19 травня 2009 р.
№ 35/171-08-7/414/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя
Муравйов О.В.
судді
Полянський А.Г.
Фролова Г.М.
розглянувши
касаційну скаргу
ЗАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Дніпропетровської філії
на
постанову від 15.01.2009 р. Запорізького апеляційного господарського суду
у справі
№ 35/171-08-7/414/08 господарського суду Запорізької області
за позовом
ЗАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Дніпропетровської філії
до
Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" в особі Запорізького обласного управління
про
стягнення 3 767,52 грн. виплаченого страхового відшкодування та додаткових витрат
За участю представників сторін:
позивача -Детінкін Є.В. дов. від 23.02.2009 р. № 364-09/3,
відповідача -не з'явились
Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.11.2008 р. (суддя - Кутіщева Н.С.) відмовлено у задоволені позову.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від -15.01.2009 р. (судді - Антонік С.Г., Шевченко Т.М., Кагітіна Л.П.) здійснено процесуальну заміну позивача Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ВЕСКО" в особі Дніпропетровської філії ЗАТ "Страхова компанія "ВЕСКО" на його правонаступника Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Дніпропетровської філії Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування". Рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2008 р. залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційної інстанції, ЗАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Дніпропетровської філії звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просять їх скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надходило.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Прийняті рішення та постанова вказаним вимогам не відповідають.
Як вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ "Страхова компанія "ВЕСКО" (правонаступником якої є ЗАТ "СК "АХА Страхування") в особі Дніпропетровської філії та ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" було укладено договір страхування автотранспорту "Volkswagen Passat", реєстраційний номер 40022 НР.
На виконання умов вказаного договору позивач виплатив ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" страхове відшкодування у розмірі 3 655,08 грн. на підставі страхового акту, право на яке виникло в результаті дорожньо-транспортної пригоди, за участю автомобіля ЗАЗ DAEWOO номер АР 3664 АА, під керуванням громадянина Топчія К.В.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до АТ "Українська пожежно-страхова компанія" в особі Запорізького обласного управління АТ "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення з відповідача 3 655,08 грн. виплаченого страхового відшкодування, 100 грн. витрат, пов'язаних з проведенням дефектовки, 12, 44 грн. витрат, пов'язаних з відправкою телеграм з повідомленням про місце і час проведення експертизи та судові витрати - 102 грн. держмита та 118 грн. ІТЗ судового процесу.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 28.07.2005 р. між ЗАТ "Страхова компанія "ВЕСКО" (правонаступником якої є ЗАТ "СК "АХА Страхування") в особі Дніпропетровської філії (страховик, позивач) та ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" (страхувальник) було укладено договір страхування автотранспорту № 679-а/05дз, на підставі якого застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, розпорядженням або користуванням транспортними засобами, вказаними у додатку № 1.
Згідно Полісу № ВА/ 8829555 за типом договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності 3 (ІІІ), виданого гр. Топчію К.В., АТ "Українська пожежно-страхова компанія" взяла на себе обов'язок відшкодувати збитки третій особі, які можуть бути нанесені з вини страхувальника внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Забезпечений транспортний засіб, відповідно до полісу, ЗАЗ DAEWOO АР 3664 АА. Строк дії полісу з 25.01.2006 р. по 24.01.2007 р.
На виконання умов вказаного договору позивач виплатив ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" страхове відшкодування у розмірі 3 655,08 грн. на підставі страхового акту, право на яке виникло в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яке сталося 13.02.2006 р. за участю автомобіля ЗАЗ DAEWOO номер АР 3664 АА, під керуванням громадянина Топчія К.В., що підтверджено постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя № 3-971/06 від 28.02.2006 року про притягнення громадянина Топчія К.В. до адміністративної відповідальності у зв'язку із порушенням п.п.16.11 Правил дорожнього руху.
Враховуючи норми статей 5, 6, п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач вважав що у разі заподіяння шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, завдану шкоду відшкодовує саме страховик, а не особа, винна у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди і спричиненні шкоди.
Відмовляючи у задоволені позову суди виходили з того, що статтею 27 Закону України "Про страхування" передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно із ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Апеляційним господарським судом було відзначено, що в свою чергу, в порядку регресу, згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, якою є гр. Топчій К.В.
За таких обставин суди дійшли висновку про те, що чинним законодавством, що регулює відносини у сфері страхування, не передбачено можливості виплати страхового відшкодування страховиком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності іншому страховику, який отримав право регресу за договором добровільного страхування.
Проте, таким висновком судів погодитися неможливо з огляду на таке.
Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст.27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Статтею 37. 4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, особами, відповідальними за завдані збитки ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" є Акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" в особі Запорізького обласного управління відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності від 25.01.2006 року, та Топчій К.В. відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню AT "УПСК" як страховиком.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що до ЗАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Дніпропетровської філії, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування автотранспорту № 679-а/05дз від 28.07.2005 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин" мав до Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" в особі Запорізького обласного управління як особи, відповідальної за завдані збитки.
Вказана правова позиція підтверджується постановою Верховного Суду України від 25.11.2008 р. № 11/406-07.
За таких обставин, приймаючи рішення та постанову, суди порушили та неправильно застосували норми матеріального права, в зв'язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст.1117 ГПК України), рішення та постанова підлягають скасуванню, з прийняттям нового рішення по справі про задоволення позову виходячи з того, що обставини справи з'ясовані судами першої та апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги та враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, а саме п. 2 ч. 1 ст. 1119 ГПК України приходить до висновку про задоволення позову.
Відповідно до ст.ст.85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутнього представника позивача оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 2 ч.1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Дніпропетровської філії задовольнити.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 19.11.2008 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 15.01.2009 року у справі № 35/171-08-7/414/08 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" в особі Запорізького обласного управління на користь ЗАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Дніпропетровської філії
3 767,52 грн.
Видачу наказу доручити Господарському суду Запорізької області.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Фролова Г.М.