Іменем України
22.11.06 Справа №15/138-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Радченко О.П. судді Радченко О.П. , Кричмаржевський В.А. , Хуторной В.М.
при секретарі: Акімова Т.М.
за участю представників
позивача: Компанієць О.М., довіреність № 6 від 14.11.2006р.
відповідача: Яковенко В.М., довіреність № 124 від 21.11.2006р.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства “Дельта-лоцман», м. Миколаїв
на рішення господарського суду Херсонської області від 19.07.2006р.
у справі №15/138-06
за позовом Державного підприємства “Дельта-лоцман», м. Миколаїв
54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 4
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Світова лінія ЛТД», м. Херсон
73000, м. Херсон, вул. Патона, 17, кв. 17
про стягнення 348,13 дол. США
Встановив:
22.05.2006р. Державне підприємство “Дельта-лоцман», м. Миколаїв, (далі-позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Світова лінія ЛТД», м. Херсон, (далі - відповідач) про стягнення 348,13 дол. США основного боргу за договором №26-05 від 27.12.2004р.
Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області рішенням від 19.07.2006р. у справі №15/138-06 (суддя Клепай З.В.) в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду мотивовано наступним. Надані позивачем відповідачу послуги були здійснені за межами договору №26-05 від 27.12.2004р., оскільки відповідач транспортував його не як «агент», це судно належить йому на праві власності і транспортувалось ним як вантаж.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, позивач подав до Запорізького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого суду від 19.07.2006р. у справі №15/138-06 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Позивач зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми Кодексу торговельного мореплавства України, Цивільний кодекс України, Збори і плати, що надаються суднам закордонного плавання у морських портах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України №214 від 27.06.1996р. Згідно з вищезазначеними нормативними актами збори сплачуються за прохід судном по каналу.
Відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що не заперечує проти наявності боргу за надані послуги, але в національній, а не в іноземній валюті - доларах США, просить розглянути апеляційну скаргу позивача з урахуванням можливості заміни валюти платежу. Також відповідач надіслав письмове клопотання вих. №100 від 28.09.2006р. про розгляд справи за відсутності його представника.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.08.2006р. апеляційна скарга Державного підприємства “Дельта-лоцман», м. Миколаїв, прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 18.10.2006р. об 11 год. 30 хвил.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2929 від 17.10.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Радченко О.П. (доповідача), суддів: Кричмаржевський В.А., Хуторной В.М.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.10.2006р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 22.11.2006р., у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання та необхідністю витребувати додаткові докази у справі. Склад колегії не змінювався.
За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації
Представники сторін судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї. За згодою представників сторін у судовому засіданні 22.11.2006 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №3330 від 21.11.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого - Радченко О.П. (доповідача), Кричмаржевського В.А., Хуторного В.М.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Правовідносини між сторонами врегульовані договором від 27.12.2004р. (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач («Підприємство») зобов'язався за заявками відповідача надавати послуги з лоцманського проведення, регулювання руху суден та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-Лиманському і Херсонському морському каналах, а відповідач («Агент») зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги. При цьому споживачем послуг позивача є «Судновласник» (судновласник, оператор, фрахтувальник, вантажовідправник, вантажоодержувач або інший платник зборів, за дорученням якого діє відповідач - «Агент») (п. 1.1 Договору).
В розділі 2 Договору сторони передбачили обов'язки сторін:
Позивач зобов'язався:
За заявками відповідача у встановленому порядку, відповідно до діючих «Правил плавання і лоцманського проведення в північно-західній частині Чорного моря, на Бузько-Дніпровсько-Лиманському і Херсонському морському каналах» своєчасно і якісно виконувати лінійні і портові лоцманські проведення суден, надавати послуги Регіональної служби регулювання рухом суден при проходженні їх по вищевказаним каналам і надавати право проходу зазначеними каналами (п.п. 2.1.1 Договору).
Надавати відповідачу рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених ціні державних тарифів та вимог Договору. Рахунки для сплати зборів за лоцманські послуги, послуги Регіональної служби регулювання рухом суден і проходження їх по Дніпровсько-Лиманському і Херсонському морському каналах направляються поштою або вручаються відповідачу під розписку (п. 2.1.2 Договору).
Відповідач зобов'язався:
Робити своєчасну оплату відповідно до умов Договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну. Оплата здійснюється в порядку, визначеному діючим законодавством України в сфері ЗЕД, валютного регулювання та валютного контролю (п. 2.2.3 Договору).
Сплачувати рахунки, виставлені позивачем, в терміни, визначені Договором (п. 2.2.4 Договору).
Згідно з п. 4.2 Договору оплата проводиться відповідачем відповідно до рахунків, що виставляються позивачем, які підтверджені лоцманськими квитанціями та квитанціями РС РРС.
Відповідно до п. 4.3 Договору оплата проводиться відповідачем протягом 10 банківських днів з дня одержання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунках.
Договір набуває сили з моменту підписання, діє до 31.12.2005 р. і вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо жодною з сторін не буде заявлено в письмовому виді за місяць до закінчення терміну дії Договору про його розірвання, змін або доповнення (п. 8.1 Договору).
Як зазначив позивач, на виконання умов Договору, він надав дозвіл проходження каналом та послуги регулювання руху суден судну «Бежецк» (прапор Росія), на сплату канального збору і послуг Регіональної служби регулювання рухом суден і виставив відповідачу рахунок №4673 від 21.12.2005 р. на суму 348,13 доларів США (а.с. 13).
Відповідач є власником судна «Бежецк» на підставі договору купівлі-продажу від 25.11.2005 р. (а.с.21 - 22), за актом прийому-передачі від 09.12.2005 р. до зазначеного договору купівлі-продажу (а.с. 23) судно «Бежецк» було передано відповідачу.
02.12.2005 р. Доно-Кубанським філіалом Російського річного регістру на судно «Бежецк», регістровий № 143598 було видано класифікаційне свідоцтво (а.с. 20). У зв'язку з продажем судна «Бежецк» відповідачу (договір купівлі-продажу від 25.11.2005р.) воно (судно) 23.12.2005р. було виключено з Державного суднового реєстру Доно-Кубанського Басейнового Управління Державного нагляду на внутрішньому водному транспорті, що підтверджується відповідним витягом з Державного суднового реєстру від 23.12.2005р. (а.с.19).
В Україні сухогрузний теплохід «Бежецк» був зареєстрований в установленому діючим законодавством порядку 30.01.2006р., судновласник - відповідач, що підтверджується витягом з державного суднового реєстру України Херсонського морського торговельного порту №443 від 30.01.2006р. (копія міститься в матеріалах справи). Також відповідачу видано свідоцтво про право власності на судно «Бежецк» №00260 від 30.01.2006р. і свідоцтво про право плавання під державним прапором України (судновий патент) №01658 від 30.01.2006р. (копії містяться в матеріалах справи).
Отже, як підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами, під час проходження каналом та надання позивачем відповідачу послуг регулювання руху суден судно «Бежецк» перебувало під прапором Росії і не було виключено з російського Державного суднового реєстру. Зазначене судно транспортувалось відповідачем як вантаж, що підтверджується вантажною митною декларацією № 3968 від 22.12.2005 р. (а.с. 31).
Відповідач надані позивачем послуги щодо проходження судном «Бежецк» каналом та послуги регулювання руху суден не оплатив. Слід зазначити, що факт надання цих послуг відповідач не заперечує, але не погоджується з виставленим в іноземній валюті - доларах США, рахунком на сплату цих послуг.
На думку позивача, у відповідача виникла заборгованість перед ним в сумі 348,13 доларів США .
Стягнення з відповідача на користь позивача 348,13 дол. США основного боргу за Договором стало предметом спору у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 99 та ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 92 Кодексу торговельного мореплавства України (далі по тексту - КТМ України) з метою забезпечення безпеки мореплавства на підходах до морських порогів, у межах вод портів, а також між морськими портами незалежно від прапора держави, під яким плаває і форми власності судна проведення суден здійснюється виключно державними морськими лоцманами.
Як вбачається із Статуту позивача він є державним унітарним підприємством і діє як комерційне підприємство, що засноване на державній формі власності, входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України та підпорядковується Державному департаменту морського і річкового транспорту. Підприємство створене з метою забезпечення безпеки мореплавства та основним напрямком діяльності є надання послуг з забезпечення безпечного проходження суден судноплавними шляхами загальнодержавного значення (канальний збір), їх утримання та експлуатація за рахунок канального збору.
6. Реєстрація судна в Україні полягає у внесенні відомостей
про нього до Державного суднового реєстру України, що ведеться за
формою згідно з додатком 1, або Суднової книги України, що
ведеться за формою згідно з додатком 2, та отримання цим судном
свідоцтва про право плавання під Державним прапором України.
{ Пункт 6 в редакції Постанови КМ N 250 ( 250-2006-п ) від
07.03.2006 }
27. Судно набуває права плавання під Державним прапором
України після його реєстрації та одержання документів,
передбачених пунктом 25 цього Порядку.
28. Придбане за кордоном судно, тимчасово передане юридичній
або фізичній особі в Україні, може набувати права підняття
Державного прапора України з моменту видачі консулом України
тимчасового свідоцтва про право плавання під Державним прапором
України.
Тимчасове свідоцтво є дійсним до реєстрації судна у
Державному судновому реєстрі України, але не більше одного року.
Відповідно до ст.106 КТМ України із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України. Лоцманські збори сплачуються відповідно до Наказу Міністерства транспорту України № 214 від 27.06.1996 р., «Про затвердження зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України, 24.07.1996р. за №374/1399.
Відповідно до п.13 Зборів і плат за послуги, що надаються суднам закордонного плавання у морських портах України (далі - Збори) сплата зборів і плати здійснюється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. N 15 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
Стаття 7 вищевказаного Декрету передбачає, що у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки. Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України. Таким чином, виходячи із того, що розрахунки в іноземній валюті проводяться лише між нерезидентом і резидентом України, то визначення того, в якій валюті повинні проводитись розрахунки повинно бути зроблено з урахуванням вказаної норми Декрету КМУ. Судом першої інстанції встановлено, що оскільки на день надання послуг позивачем відповідачу власником судна був резидент України, а позивач також резидент України, то підстав для стягнення суми боргу в доларах США не вбачається.
Як вже зазначалось вище, позивач надав відповідачу лоцманські послуги по регулюванню проходу судна "Бежецьк" (прапор Росія).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в п. 1 Зборів наданий перелік, коли справляються збори та плата (лоцманський збір, збір за користування послугами служби регулювання рухом суден, швартовний збір, плата за роботу буксирів при швартовних операціях, плата за користування плавзасобами, плата за агентські послуги, супервайзерська винагорода) справляються у морських портах із суден закордонного плавання зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором. Він містить у собі проходження суден з обов'язковим виконанням будь-яких дій пов'язаних з безпосереднім призначенням судна. Такого випадку, як доставка судна самоходом як вантаж самим власником після його придбання у іноземної фірми, цей пункт не містить.
Статтею 33 КТМ України встановлено, що судно одержує право плавання під Державним прапором України з часу реєстрації його у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України та свідоцтва про одержання права плавання під цим прапором.
Судно, придбане за кордоном, користується правом плавання під Державним прапором України з часу видачі консулом України тимчасового свідоцтва, в якому засвідчується одержання цього до реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України, але не більше одного року.
Згідно з ст. 116 КТМ України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.
Відповідно до ст. 117 КТМ морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами державної виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.
Стаття 118 КТМ зобов'язує надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій.
Як вже зазначалось вище, згідно з умовами Договору позивач («Підприємство») зобов'язався за заявками відповідача надавати послуги з лоцманського проведення, регулювання руху суден та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-Лиманському і Херсонському морському каналах, а відповідач («Агент») зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги. При цьому споживачем послуг позивача є «Судновласник» (судновласник, оператор, фрахтувальник, вантажовідправник, вантажоодержувач або інший платник зборів, за дорученням якого діє відповідач - «Агент») (п. 1.1 Договору).
В даному випадку, який є предметом спору, при транспортуванні судна "Бежецк" (прапор Росія) відповідач транспортував його не як "Агент", оскільки це судно належить йому на праві власності і транспортувалось ним як вантаж із місця придбання до нього. Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що транспортування судна не підпадає під умови Договору, на який посилається позивач. Фактично позивачем надані відповідачу послуги за межами Договору і оплата послуг по його транспортуванню повинна проводитись на підставі норм чинного законодавства без урахування умов Договору, на який посилається позивач.
До того ж, як вже зазначалось вище, умовами Договору передбачена наявність заявки відповідача на виконання послуг (п.п. 1.1, 2.1.1 Договору). Заявки сторонами суду не надані. Також рахунок № 4673 від 21.12.2005 р. на суму 348,13 доларів США, на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не містить посилання на Договір. Акт № 388 виконаних робіт (послуг) від 31.12.2005 р. (копія міститься в матеріалах справи), в якому зазначена спірна операція, також не містить посилання на Договір і не підписана з боку відповідача.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в п. 1 Зборів наданий перелік, коли справляються збори та плата (лоцманський збір, збір за користування послугами служби регулювання рухом суден, швартовний збір, плата за роботу буксирів при швартовних операціях, плата за користування плавзасобами, плата за агентські послуги, супервайзерська винагорода) справляються у морських портах із суден закордонного плавання зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором. Він містить у собі проходження суден з обов'язковим виконанням будь-яких дій пов'язаних з безпосереднім призначенням судна. Такого випадку, як доставка судна самоходом як вантаж самим власником після його придбання у іноземної фірми, цей пункт не містить.
Отже, п. 12 Зборів, згідно з яким державна належність судна і відповідно наданий йому статус під час справляння зборів і плати визначається за прапором, під яким це судно плаває, незалежно від того, хто є його власником і хто його використовує, слід розглядати в розрізі пункту 1 Зборів.
Відповідно до ст.106 КТМ України із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України. Лоцманські збори сплачуються відповідно до Наказу Міністерства транспорту України № 214 від 27.06.1996 р., «Про затвердження зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України, 24.07.1996р. за №374/1399. Відповідно до п.13 Зборів і плат за послуги, що надаються суднам закордонного плавання у морських портах України (далі - Збори) сплата зборів і плати здійснюється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. N 15 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
Стаття 7 вищевказаного Декрету передбачає, що у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки. Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України. Таким чином, виходячи із того, що розрахунки в іноземній валюті проводяться лише між нерезидентом і резидентом України, то визначення того, в якій валюті повинні проводитись розрахунки повинно бути зроблено з урахуванням вказаної норми Декрету КМУ. Як вірно встановлено судом першої інстанції, оскільки на день надання послуг позивачем відповідачу власником судна був резидент України, а позивач також резидент України, то підстав для стягнення суми боргу в доларах США не вбачається.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
Постановив:
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Дельта-лоцман», м. Миколаїв, задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від 19.07.2006 р. у справі № 15/138-06 скасувати.
Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Світова лінія ЛТД», м. Херсон на користь Державного підприємства “Дельта-лоцман», м. Миколаїв 348,13 доларів США боргу, 20,20 доларів США державного мита за розгляд справи у суді першої інстанції і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати накази.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Світова лінія ЛТД», м. Херсон на користь Державного підприємства “Дельта-лоцман», м. Миколаїв 10,10 доларів США державного мита за розгляд справи у суді апеляційної інстанції. Видати наказ.
Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Херсонської області.
Головуючий суддя Радченко О.П.
судді Радченко О.П.
Кричмаржевський В.А. Хуторной В.М.