копія
14 лютого 2014 р. Справа № 804/14334/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича
при секретаріЛісна А.М.
за участю:
представника позивача представника відповідача Савельєв К.В. Карпова Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієг - Авіастар" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
31.10.2013 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просить визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення - рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.07.2013 року № 0002002220 та від 01.07.2013 року № 0002012220 в редакції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в повному обсязі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Унітарне підприємство Укрпромресурс», оскільки факт виконання договору підтверджується видатковими, податковими, товарно-транспортними накладними. Позивач зазначає, що порушення ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» податкової дисципліни не є підставами для відмови у праві на податковий кредит та для відмови у праві формування витрат. Окрім того, позивач зазначає, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Також позивач наголосив на тому, що отриманий від ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» товар був використаний у господарській діяльності позивача, а саме: був перероблений Державним підприємством «Дніпропетровській завод прецизійних труб», згідно договору про надання послуг № 01/01 від 01.01.2011 року, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Союз-метал» згідно договору № 0106 від 01.06.2011 року та в подальшому перепроданий Публічному акціонерному товариству «Дніпроспецсталь».
10.01.2013 року позивач через відділ діловодства суду подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.07.2013 року № 0002002220, від 01.07.2013 року № 0002012220, від 31.12.2013 року № 0006452220 та від 31.12.2013 року № 0006472220, мотивуючи це тим, що станом на день розгляду справи відповідач направив позивачу податкові повідомлення - рішення від 31.12.2013 року, які прийнято за результатами рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.09.2013 року № 2530/10/04-36-10-04-09 про результати розгляду скарги позивача.
Ухвалою суду від 01.11.2013 року відкрито провадження у справі.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про нереальність правочину укладеного позивачем з ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс», з наступних причин:
- ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» не має необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності, саме: необхідних дозволів (ліцензій), трудових ресурсів, виробничих ресурсів, підприємство фактично не здійснювало операцій з купівлі-продажу товару, оскільки актом ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 117/23-2/31775566 від 08.02.2011 року визначено нікчемними правочини, які укладав ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс».
- позивач не має трудових ресурсів, виробничих ресурсів для здійснення операцій із отриманим від ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» товаром.
- у товарно-транспортних накладних наданих позивачем відсутні відомості про автопідприємство, не зазначено документів, що слідують за вантажем, вантажоодержувачем у ТТН вказано ДП «Дніпропетровській завод прецизійних труб», договір з яким позивач не надав відповідачу під час перевірки, підпис представника ДП «Дніпропетровській завод прецизійних труб» на ТТН не розшифрований, при цьому печатка вантажоодержувача не ДП «Дніпропетровській завод прецизійних труб», як вказано у ТТН, а позивача; у позивача відсутні подорожні листи.
Також відповідач наголосив на тому, що у справі відсутній предмет спору, оскільки оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 01.07.2013 року № 0002002220, від 01.07.2013 року № 0002012220 скасовано рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.09.2013 року № 2530/10/04-36-10-04-09 про результати розгляду скарги позивача, а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення є відкликаними.
Відповідач також зазначив про те, що за результатами рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.09.2013 року № 2530/10/04-36-10-04-09 відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 31.12.2013 року № 0006452220 та від 31.12.2013 року № 0006472220
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.
З 31.05.2013 року по 05.06.2013 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс».
За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт № 2266/22-4/34884334 від 07.06.2013 року.
У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про не спрямованість правочину позивача з ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» на настання правових наслідків.
Висновок відповідача щодо нікчемності правочинів обгрунтовується тим, що ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» не має необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності, саме:
трудових ресурсів, виробничих ресурсів, підприємство фактично не здійснювало операцій з купівлі-продажу товару, оскільки актом ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 117/23-2/31775566 від 08.02.2011 року визначено нікчемними правочини, які укладав ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс»;
позивач не має трудових ресурсів, виробничих ресурсів для здійснення операцій із отриманим від ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» товаром.
У висновку акту перевірки № 2266/22-4/34884334 від 07.06.2013 року відповідач зазначає про те, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит у квітні та червні 2011 року від ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» на суму 486 723,16 грн.; та занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 1 231 409,70 грн. за 2 квартал 2011 року.
На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкові повідомлення - рішення форми «р» від 01.07.2013 року № 0002012220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 486 723,16 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 грн.; та від 01.07.2013 року № 0002002220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1 231 409,70 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 грн.
Судом також встановлено, що позивач оскаржував вказані вище податкові повідомлення - рішення відповідача у адміністративному порядку.
Рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.09.2013 року № 2530/10/04-36-10-04-09:
- скасовано податкове повідомлення - рішення від 01.07.2013 року № 0002002220 в частині застосування штрафної санкції з податку на прибуток у сумі 1,00 грн., в іншій частині вказане податкове повідомлення - рішення залишено без змін;
- скасовано податкове повідомлення - рішення від 01.07.2013 року № 0002012220 в частині визначення грошового зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 258 687,56 грн. (основний платіж);
- збільшено податкове повідомлення - рішення від 01.07.2013 року № 0002012220 в частині застосування штрафної санкції з ПДВ у сумі 114 016,80 грн.;
- зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ у сумі 258 688,00 грн. задекларований позивачем у податковій декларації з ПДВ за травень 2012 року (рядок 24).
Одночасно у вказаному рішенні зазначено про те, що розрахункова сума заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету позивачем за травень 2012 року становить 228 035,60 грн.
Вказане рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишено без змін рішенням Міністерства доходів і зборів України від 17.10.2013 року № 13451/6/99-99-10-01-15.
Таким чином, за результатами рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.09.2013 року № 2530/10/04-36-10-04-09 відповідач повинен винести три податкових повідомлення - рішення:
- одне стосовно збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 231 409,70 грн.;
- друге стосовно зменшення розміру від'ємного значення сум ПДВ у розмірі 258 688,00 грн.,
- третє стосовно збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 228 035,60 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 114 016,80 грн.
Судом встановлено, що відповідач на підставі рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.09.2013 року № 2530/10/04-36-10-04-09 направив позивачу станом на день розгляду справи лише два податкові повідомлення - рішення від 31.12.2013 року № 0006452220 та від 31.12.2013 року № 0006472220, що вбачається з листа відповідача від 31.12.2013 року, який отриманий позивача та копія якого знаходиться у матеріалах справи.
Судом встановлено, що податковим повідомленням - рішення форми «р» від 31.12.2013 року № 0006452220 збільшено позивачу грошові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 231 409,70 грн.; податковим повідомленням - рішенням форми «В4» від 31.12.2013 року № 0006472220 зменшено позивачу від'ємне значення суми ПДВ на 258 688,00 грн.
Отже, відповідач не прийняв станом на день розгляду справи податкове повідомлення - рішення на підставі рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.09.2013 року № 2530/10/04-36-10-04-09 в частині, що стосується збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 228 035,60 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 114 016,80 грн.
Згідно п.п. 60.1.3 п.60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.
У відповідності до п.60.4 ст. 60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
Якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається) (п.п. 60.6 ст. 60 ПК України).
Згідно п.3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року № 1236, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість збільшується, то крім раніше надісланого податкового повідомлення-рішення направляється окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.
Якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.
Податкове повідомлення-рішення складається згідно з цим пунктом органом державної податкової служби, який склав податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного або судового оскарження.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.1 та пункту 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року № 1236, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. У випадках, визначених підпунктами 5.1.2 і 5.1.4 пункту 5.1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.
З аналізу вказаних норм законодаства України вбачається, що податкові повідомлення - рішення скасовані (повністю або частково) в результаті їх адміністративного оскарження вважаються відкликаними лише з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
До цього моменту податкові повідомлення - рішення є чинними, породжують для платника податків наслідки та у зв'язку з чим можуть бути предметом спору у адміністративному суді.
Враховуючи те, що відповідач на підставі рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.09.2013 року № 2530/10/04-36-10-04-09 прийняв податкові повідомлення - рішення від 31.12.2013 року № 0006452220 та від 31.12.2013 року № 0006472220, які отримано позивачем, то податкове повідомлення - рішення від 01.07.2013 року № 0002002220, що вказане у рішенні Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.09.2013 року № 2530/10/04-36-10-04-09 як частково скасоване, вважається відкликаним в силу прямої вказівки п.60.4 ст. 60 ПК України.
Податкове повідомлення - рішення від 01.07.2013 року № 0002012220 не є відкликаним станом на день розгляду справи, оскільки відповідач не направив позивачу нових податкових повідомлень - рішень, які стосуються збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 228 035,60 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 114 016,80 грн.
Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 01.07.2013 року № 0002002220 є відкликаним повністю, а тому не являюєся рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні п.1 ч.2 ст. 17 КАС України, оскільки не породжують для прав, обов'язків та інтересів платника податків будь-яких правових наслідків.
Отже, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 01.07.2013 року № 0002002220.
Щодо заявленої позовної вимоги - визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення - рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.07.2013 року № 0002012220 та від 31.12.2013 року № 0006452220 та № 0006472220, то суд зазначає наступне.
Суд не погоджується з висновками відповідача зробленим у Акті № 2266/22-4/34884334 від 07.06.2013 року щодо не спрямованості правочину, який укладений позивачем з ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс», на настання правових наслідків, у зв'язку з наступним.
У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:
1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.
3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.
4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість
5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.
Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, у якому зазначено з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.
При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочин укладений позивачем з ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс».
Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678).
Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс».
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» укладено договір купівлі - продажу від 31.10.2008 року № 3110/8, у відповідності до умов якого ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» зобов'язувалось поставити товар (ферротитан ФТиТ70, титан губчастий Тг-Тв та Тг-150, станок токарно-винтонарізний) , а останній зобов'язувався оплатити його.
Суд також встановлено, що інших договорів між позивачем та ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» укладено не було, що підтверджується довідкою позивача від 07.02.2014 року № 398. У зв'язку з чим відповідачем на сторінці 3 у акті перевірки помилково вказано інша дата та номер договору між позивачем та ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс».
Факт поставки товару ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» позивачу підтверджується видатковими накладним № РН-0000021 від 05.04.2011 року, № РН-0000020 від 13.04.2011 року, № РН-0000022 від 18.04.2011 року, № РН-0000023 від 18.04.2011 року, № РН-0000024 від 20.04.2011 року, № РН-0000031 від 13.06.2011 року, № РН-0000032 від 13.06.2011 року, № РН-0000034 від 23.06.2011 року, № РН-0000033 від 23.06.2011 року, копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Судом встановлено, що ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» виписало позивачу податкові накладні № 1 від 05.04.2011 року, № 3 від 13.04.2011 року, № 4 від 18.04.2011 року, № 5 від 18.04.2011 року, № 6 від 20.04.2011 року, № 2 від 13.06.2011 року, № 3 від 13.06.2011 року, № 4 від 23.06.2011 року, № 5 від 23.06.2011 року, копії яких знаходяться у матеріалах справи, та які оформлено у відповідності до норм Податкового кодексу України.
Позивач розрахувався з ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» у повному обсязі за поставлений товар, що зазначено у Акті № 2266/22-4/34884334 від 07.06.2013 року та підтверджується копіями платіжних доручень, які знаходяться у матеріалах справи.
У відповідності до відомостей з офіційного сайту Міністерства доходів і зборів України свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» видане 28.04.2006 року.
Тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.
З сайту інформаційно-ресурсного центру (www.irc.gov.ua ) судом встановлено, що ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» зареєстрована як юридична особа.
Тобто на момент здійснення з позивачем господарських операцій ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» було юридичною особою.
Факт перевезення товару позивачу підтверджується копіями товарно-транспортних накладних № 0405/3 від 05.04.2011 року, № 0405/4 від 05.04.2011 року, № 0414/2 від 14.04.2011 року, № 0414/3 від 14.04.2011 року, № 0413/4 від 13.04.2011 року, № 0413/5 від 13.04.2011 року, № 0418/5 від 18.04.2011 року, № 0418/1 від 18.04.2011 року, № 0420/1 від 20.04.2011 року, № 3132/11 від 13.06.2011 року, № 34/11 від 23.06.2011 року, які знаходяться у матеріалах справи. У вказаних товарно-транспортних накладних замовником вказаний позивач, вантажовідправником - ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс», а вантажоодержувачем - ДП «Дніпропетровській завод прецизійних труб».
Також судом встановлено, що між позивач та ДП «Дніпропетровській завод прецизійних труб» укладено договір про надання послуг № 01/01 від 01.01.2011 року, згідно умов якого ДП «Дніпропетровській завод прецизійних труб» зобов'язувалось надати позивачу послуги з переробки (дробленню) давальницької сировини. Факт виконання умов даного договору підтверджується актами приймання - передачі сировини та актами приймання -передачі готової продукції і актами виконаних робіт, копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Суд зазначає, що між позивачем та ТОВ «Виробнича фірма «Союз-Метал» укладено договір про надання послуг № 0106 від 01.06.2011 року, згідно умов якого ТОВ «Виробнича фірма «Союз-Метал» зобов'язувалось надати позивачу послуги з переробки (дробленню) давальницької сировини. Факт виконання умов даного договору підтверджується актами приймання - передачі сировини та актами приймання -передачі готової продукції і актами виконаних робіт, копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Суд також встановив, що у позивача є в наявності нежитлові приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, буд. 22, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 16.07.2007 року, а також витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.07.2007 року № 15349823, копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Одночасно судом встановлено на підставі акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.06.2011 року № 10, що станок токарно-винтонарізний прийнято до експлуатації позивачем та перебуває у приміщенні трубопрокатного цеху за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, буд. 22; згідно бухгалтерської довідки № 55 від 31.12.2011 року позивачем провадилось нарахуванням амортизації на вказаний вище станом.
У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.
При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
На підставі викладеного судом відхиляться твердження відповідача про те, що недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних свідчать про відсутність перевезення вантажу.
Таким чином, судом встановлено рух товарів від ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» до позивача.
Судом встановлено, що позивач використав отриманий від ТОВ «Унітарне підприємство Укрпромресурс» у власній господарській діяльності, а саме: віддав на переробку ДП «Дніпропетровській завод прецизійних труб» та ТОВ «Союз-Метал», а також перепродав Публічному акціонерному товариству «Дніпроспецсталь», що підтверджується копіями договорів, актами приймання - передачі сировини, актами приймання -передачі готової продукції, актами виконаних робіт, видатковими, товарно-транспортними накладними, копії яких знаходяться у матеріалах справи.
У зв'язку з викладеним податкові повідомлення-рішення від 01.07.2013 року № 0002012220 та від 31.12.2013 року № 0006452220 та № 0006472220 є протиправними та підлягають скасуванню.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України у разі якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суму судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Судом встановлено, що позовні вимоги позивача є майновими і останній повинен сплатити за них судовий збір у розмірі 4588,00 грн.; фактично сплачено 458,80 грн.
Розмір судового збору, який повинен доплатити позивач становить: 1302,21 грн.
4588,00 грн. (сума судового збору, яку мав сплатити позивач) - (4588,00 грн. (сума судового збору, яку мав сплатити позивач) х 1 976 821,86 грн. (сума задоволених позовних вимог) : 3 208 232,56 грн. (загальна сума заявлених вимог) + 458,80 грн. (сплачена сума судового збору позивачем)).
Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -
-
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.07.2013 року № 0002012220 та від 31.12.2013 року № 0006452220 та № 0006472220.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієг - Авіастар» на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 302, 21 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 14 лютого 2014 року
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 14.02.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіС.В. Златін С.В. Златін С.В. Златін