Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" лютого 2014 р.Справа № 922/5320/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.
розглянувши справу
за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", вул. Плеханівська, 149, м. Харків 61037
до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Ленінського району Харківської міської ради, вул. Карла Маркса, 34, м. Харків 61052
про стягнення коштів
за участю представників сторні:
представник позивача: Овчаренко Г.С. (дов. № 01-62 юр/9989 від 17.12.2013 року); Калініна О.О. (дов. № 01-62юр/9002 від 11.11.2013 року);
представник відповідача: Саліна І.І. (дов. № 10-99/171/05-14 від 14.01.2014 року).
Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Ленінського району Харківської міської ради (відповідач) про стягнення коштів у розмірі 41 941 грн. 56коп. та витрат по сплаті судового збору у сумі - 1 720 грн. 50 коп.
Позивач свої вимоги мотивує тим, що при застосуванні відповідачем рішення Конституційного суду 22.05.2008 та положень Законів України «Про міліцію», «Про пожежну безпеку», «Про державну кримінально-виконавчу службу України» останній повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам, які готують уточнені реєстри, проте оскільки цього виконано не було за період з січня 2011року по грудень 2011 року енергопостачальнику не відшкодовані витрати від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій в розмірі 41 941 грн. 56коп.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.12.2013 року було порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.01.2014 року.
Судове засідання в межах строку передбаченого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України неодноразово відкладалося з 15.01.2014 року на 29.01.2014 року, з 29.01.2014 року на 10.02.2014 року .
14.01.2014 року представник позивача через канцелярію суду надав заяву (вх. № 898 від 14.01.2014року) про долучення до матеріалів справи документів.
14.01.2014 року представником відповідача через канцелярію суду надано заперечення на позов №10-99/169/10-14 від 14.01.2014 року.
15.01.2014 року представник позивача у судовому засіданні надав клопотання (вх. № 1185 від 15.01.2014 року) про долучення документів до матеріалів справи.
27.01.2014 року представник позивача через канцелярію суду надав пояснення вх. № 2666 від 27.01.2014 року.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що після оприлюднення Рішення Конституційного Суду України, енергопостачальна організація отримала роз'яснення від Міністерства палива та енергетики України листом вих. № 32-01/6-2125 від 12.08.2008 року, що після 22.05.2008 року обсяг пільгового споживання електроенергії для працівників міліції та пенсіонерів МВС не обмежується середніми нормами споживання (крім випадку пільгового споживання електричної енергії на освітлення), тобто розрахунки з вищезазначеними категоріями пільговиків повинні проводитися без застосування норм на пільгове споживання електроенергії, і на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 року № 879 "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати" (зі змінами та доповненнями) саме Міністерство палива та енергетики України в межах своїх повноважень надає роз'яснення щодо визначення обсягів пільгового споживання електричної енергії громадянам, які згідно із законами України мають право на пільгове споживання електричної енергії, зазначаючи при цьому, що відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про електроенергетику", збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги. Порядок відшкодування суми витрат, понесених внаслідок постачання електроенергії пільговим категоріям споживачів, визначено у Законі України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", Законі України Про Державний бюджет України на 2010 рік", Положенні про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №117 (далі - Положення) та Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. №256 (далі - Порядок). На підставі наведеного позивач зазначає, що розрахунок суми збитків, які підлягають відшкодуванню відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про електроенергетику", сформований на підставі розрахунків, щомісячно наданих позивачем Відповідачу ("2-пільга") та актів звіряння розрахунків за відповідний період ("3-пільга"), які підписані у двосторонньому порядку та завірені печатками, проте, отримавши розрахунок витрат від наданих пільг працівникам міліції на пенсії, працівникам пожежної охорони на пенсії, які нараховані без обмеження середніми нормами споживання, управління праці виключає з суми нарахованих витрат ті розрахунки, що перевищують середні норми споживання, та не подає їх до відповідних органів для фінансування. Такі дії управління призвели до того, що енергопостачальник несе витрати від надання пільгових знижок вищезазначеним категоріям пільговиків у сумі 41 941грн. 56 коп.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відшкодовування організаціям-надавачам послуг витрат з надання пільг здійснювалось в межах встановлених норм. Тому заявлена до стягнення сума відшкодування пільг не прийнята управлінням до відшкодування за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.02.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
На підставі Закону України "Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про міліцію", а саме: частину четверту статті 22 доповнено словами "працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством". Окрім того, частину 6 статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" доповнено відповідним положенням: "особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплати жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством". Статтю 24 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" доповнено положенням: "пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань".
При цьому, згідно з розділом III Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", розділ II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" діє з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Тобто введення "середніх норм споживання"у деякі законодавчі акти, мало діяти лише протягом 2008 бюджетного року.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справi за конституцiйними поданнями Верховного Суду України щодо вiдповiдностi Конституцiї України (конституцiйностi) окремих положень статтi 65 роздiлу I, пунктiв 61, 62, 63, 66 роздiлу II, пункту 3 роздiлу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України" i 101 народного депутата України щодо вiдповiдностi Конституцiї України (конституцiйностi) положень статтi 67 роздiлу I, пунктiв 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 роздiлу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України" (справа щодо предмета та змiсту закону про Державний бюджет України), визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Отже, положення вищевказаних законів стосовно введення "середніх норм споживання" визнані неконституційними рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008року.
Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами,які виникли внаслідок положень Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України",визнаних неконституційними. Цим Рішенням визначено, що Конституція України не надає закону України про державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Відповідно до пункту 3 "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 року (надалі - Порядок) головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі головні розпорядники коштів).
Згідно із пунктом 5 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами надавачами відповідних послуг.
Також, відповідно до пункту 6 Порядку, у разі виникнення додаткових зобовязань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.
З урахуванням вищевикладеного, при застосуванні норм прямої дії, а саме рішення Конституційного суду 22.05.2008 року та положень Законів України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку", "Про державну кримінально-виконавчу службу України", відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад. Але Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Ленінського району Харківської міської ради не було виконано вимоги пункту 6 Порядку, чим порушено права Акціонерної Компанії "Харківобленерго".
Відповідно до статті 147 Конституції України Конституційний суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Згідно зі статтею 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов"язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Крім того, відповідно до пункту 6 Порядку Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 року) у разі виникнення додаткових зобов"язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.
А тому, при застосуванні норм прямої дії, до якої відноситься рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року та положень Законів України "Про міліцію", "Про пожежну безпеку", "Про державну кримінально-виконавчу службу України" відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад. Проте, відповідачем вказані вимоги не були виконані у встановленому порядку.
Позивач підтверджує свої позовні вимоги двостороннім актами звіряння розрахунків за надані пільги Ветеранам ВС, Ветеранам ОВС та іншим пільгам за соціальною ознакою між Шевченківським РВЕ та головним розпорядником коштів місцевого бюджету по формі № 3-пільга затвердженій наказом Мінпраці України від 28.03.2003року за погодженням з Мінфіном та Держкомстатом. Зазначена звірка проводиться між позивачем та відповідачем щомісячно за вимогами Порядку.
Проте, отримавши розрахунок витрат від наданих пільг, працівникам міліції на пенсії, працівникам пожежної охорони на пенсії, які нараховані без обмеження середніми нормами споживання, відповідач приймав до відшкодування лише витрати з урахуванням середніх норм споживання.
Згідно з актами звірянь за період з 23.08.2008 року по 01.01.2012 року загальна сума витрат від надання пільг окремим категоріям пільговиків складає 86 436 грн. 22 коп., з них сума 44 350 грн. 61 коп. яка утворилася станом на 01.01.2011 року підлягає стягненню відповідно до рішення господарського суду Харківської області від 16.05.2011 року по справі 5023/1852/11.
Так дії відповідача призвели до того, що за період з січня 2011року по грудень 2011 року позивачу не відшкодовані витрати від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій у розмірі 41 941 грн. 56 коп.
Заперечення відповідача на позовну заяву проти суми відшкодування у розмірі 41 941грн. 56 коп. за період з січня 2011року по грудень 2011року не приймаються судом, з тих підстав, що відповідно до пункту 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на, пільги затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року № 117 збирання, систематизація і зберігання інформації щодо пільговиків та її автоматизоване використання є безпосереднім обов"язком відповідача.
Відповідно частини 4 статті 17 Закону України "Про електроенергетику" збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій у розмірі 41 941грн. 56 коп. за період з січня 2011року по грудень 2011 року є обгунтованими, правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом Харківської області у справах: № 5023/3592/11 від 11.01.2012 року, № 5023/3796/11 від 22.12.2011 року, № 5023/676/11 від 10.11.2011 року, № 5023/8996/11 (5023/1850/11) від 12.07.2012 року.
У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.
В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Отже відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 1 720 грн. 50 коп.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85,115-117 Господарського процесуального кодексу України,господарський суд -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Ленінського району Харківської міської ради ( вул. Карла Маркса, 34, м. Харків 61052, р/р 35417007001197 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 03196647) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" ( вул. Плеханівська, 149, м. Харків 61037, п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, ЄДРПОУ 00131954) суму не відшкодованих витрат від надання товарної продукції (електроенергії) громадянам пільгових категорій у розмірі 41 941(сорок одна тисяча дев'ятсот сорок одна)грн. 56коп.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Ленінського району Харківської міської ради ( вул. Карла Маркса, 34, м. Харків 61052, р/р 35417007001197 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 03196647) на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго (вул. Плеханівська, 149, м. Харків 61037, п/р 26003010050912 АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, ЄДРПОУ 00131954) 1 720( одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 14.02.2014 року.
Суддя О.О. Ємельянова