цьому доказів отримання позивачем товару, позивачем як перевірці так і суду не надано.
Враховуючи наведені фактичні обставини справи, а також норми чинного законодавства суд приходить до переконання, щодо правомірності висновків податкового органу викладених у акті перевірки, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Нафто-Зеларт» 4 384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 коп.) судового збору на користь Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І.В. Смолій