19.05.2009 Справа№ 1/154-08(5/340-07)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів:Верхогляд Т.А., Сизько І.А.
при секретарі: Вроні С.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Віцингловська О.М. представник, довіреність №б/н від 26.12.08;
від відповідача : Козак Т.В. юрисконсульт, довіреність №111 від 27.05.08
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.08р. у справі №1/154-08(5/340-07)
за позовом відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”, м.Павлоград
до відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія ”Дніпрообленерго””, м.Дніпропетровськ
про стягнення 458 949грн.58коп.
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2008р. у справі №1/154-08(5/340-07) (суддя І.А.Рудь) відкритому акціонерному товариству (далі-ВАТ) “Павлоградвугілля” відмовлено в задоволенні позову про стягнення з ВАТ”Енергопостачаньна компанія “Дніпрообленерго”” (далі-“ВАТ”ЕК”Дніпрообленерго””) заборгованості в сумі 458949грн.58коп. по оплаті вартості послуг з передачі електроенергії за договором №63-ЦТ від 01.01.2003р.;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з невідповідності актів виконаних робіт за жовтень та червень 2003р. вимогам п.5.1 вказаного договору внаслідок підписання їх в односторонньому порядку, з недоведення позивачем фактів надсилання або вручення відповідачеві рахунків на оплату вартості послуг, у зв”язку з чим, строк оплати цих послуг не настав, а також з неможливості вважати акти звірки розрахунків між сторонами належними доказами вручення таких рахунків, оскільки в останніх відсутнє посилання на договір;
- не погодившись з прийнятим рішенням, ВАТ”Павлоградвугілля” подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та задовольнити позовні вимоги;
- у поданій скарзі йдеться про те, що у зв”язку з відсутністю додатку №5 до укладеного сторонами договору, яким визначена певна форма розрахунків, підставою для розрахунку за ним слід вважати щомісячні довідки на відпуск електроенергії та звіти про спожиту електроенергію, проте, що при розгляді справи господарський суд не врахував наявність акту про транзит електроенергії за листопад-грудень 2003р. на суму 42263грн.82коп., підписаний обома сторонами, про те, що в акті звірки від 01.07.2004р. зазначені виставлені позивачем для оплати послуг рахунки і в даному акті відповідач погодився з цими рахунками, а також про те, що всі надані в матеріалах справи акти звірки розрахунків є належними доказами підтвердження відповідачем заборгованості за транзит електроенергії і діями, які свідчать про визнання боргу та переривають строк позовної давності;
- відповідач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.
В порядку, передбаченому ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалася перерва до 12., 14. та 19.05.2009р..
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2003р. державним відкритим акціонерним товариством “Павлоградське енергопідприємство” державної холдингової компанії “Павлоградвугілля” (виконавцем), правонаступником якого є позивач та ВАТ”ЕК”Дніпрообленерго” (енергопостачальником) укладено договір №63-ЦТ.
Як предмет укладеного договору сторони визначили надання виконавцем послуг по передачі електроенергії власними електромережами у електромережі структурних одиниць енергопостачальника, а також для населення, що розраховується за спожиту електроенергію з енергопостачальником. Оплата енергопостачальником наданих послуг здійснюється по тарифу, розрахованому виконавцем та узгодженому з енергопостачальником та Дніпропетровським представництвом НКРЕ.
Відповідно до п.п.5.1, 5.2 п.5 договору підставою для розрахунків за послуги є підписані повноважними особами та скріплені печатками сторін акти приймання-передачі електроенергії (додаток №5). Розрахунки здійснюються енергопостачальником на підставі рахунків, виданих виконавцем протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунків.
На вимогу апеляційного суду додатки до договору сторонами не надані.
В п.п.7.2 п.7 договору сторонами узгоджено, що останній укладається на період до 31.12.2002р., вступає в силу з дня його підписання та вважається пролонгованим на рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною з сторін не буде заявлено про відмову від цього договору. Для виконавців, з якими розрахунки за передачу електроенергії здійснювалися за договорами на поставку електроенергії, що діяли до 01.01.2001 року, даний договір вступає в силу з 01.01.2002р.
На виконання умов договору в листопаді-грудні 2003р. позивач надав відповідачу послуги з передачі електроенергії на загальну суму 42263грн.82коп., що підтверджується актом виконаних робіт, підписаними представниками сторін та завіреними печатками товариств (т.1. а.с.58).
Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Щодо досліджуваної справи, то вищезазначені фактичні обставини справи, а саме: надання позивачем в листопаді, грудні 2003 року послуг, передбачених укладеним сторонами договором на суму 42263грн.82коп., підтвердження такого надання актом, оформленим належним чином в порядку, встановленому цим договором свідчать про обґрунтованість та законність позовних вимог у відповідній частині.
Господарський суд при розгляді справи помилково не врахував вказаний вище акт як належний доказ надання позивачем послуг в листопаді, грудні 2003 року.
Одночасно слід зазначити, що відповідно до ст.256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч.1 ст.261 та ч.4 ст.267 Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У даному випадку, на оплату послуг за листопад, грудень 2003 року в сумі 42 263грн.82коп. позивачем виписано рахунок №599 від 31.12.2003р. (т.1, а.с.40).
11.07.2004р. сторонами складено акт звірки розрахунків (т.1, а.с.60).
Звіряння суми заборгованості, при цьому, проведено сторонами з урахуванням виставлених позивачем рахунків, у тому числі, і рахунку №599 від 31.12.2003р. на суму 42263грн.82коп.
Отже, підсумовуючи сальдо, відповідач був обізнаний про наявність рахунків позивача і про те, що строк виконання зобов”язань за договором по оплаті отриманих послуг настав.
У цьому зв”язку висновки господарського суду про те, що вказаний строк не настав у зв”язку з недоведенням факту надсилання або вручення відповідачу рахунків на оплату є неправомірними.
Між тим, з позовом про стягнення заборгованості, у тому числі, і в сумі 42263грн.82коп. позивач звернувся тільки 13.07.2007р. тобто з пропуском трирічного строку позовної давності, що є підставою для відмови в позові в цій частині.
В решті заявлені позовні вимоги також не підлягають задоволенню.
Як зазначено вище, в п.5.1 договору №63-ТЦ від 01.04.2003р. сторонами узгоджено, що підставою для розрахунків за послуги, надані виконавцем є підписані повноважними особами і скріплені печатками сторін акти приймання-передачі електроенергії.
Таким чином, виписці рахунків на оплату послуг повинно передувати складання сторонами актів приймання-передачі та оформлення їх у відповідності з вимогами наведеного пункту договору як належного доказу надання послуг.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проте, в матеріалах справи акти приймання-передачі послуг з передачі електроенергії за спірний період відсутні та позивачем не надані.
Представлені позивачем акти за червень, жовтень 2003 року не є належними доказами надання послуг, оскільки не підписані відповідачем.
Докази направлення цих актів на адресу відповідача позивачем не надані.
Тому обставини щодо надання послуг за договором позивачем не доведені.
З огляду на викладене рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.
Доводи скаржника колегією суддів не прийняті до уваги.
Акти звірки розрахунків не можуть вважатися належними доказами надання послуг, оскільки не підтверджені первинними документами. Дії відповідача по підписанню цих актів не свідчать про визнання боргу як остаточної підстави переривання перебігу позовної давності, оскільки в матеріалах справи містяться акти звірки з різними показниками розрахунків, у тому числі, і з нульовими показниками заборгованості з боку відповідача (т.3. а.с.25).
Звіти за спожиту електроенергію, передану також не є такими доказами тому, що підписані в односторонньому порядку і на них відсутні відмітки про прийняття відповідачем.
Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.08р. у справі №1/154-08(5/340-07) залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя І.А.Сизько