Іменем України
02.11.06 Справа №15/231-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Радченко О.П. судді Радченко О.П. , Мірошниченко М.В. , Хуторной В.М.
при секретарі Шерник О.В.
за участю представників:
позивача: НебратЛ.П., довіреність № 1-9/112 від 29.06.2006р.
відповідача: Бондар О.В., довіреність № 159 від 28.04.2006р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Компанія «Дніпро» м. Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 05.09.2006 р.
у справі № 15/231-06
за позовом Відкритого акціонерного товариства Компанія «Дніпро» м. Херсон
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66
до відповідача Комунальне підприємство «Херсонкомунтранссервіс» м. Херсон
73026, м. Херсон, вул. Залізнична, 8
про стягнення інфляційних втрат та річних процентів
Відкритим акціонерним товариством Компанія «Дніпро» м. Херсон (далі - ВАТ Компанія «Дніпро», позивач) був заявлений позов до Комунального підприємства «Херсонкомунтранссервіс» м. Херсон (далі - КП «Херсонкомунтранссервіс», відповідач) про стягнення суми 143.395,27 грн. , в тому числі: 112.665,30 грн. втрат від інфляції та суми 30.729,97 грн. 3 % річних (із урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 03.10.05р. ( а.с. 39-40).
Ухвалою від 03.08.2006р. Херсонським господарським судом позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №15/231-06.
В процесі розгляду справи позивачем подана заява про збільшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим загальна сума заявлених вимог склала 210.519,21 грн., в тому числі: 161.828,34 грн. втрат від інфляції за період з 01.12.2001р. по 31.08.2006р. і 48.690,87 грн. річних за той же період. Заява про збільшення прийнята судом до розгляду.
Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області своїм рішенням від 05.09.2006р. у справі №15/231-06 (суддя Клепай З.В.) в задоволенні позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі ВАТ Компанія «Дніпро» вказав, що судове рішення прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що судом безпідставно застосовано норми Закону України «Про виконавче провадження» і не застосовано норми ст.625 ЦК України та ст.214 ЦК УРСР. Вказує, що позивач посилався на те, що відповідачем тривалий час не виконується грошове зобов'язання по сплаті боргу за послуги теплопостачання, сума цієї заборгованості підтверджена рішенням суду від 27.12.2001р. Звертає увагу на те, що застосовуючи ст.11 та безпідставно ст.509 ЦК України, суд проігнорував приписи п.3 ст.11 і не прийняв до уваги, що 3% річних і інфляційні є окремою формою відповідальності боржника, яка встановлена Цивільним кодексом України (ст.ст. 16 та 546) та ст.ст. 6, 178 ЦК УРСР. Вважає, що його позиція підтверджується позицією Вищого господарського суду України (справи №25/264-04-8341 і №04-1/6-14/83). Вказує, що суд безпідставно застосував ст.71 ЦК УРСР, оскільки порушення прав позивача існує і на момент подання апеляційної скарги, грошове зобов'язання, яке підтверджене рішенням суду, не виконане. Просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 05.09.2006р. у справі №15/231-06, винести постанову, якою задовольнити позовні вимоги ВАТ КП «Дніпро» про стягнення інфляційних і річних.
Апеляційна скарга прийнята до провадження, її розгляд призначено на 02.11.2006р.
КП «Херсонкомунтранссервіс», відповідач у справі, у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що оскаржуване позивачем рішення постановлено з точним і неухильним додержанням норм процесуального законодавства. Вказує, що суд вірно зазначив, що позовна заява не містить обґрунтування у чому саме полягає вина відповідача як підставу відповідальності за порушення зобов'язання та саме у чому полягає це порушення. На його думку у позовній заяві немає законодавчого обґрунтування того, на підставі чого виникли зобов'язання відповідача сплатити заборгованість та не визначені строки виконання зобов'язання. Вважає, що суд, дослідивши матеріали справи, вірно встановив, що відповідно до ст. 625 ЦК України, яка наведена позивачем в обґрунтування позову, передбачається її застосування за весь час прострочення грошового зобов'язання, яке повинно бути виконано на протязі з 01.12.1996р. по 01.02.2001р., а за таких обставин, позовна давність сплинула. Крім того, зазначає, що зі змісту ст.625 ЦК України вбачається, що застосування індексу інфляції та сплата річних від простроченої суми застосовуються як додаткові вимоги до основної вимоги як виконання зобов'язання. Чинне законодавство не передбачає застосування окремо зазначених додаткових вимог. Також вказує, що відшкодування збитків - це міра відповідальності за правопорушення у сфері господарювання і тому її застосування можливе лише за наявності підстави відповідальності, а позивачем не доведено факт порушення господарського зобов'язання відповідачем. Звертає увагу колегії суддів, що суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачем за весь час з моменту отримання наказу господарського суду Херсонської області у справі №4/241 не вчинялися дії, спрямовані на його виконання, передбачені Господарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження» і за зазначених обставин несвоєчасне виконання рішення суду не породжує грошового зобов'язання в розумінні ст.509 ЦК України. Просить відмовити позивачу в задоволені апеляційної скарги.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №3106 від 01.11.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії - Радченко О.П. (головуючий), суддів Мірошниченко М.В., Хуторной В.М.
За клопотанням представників сторін розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу та за згодою представників сторін було оголошено тільки вступну і резолютивну частини постанови.
Суть спору: Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.12.2001р. у справі №4/241 з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за поставлену теплову енергію в період з 01.12.1996р. по 01.02.2001р. у сумі 341.410,00 грн. основного боргу і 9.804,61 грн. пені. Крім того, на користь позивача стягнуто 1.700,00 грн. державного мита і 69,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення суду набрало законної сили, однак фактично відповідачем виконано не було.
Позивачем нараховано відповідачу 161.828,34 грн. втрат від інфляції за період з 01.12.2001р. по 31.08.2006р. і 48.690,87 грн. річних за той же період, а всього 210.519,21 грн. Стягнення зазначеної суми стало предметом розгляду у суді першої інстанції.
Відповідно до ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню, виходячи з наступного:
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За період часу з 01.12.2001р. по 31.08.2006р. сума нарахованих позивачем втрат від інфляції складає 161.828,34 грн. За цей же період сума нарахованих річних складає 48.690,87 грн.
Оскільки відповідач перед позивачем суму грошового зобов'язання, визначену рішенням господарського суду від 27.12.2001р. не виконав, вимоги щодо стягнення інфляційних витрат та 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню, але частково, з урахуванням дати звернення до господарського суду (01.08.2006р) та трирічного строку за який може бути стягнуто, позов підлягає задоволенню в сумі 152.412,04 грн., в тому числі: 121.685,14 грн. втрат від інфляції і 30.726,90 грн. річних за період з 01.09.2003р по 01.09.2006р.
При цьому колегія суддів дійшла до висновку, що місцевий господарський суд безпідставно відмовив у позові, посилаючись на Закон України “Про виконавче провадження» та на те, що несвоєчасне виконання рішення не породжує грошового зобов'язання в розумінні ст. 509 ЦК України. Більш того, безпідставним є висновок суду, що позивач мав право заявляти вимоги про стягнення цих сум в межах трирічного строку в залежності від того, за який рік він заявляє вимоги.
У відповідності до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження». Сторони не мають процесуального права самостійно змінювати спосіб та порядок виконання судового рішення, постанови.
За таких обставин внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, рішення господарського суду Херсонської області від 05.09.2006р. підлягає зміні, а позов Відкритого акціонерного товариства Компанія «Дніпро» м. Херсон частковому задоволенню.
Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Компанія «Дніпро» м. Херсон задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2005 року у справі № 15/231-06 скасувати.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Херсонкомунтранссервіс» м. Херсон, на користь Відкритого акціонерного товариства Компанія «Дніпро» м. Херсон суму 121.685,14 грн. витрат від інфляції, суму 30.726,90 грн. трьох процентів річних, суму 1.524,12 грн. державного мита і 85,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Стягнути з Комунального підприємства «Херсонкомунтранссервіс» м. Херсон, 69065, м. Запоріжжя, на користь Відкритого акціонерного товариства Компанія «Дніпро» м. Херсон 425,53 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Херсонської області.
Головуючий суддя Радченко О.П.
судді Радченко О.П.
Мірошниченко М.В. Хуторной В.М.