Справа № 817/1548/13-а
22 січня 2014 року 12год. 15хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Прищепа О.С.
відповідача: представник Столяр М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт - Еко"
до Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області
про визнання протиправною та скасування постанови від 30.10.2012 року №1112-Ю,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Еко» (далі по тексту постанови - ТОВ «Комфорт-Еко») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області (далі по тексту постанови - Інспекція ДАБК в Рівненській області) про визнання протиправною та скасування постанови від 30.10.2012 №1112-Ю.
В обґрунтування позовних вимог покликається на протиправність зазначеної постанови з огляду на те, що при її прийнятті відповідач дійшов помилкового висновку про порушення ТОВ «Комфорт-Еко» абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме: суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за заниження категорії складності об'єкта будівництва у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат (проектна організація).
Так позивач зазначає, що в діях ТОВ «Комфорт-Еко» як проектної організації відсутні порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки таблиця 1 ДБН В. 1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» не визначає категорії складності будівництва, а визначає ознаки для класифікації наслідків (відповідальності) будівель і споруд. Крім того, ні в постанові від 30 жовтня 2012 року № 1112-Ю, ні в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25 жовтня 2012 року, на підставі якого було винесено спірну постанову, не вказано, в чому саме полягає порушення вимог таблиці 1 ДБН В. 1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ».
Вказує, що рішення суб'єкта владних повноважень про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не може ґрунтуватися на припущеннях, адже лист про можливість віднесення об'єкту будівництва до тієї чи іншої категорії складності не є висновком експертизи, який достовірно і категорично стверджує цей факт.
Разом з тим, позивач у своїх доводах також покликається на лист ДП «Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба Української будівельної експертизи» ДП «Укрдержбудекспертиза» відповідно до якого визначення категорії складності об'єкта будівництва яке здійснювалось до 01.07.2012 проводилося за ДБН А 2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», тобто до набрання чинності ДБН А 2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
За ДБН А 2.2-3-2004, Додаток П, таблиця «Перелік об'єктів цивільного призначення за категоріями складності», розділ 2.3 «Будинки і споруди для закладів охорони здоров'я і відпочинку», п.2.3.2 - аптеки відносились до ІІ (другої) категорії складності.
Оскільки проект об'єкта будівництва «Реконструкція існуючої будівлі магазину під аптеку в м. Корець по вул. Київській, 63» був розроблений в грудня 2011, то визначення категорії складності об'єкта будівництва здійснювалось за ДБН А 2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», відповідно до якої аптеки відносяться до ІІ категорії складності.
Отже, фактичні обставини, на які посилається Інспекція ДАБК у Рівненській області, як на підставу для прийняття спірної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 жовтня 2012 року № 1112-Ю, не підтверджуються належними і допустимими доказами. Просить позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити повністю.
Відповідач - Інспекція ДАБК у Рівненській області позов не визнав та заперечив.
У судовому засіданні представник відповідача вказав, що 24.07.2012 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм і правил під час реконструкції існуючої будівлі магазину під аптеку по вул. Київській,63 в м. Корець. Під час перевірки встановлено, що проектною організацією ТОВ "Комфорт-Еко" передано замовнику ПП ОСОБА_4 проектну документацію для виконання будівельних робіт на об'єкті "Реконструкція існуючої будівлі магазину під аптеку в м. Корець на вул. Київська, 63", яка розроблена з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, а саме головним інженером проекту ТОВ "Комфорт-Еко" при визначенні категорії складності даного об'єкта будівництва не дотримані вимоги таблиці 1 ДБН В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ", в результаті чого занижено категорію складності об'єкта будівництва. Так, проектною організацією і замовником визначено, що дане будівництво віднесене до II категорії складності. Відповідач вважає, що об'єкт будівництва відноситься до III категорії складності.
З огляду на вказане, представник відповідача вважає постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності правомірною, просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю враховуючи наступне.
Судом встановлено, що ТОВ "Комфорт-Еко" зареєстроване виконавчим комітетом Рівненської міської ради 31.01.2002, код ЄДРПОУ 31830396; згідно з довідкою про включення до ЄДРПОУ види діяльності за КВЕД: 45.34.0 інші монтажні роботи; 45.21.1 будівництво будівель; 45.21.4 будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання; 45.33.1 монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря; 51.90.0 інші види оптової торгівлі; 74.20.1 діяльність у сфері інжинірингу; згідно ліцензії № 359084 від 16.11.2007 має право на здійснення будівельної діяльності.
Судом також встановлено, що ТОВ "Комфорт-Еко" на підставі замовлення ПП ОСОБА_4, було виконано Проект реконструкції існуючої будівлі магазину під аптеку в м.Корець, вул. Київська буд.3. Згідно завдання на проектування, вид будівництва визначено як "Реконструкція існуючої будівлі магазину під аптеку в м. Корець по вул. Київська,63".
З матеріалів справи також вбачається, що 24.07.2012 на підставі наказу №108-осн від 21.06.2012, відповідно до ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011р., уповноваженою особою Інспекції ДАБК у Рівненській області проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ПП ОСОБА_4
В ході вказаної перевірки було встановлено, що проектною організацією ТОВ "Комфорт-Еко" передана замовнику проектна документація для виконання будівельних робіт на об'єкті "Реконструкція існуючої будівлі магазину під аптеку в м. Корець по вул. Київській, 63", яка розроблена з порушеннями вимог законодавства, будівельних норм, а саме, головним інженером проекту ТОВ "Комфорт-Еко" ОСОБА_5 при визначенні категорії складності об'єкта будівництва "Реконструкція існуючої будівлі магазину під аптеку в м. Корець по вул. Київській, 63" не дотримані вимоги таблиці 1 ДБН В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ", в результаті чого занижено категорію складності об'єкта будівництва.
На підставі результатів планової перевірки на реконструкції існуючої будівлі магазину під аптеку по вул.Київській,63 в м.Корець відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.10.2012.
30.10.2012 Інспекцією ДАБК у Рівненській області винесено постанову № 1112-ю про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ТОВ "Комфорт-Еко" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 ч.1 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у розмірі 100620,00 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд керувався наступним.
Правовідносини щодо відповідальності юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" № 208/94-ВР від 14.10.1994. Законом України від 22 грудня 2011 року N 4220-VI цей Закон викладено у новій редакції.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" № 208/94-ВР від 14.10.1994 зі змінами та доповненнями, суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за заниження категорії складності об'єкта будівництва, зокрема, проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
За приписами ст.32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.
Так судом встановлено, що згідно довідки складності від 06.03.2012 № 39, виданої ТОВ "Комфорт-Еко" замовнику в складі дослідженої судом проектної документації, вищевказаний об'єкт будівництва віднесено до ІІ категорії складності. При цьому, у вказаній довідці вказано, що віднесення об'єкта будівництва «Реконструкція існуючої будівлі магазину під аптеку в м. Корець вул. Київська, буд.63» здійснювалося на підставі ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-УІ та ДБН А.2.2-3-2004, додаток П, пункт 1 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва».
Із наданого представником позивача у судове засідання листа ДП «Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба Української будівельної експертизи» ДП «Укрдержбудекспертиза» судом встановлено, що визначення категорії складності об'єкта будівництва яке здійснювалось до 01.07.2012 проводилося за ДБН А 2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», тобто до набрання чинності ДБН А 2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Відповідно до ДБН А.2.2-3-2004, «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва». додаток П, таблиця «Перелік об'єктів цивільного призначення за категоріями складності», розділ 2.3 «будинки і споруди для закладів охорони здоров'я і відпочинку», п.2.3.2 - аптеки відносились до ІІ категорії складності.
Матеріалами справи підтверджено, що визначення категорії складності об'єкта будівництва «Реконструкція існуючої будівлі магазину під аптеку в м. Корець вул. Київська, буд.63» проводилося до 01.07.2012, тобто до набрання чинності ДБН А 2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», а тому здійснювалось за ДБН А 2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва».
Враховуючи наведене, суд не вбачає в діях позивача порушення таблиці 1 ДБН В. 1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ».
Разом з тим, суд погоджується з твердженням позивача, що таблиця 1 ДБН В. 1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» не визначає категорії складності будівництва, а визначає ознаки для класифікації наслідків (відповідальності) будівель і споруд. Відповідні категорії складності будівництва визначали ДБН А 2.2-3-3004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва».
Окрім того, суд враховує, що листом філії ДП "Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба Української будівельної експертизи" у Рівненській області від 18.10.2012 № 01-06-131, ТОВ «Комфорт-Еко» повідомлено, що розрахунок категорії складності аптеки в м. Корець по вул.Київській,63 з віднесенням об'єкта до II категорії складності виконаний у відповідності до нормативної методології.
Суд не бере до уваги лист філії ДП "Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба Української будівельної експертизи" у Рівненській області від 20.07.2012 №01-06-80, оскільки висновки, викладені у вказаному листі ґрунтуються на додатку М ДБН А 2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», а в ході судового розгляду було встановлено, що до спірних правовідносин застосовуються ДБН А 2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва».
Таким чином, висновки Інспекції ДАБК у Рівненській області про порушення позивачем абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» не ґрунтуються на нормах матеріального права та в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо строку звернення позивача до суду слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини (у справі "Осман проти сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух, а право на право на доступ до суду, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.
Крім того, подібне обмеження не буде відповідати п. 1 ст. 6 якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Аdam II of Liechtenstein v. Germany).
Окрім того у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Отже з огляду на те, що 04.04.2013 року ухвалою ЖААС по справі №2а/1770/4351/2012 клопотання позивача про відкликання та залишення без розгляду позовної заяви ТзОВ "Комфорт - Еко" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови від 30.10.2012 року №1112-Ю було задоволено, позовну заяву залишено без розгляду, а постанову РОАС від 17.12.2012 року-нечинною.
Відтак 25.04.2013 року ТзОВ "Комфорт - Еко" звернулось до РОАС з позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови від 30.10.2012 року №1112-Ю.
Статтею 155 КАС України встановлено, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Отже, з огляду на вищезазначене суд дійшов висновку про те, що позивач не пропустив строк звернення до суду для оскарження постанови від 30.10.2012 року №1112-Ю.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи, суд прийшов до висновку про те, що позивачем в повній мірі доведено належними та допустимими доказами обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов слід задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт - Еко" задовольнити повністю. Визнати протиправною та скасувати постанову від 30.10.2012 року №1112-Ю Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області.
Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт - Еко" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1007 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Махаринець Д. Є.