ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/11711/13 14.02.14
За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»
ДоПриватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»
Простягнення 8 908,18 грн.
Суддя Куркотова Є.Б.
Представники:
Від позивачаМартинюк С.М.
Від відповідача не з'явився
Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія (далі - Відповідач) про стягнення 8 908,18 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 8 908,18 грн. внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 05.07.2013 р.
05.07.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву за змістом якого, останній заперечував в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано документів, що підтверджують оцінений розмір завданої шкоди, транспортному засобу «Chevrolet», державний реєстраційний номер АО 4606 ВА з урахуванням зносу, розрахованого у порядку встановленому законодавством.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.07.2013 р. у справі №910/11711/13 призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а провадження у справі зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.
25.09.2013 р. через канцелярію суду від КНДІСЕ надійшли матеріали справи №910/11711/13 та повідомлення №6918/13-54 від 24.09.2013 р. про неможливість надання висновку, у зв'язку із тим, що позивачем не надано документів витребуваних клопотанням та листом Господарського суду м. Києва від №910/11711/13 від 29.07.13 р.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.09.2013 р. провадження у справі №910/11711/13 поновлено, розгляд справи призначено на 30.10.2013 р.
03.10.2013 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме СD-диск з оригіналами фотографій пошкодженого транспортного засобу «Chevrolet», державний реєстраційний номер АО 4606 ВА.
21.10.2013 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії схеми ДТП, що трапилась 03 жовтня 2011 р. в с. Горнічіво, Хустського р-ну, Закарпатської обл.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.10.2013 р. у справі №910/11711/13 повторно призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а провадження у справі зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.
15.01.2014 р. до Господарського суду м. Києва надійшли матеріали по справі №910/11711/13 разом зі супровідним листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №12673/13-54 від 25.12.2013 р., в якому останній зазначив, що станом на 25.12.2013 р. оплата за проведення судової експертизи не надійшла, тому ухвала суду залишається без виконання, а матеріали справи повертаються до суду.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.01.2014 р. провадження у справі №910/11711/13 поновлено, розгляд справи призначено на 31.01.2014 р.
За розпорядженням заступника Голови Господарського суду м. Києва від 31.01.2014 р. у зв'язку із перебуванням судді Куркотової Є.Б. на лікарняному, справу №910/11711/13 передано для розгляду судді Прокопенко Л.В.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.01.2014 р. суддею Прокопенко Л.В. справу №910/11711/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 14.02.2014 р.
За розпорядженням заступника Голови Господарського суду м. Києва від 11.02.2014 р. справу №910/11711/13 передано для розгляду судді Куркотовій Є.Б., у зв'язку з її поверненням з лікарняного.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.02.2014 р. суддею Куркотовою Є.Б. справу №910/11711/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 14.02.2014р.
В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103026406505, яке отримано останнім 05.02.2014 р.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
19.08.2011 р. між позивачем та Шурдюк Михайло Петровичем укладено договір №202.11.2080008 добровільного страхування наземних транспортних засобів, за яким позивачем застраховані майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортного засобу «Chevrolet», державний реєстраційний номер АО 4606 ВА.
03.10.2011 р. о 09 годині 20 хвилин громадянин Пристая І.Д., керуючи транспортним засобом «Ford», державний реєстраційний номер АО 42-28 АА, в с. Горінчево по вул. Незалежності Хустського району біля будинку №35, перед початком руху, а саме рухаючись назад, не впевнившись, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, здійснив зіткнення з автомобілем «Chevrolet», державний реєстраційний номер АО 4606 ВА, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою МВС України ГУ м. Києві УДАІ.
Постановою Хустського районного суду Закарпатської області від 28.10.2011 р. у справі №3-1635/2011 р. водія Пристая І.Д. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Згідно з актом виконаних робіт №ЗА-0012766, сформованим ПАТ «Закрпаття Авто» (СТО) 26.10.2011 р., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Chevrolet», державний реєстраційний номер АО 4606 ВА., в результаті його пошкодження при ДТП складає 11 391,38 грн.
Страховим актом №3.11.2912-1 від 12.12.2011 р. пошкодження транспортного засобу марки «Chevrolet», державний реєстраційний номер АО 4606 ВА, внаслідок ДТП, що сталося 03.10.2011 р. о 09 годині 20 хвилин в с. Горінчево по вул. Незалежності Хустського району біля будинку №35, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 8 908,18 грн.
Позивач виконуючи зобов'язання за договором перерахував на рахунок страхувальника страхове відшкодування у розмірі 8 908,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням №8075 від 16.12.2011 р.
При цьому, суд відзначає, що з приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Закону України «Про страхування» вбачається, що обов'язки, пов'язані з оцінкою завданої шкоди та проведенням автотоварознавчого дослідження, не стосуються позивача, а під оціненою шкодою розуміється шкода оцінена насамперед страховою компанією.
Крім того, статтею 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно із договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Вищого господарського суду України №5011-35/11156-2012 від 30.01.2013 р., №5011-50/17047-2012 від 15.05.2013 р. та №5011-67/7989-2012 від 14.11.2012 р.
З наявного в матеріалах справи страхового акту №3.11.2912-1 від 12.12.2011 р. вбачається, що позивачем було оцінено шкоду, завдану власнику забезпеченого транспортного засобу на підставі акту виконаних робіт №ЗА-0012766, сформованим ПАТ «Закрпаття Авто» (СТО) 26.10.2011 р.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненої виплати.
Вина Пристая І.Д., який керував автомобілем «Ford», державний реєстраційний номер АО 42-28 АА, встановлена у судовому порядку.
Як вбачається із матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність Пристая І.Д. за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Ford», державний реєстраційний номер АО 42-28 АА застрахована - відповідачем згідно із полісом №АА/1994471.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються транспортним засобом «Ford», державний реєстраційний номер АО 42-28 АА застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №АА/1994471, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент ДТП та направлення позивачем заяви про виплату відшкодування страхового) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Заявою №2919 від 12.03.2012 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 8 908,18 грн.
Відповідач листом №71 від 09.01.2013 р. відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування в порядку регресу посилаючись на невідповідність прізвища винуватця ДТП у довідці ДАІ та Постанові суду, проте суд відзначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, обставини, встановлені в постанові Хустського районного суду Закарпатської області від 28.10.2011 р. у справі №3-1635/2011 р. щодо учасників дорожньо-транспортної пригоди, а також місця та обставин події, повністю відповідають обставинам, встановленим згідно довідки МВС України ГУ м. Києві УДАІ, а отже невідповідність прізвища у довідці та постанові суду винуватця ДТП, є технічною опискою.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту з транспортного засобу «Chevrolet», державний реєстраційний номер АО 4606 ВА, в результаті його пошкодження при ДТП складає 11 391,38 грн. (квитанція №7 від 26.10.2011 р.), а позивачем набуто право вимоги у розмірі 8 908,18 грн.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач заперечував в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано документів, що підтверджують оцінений розмір завданої шкоди, транспортному засобу «Chevrolet», державний реєстраційний номер АО 4606 ВА з урахуванням зносу, розрахованого у порядку встановленому законодавством, тобто оскільки позивачем не надано доказів проведення автотоварознавчого дослідження пошкоджень зазначеного транспортного засобу, проте суд відзначає наступне.
Норми законодавства про страхування не покладають на страховика за договором добровільного страхування обов'язок доводити розмір збитків виключно шляхом проведення його оцінки відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а згідно ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примущена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. При цьому ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», яка визначає випадки, коли проведення оцінки майна є обов'язковим, такого обов'язку щодо оцінки на страховика, що уклав договір добровільного страхування, також не покладає.
Із преамбули Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вбачається, що він регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Обов'язок проведення оцінки встановлюється для відповідача у правовідносинах з виконання ним взятого за умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів, обов'язку відшкодувати шкоду.
Аналогічну правову позицію містить постанова Вищого господарського суду України №910/5734/13 від 19.08.2013 р.
При цьому, маючи на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.10.2013 р. у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, попередню оплату якої покладено на відповідача, з огляду наявності у останнього заперечень з приводу розміру відновлювального ремонту.
15.01.2014 р. до Господарського суду м. Києва надійшли матеріали по справі №910/11711/13 разом зі супровідним листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №12673/13-54 від 25.12.2013 р., в якому останній зазначив, що станом на 25.12.2013 р. оплата за проведення судової експертизи не надійшла, тому ухвала суду залишається без виконання, а матеріали справи повертаються до суду.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Отже, неможливість проведення судової експертизи, зумовлена невиконанням відповідачем покладеного на нього ухвалою суду обов'язку з її оплати, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем іншого розміру вартості відновлювального ремонту ніж наведений позивачем, оскільки спростування позовних вимог повинно має бути обґрунтовано певними доказами.
Полісом №АА/1994471 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн. франшиза 0,00 грн.
Враховуючи визначені полісом №АА/199447 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір вартості відновлювального ремонту, що обмежений розміром шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 8 908,18 грн. у строк до моменту звернення позивача із позовом до суду.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» страхового відшкодування у розмірі 8 908,18 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе 40; код ЄДРПОУ №20602681) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 15/2; код ЄДРПОУ 36086124) страхове відшкодування у розмірі 8 908 (вісім тисяч дев'ятсот вісім) грн. 18 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять п'ятдесят) грн. 50 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Є.Б. Куркотова
Повний текст рішення складено та підписано 14.02.2014 р.