Справа: № 758/13997/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Захарчук С.С. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
Іменем України
06 лютого 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменко В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва на Постанову Подільського районного суду м. Києва від 11.11.2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2013 ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва, в якому просила зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва виплачувати їй щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 відсотків від суми 28 330 грн. 90 коп., починаючи з 18 жовтня 2013 року.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 11.11.2013 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подали апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, вважаючи оскаржувану постанову необґрунтованою, незаконною, винесеною з порушення норм матеріального права.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач працювала суддею Верховного Суду України. 01 липня 2010 року була звільнена з посади судді Верховного Суду України у відставку. Позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання. Згідно з довідкою Верховного Суду України, ОСОБА_3 має 25 повних років роботи на посаді судді, розмір суддівської винагороди судді Верховного Суду України станом на 3 червня 2013 року складає 28 330 грн. 90 коп., у тому числі: посадовий оклад у розмірі 14 911 грн., доплата за вислугу років у розмірі 11 928 грн. 80 коп., доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці у розмірі 1 491 грн. 10 коп.
У жовтні 2013 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання. Відповідно до листа управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва від 22 жовтня 2013 року № 13076/06 позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки жодним нормативно-правовим актом України не передбачено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90%, починаючи з 18.10.2013 року, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
У частині першій статті 126 Основного Закону України закріплено положення, згідно з яким незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у частині першій статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.
Правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів урегульовані Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07 2010 року.
Гарантії незалежності суддів закріплені, зокрема, у ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
У зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» змінено порядок оплати праці працюючим суддям, яким виплачується суддівська винагорода.
Статтею 129 цього Закону визначено вид, склад, розмір суддівської винагороди, яка складається з грошового утримання, яке включає в себе посадовий оклад та доплати за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.
Так, призначення та нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проводиться згідно вимог статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року.
Відповідно до ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ( в редакції Закону від 07.07.2010 р.) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
При цьому, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. не пов'язує визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді із розміром заробітної плати, яку суддя отримував до виходу у відставку.
Внаслідок прийняття Закону України «Про судоустрій і статус суддів» збільшено розмір матеріального забезпечення працюючим суддям та, як наслідок, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Таким чином, фактично звуження змісту та обсягу статусу суддів не відбулося.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 р. № 3668-VI у частині третій статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» перше речення після цифр і слів «80 відсотків грошового утримання судді» доповнено словами і цифрами «з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; друге речення виключено; частину п'яту статті викладено в такій редакції: 5. Виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України».
Рішенням Конституційного Суду України №3-рп/2013 від 03.06.2013 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними): - частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, при вирішенні даного спору до правовідносин, що виникли до 02 червня 2013 року підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року.
Після 03 червня 2013 року застосуванню до спірних правовідносин підлягає частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону від 07.07.2010 року.
Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач, відмовивши позивачу в проведені перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, проявив бездіяльність щодо законодавчо визначеного обов'язку вчинити дії, пов'язані з нарахуванням щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тому наявні підстави для визнання такої відмови неправомірною.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 2, 41, 71, 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва - залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 11.11.2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
.
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Безименна Н.В.
Кучма А.Ю.