11.02.2014 р. Справа № 914/198/14
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засідання Білан О.Г., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГалІО», м.Львів
до відповідача: Державного підприємства «Арена Львів», м.Львів
про стягнення заборгованості в сумі 61404грн. 32коп.
За участю представників:
від позивача: Чернецький О.С. - директор (наказ №45-К від 01.07.2011р.);
від відповідача: не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутнього представника позивача в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГалІО», м.Львів до Державного підприємства «Арена Львів», м.Львів про стягнення основного боргу в сумі 59340грн. 96коп. та пені у розмірі 2063грн. 36коп.
Ухвалою суду від 23.01.2014р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 11.02.2014р.
В судове засідання 11.02.2014р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та в заяві №64 від 11.02.2014р. (вх.№671/14 від 11.02.2014р.) про уточнення позовних вимог і просить суд позов задоволити повністю. В заяві №64 від 11.02.2014р. (вх.№671/14 від 11.02.2014р.) про уточнення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 54395грн. 54коп. та пені у розмірі 2063грн. 36коп., а також зазначає про допущення описки у позовній заяві в даті договору яка фактично є 04.01.2013р.
Згідно п.3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 (із внесеними змінами та доповненнями) ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як збільшення або зменшення розміру позовних вимог.
Як вбачається із змісту поданої позовної заяви та заяви №64 від 11.02.2014р. (вх.№671/14 від 11.02.2014р.) про уточнення позовних вимог, дана заява є фактично заявою про зменшення позовних вимог.
Частиною 4 ст.22 ГПК України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
З огляду на викладене, подана позивачем заява №64 від 11.02.2014р. (вх.№671/14 від 11.02.2014р.) про уточнення позовних вимог є зменшенням розміру позовних вимог, дане уточнення судом розглянуто та прийнято, тому позовні вимоги розглядаються із врахуванням вимог заявлених у поданих позивачем уточненнях.
В судове засідання 11.02.2014р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав. Причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7903102526207. Жодних заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача, станом на 11.02.2014р. не поступало.
Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 (із внесеними змінами і доповненнями) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .
Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:
04.01.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГалІО" (виконавець) та Державним підприємством «Арена Львів» (замовник) укладено договір №30512 на абонентське технічне (сервісне) обслуговування і ремонт (далі за текстом - договір №30512).
Відповідно до розділу 1 договору №30512 від 04.01.2013р. замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок проводити роботи з абонентського технічного обслуговування обладнання котельні Vitomodul 3400 на території стадіону по вул.Стрийській, 199, у м.Львові, а замовник прийняти роботи по актах та оплатити їх.
Пунктом 3.4. договору №30512 від 04.01.2013р. встановлено, що замовник зобов'язується провести оплату наданих виконавцем послуг та поставлених витратних матеріалів на протязі 5 (п'яти) банківських днів від дати підписання сторонами акту виконаних робіт на підставі отриманого від виконавця рахунку.
На виконання умов договору №30512 від 04.01.2013р. позивачем були виконані підрядні роботи з абонентського технічного обслуговування обладнання котельні Vitomodul 3400 на загальну суму 59340грн. 72коп. (з ПДВ), що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт: за лютий 2013 року на суму 9890грн. 12коп. (з ПДВ); за березень 2013 року на суму 4945грн. 06коп. (з ПДВ); за березень 2013 року на суму 4945грн. 06коп. (з ПДВ); за квітень 2013 року на суму 4945грн. 06коп. (з ПДВ); за травень 2013 року на суму 4945грн. 06коп. (з ПДВ); за червень 2013 року на суму 4945грн. 06коп. (з ПДВ) ; за липень 2013 року на суму 4945грн. 06коп. (з ПДВ); за серпень 2013 року на суму 4945грн. 06коп. (з ПДВ); за вересень 2013 року на суму 4945грн. 06коп. (з ПДВ); за жовтень 2013 року на суму 4945грн. 06коп. (з ПДВ); за листопад 2013 року на суму 4945грн. 06коп. (з ПДВ) та за грудень 2013 року на суму 4945грн. 06коп. (з ПДВ) разом з актами приймання виконаних будівельних робіт за вказані періоди, які підписані без будь-яких застережень представниками обох сторін та скріплені печатками юридичних осіб.
На виконання своїх зобов'язань по договору №30512 від 04.01.2013р., відповідач частково сплатив позивачу кошти в сумі 4945грн. 18коп., що підтверджується банківськими виписками від 27.03.2013р.
Позивач, на адресу відповідача надсилав претензію №1 за вих.№202 від 31.05.2013р. із вимогою оплатити заборгованість, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 31.05.2013.
03.07.2013р. відповідач, на адресу позивача направив відповідь №2013/161 на претензію №1 від 31.05.2013р., в якій зазначив, що у зв'язку із важким фінансовим становищем, просив позивача відстрочити оплату боргу.
В подальшому позивач неодноразово надсилав відповідачу претензії з вимогою оплатити заборгованість, докази яких містяться в матеріалах справи. Однак останні залишені без відповіді та задоволення.
Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У відповідності з ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
За умовами ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Відповідно до вимог ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу складає 54395грн. 54коп.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України).
Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 4.1. договору №30512 від 04.01.2013р. сторони встановили, що замовник за несвоєчасну оплату сплачує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми боргу згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996р. Сплата пені не звільняє замовника від виконання договірних зобов'язань. Так, згідно п.4.1. договору №30512 від 04.01.2013р., позивач за період з 11.03.2013р. по 05.11.2013р. по кожному акту підставно нарахував відповідачу пеню у розмірі 2063грн. 36коп.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача щодо основного боргу в сумі 54395грн. 54коп., пені у розмірі 2063грн. 36коп. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. Судові витрати необхідно віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задоволити.
Стягнути з Державного підприємства «Арена Львів» (79031, м.Львів, вул.Стрийська, 199, код ЄДРПОУ 38457291) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГалІО» (79066, м.Львів, вул.Стрийська, 78, код ЄДРПОУ 35620697) 54395грн. 54коп. - основного боргу, 2063грн. 36коп. - пені та 1827грн. 00коп. - судового збору.
Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Суддя Іванчук С.В.
Повне рішення складено 14.02.2014р.