про залишення позовної заяви без розгляду
17 лютого 2014 року 810/1009/14
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 фізичної особи-підприємця до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправною і скасування вимоги,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 фізична особа-підприємець з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправною і скасування вимоги від 21.11.2013 № Ф-1312.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною другою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з такого.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
В силу положень частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Строк в один місяць, у даній категорії справ, визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.
Крім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд скасувати вимогу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 21.11.2013 № Ф-1312.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Цією ж статтею передбачено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Крім цього, положення статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» корелюються із положеннями статті 17 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження», відповідно до якої примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Аналіз положень зазначеного законодавства дозволяє дійти висновку, що вимога територіального органу Пенсійного фонду є рішенням суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, а відтак, воно може бути оскаржено до суду в межах встановленого частиною п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України місячного строку.
Із змісту оскаржуваної вимоги вбачається, що вона була прийнята відповідачем 21.11.2013.
Однак, з даною позовною заявою позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду лише 11.02.2014 (про що свідчить штамп поштового відділення на конверті в якому надійшов позов).
У позовній заяві позивач зазначив, що отримав оскаржувану вимогу 30.01.2014. Проте, будь-яких доказів отримання оскаржуваної вимоги саме у цей день позивачем до позовної заяви не додано.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду із порушенням строку на звернення до суду, визначеного частиною п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, заяв чи клопотань про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, як і будь-яких істотних і вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які непереборно перешкоджали позивачеві його зверненню або надавали б суду підстави обчислювати даний строк від іншої дати ніж 21.11.2013, як позовна заява так і додані до неї матеріали не містять
Відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
З огляду на зазначене, беручи до уваги те, що адміністративний позов подано позивачем з порушенням місячного строку на звернення до суду, оскільки жодних належних та допустимих доказів, які б надавали суду підстави обчислювати цей строк від іншої дати ніж з 21.11.2013 позовна заява та додані до неї матеріали не містять, враховуючи, що позивач не скористався правом на подання разом із позовною заявою заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, керуючись статтею 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», статтями 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 фізичної особи-підприємця до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправною і скасування вимоги від 21.11.2013 № Ф-1312, - залишити без розгляду.
2. Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у сумі 183 (сто вісімдесят три) грн., сплачений відповідно до квитанції від 08.02.2014 № КП5972/1.
3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною третьою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Панова Г. В.