19 травня 2009 р.
№ 5/319-14/245
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Удовиченка О.С.
суддів:
Білошкап О.В., Міщенка П.К.
розглянувши
касаційну скаргу
ТОВ "Сантех-техніка"
на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.12.2008
у справі
№ 5/319-14/245 господарського суду Полтавської області
за позовом
ТОВ "Дукла"
до
Приватної агрофірми "Лан"
Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
про
1. КП "Бюро мітобудування та технічної інвентаризації Решетилівського району"
2. Українська універсальна біржа
3. ТОВ "Сантех-техніка"
визнання дійсним договору та визнання права власності на нерухоме майно
та за позовом
ТОВ "Сантех-техніка"
до
1. приватної агрофірми "Лан"
2. ТОВ "Дукла"
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
КП "Бюро мітобудування та технічної інвентаризації Решетилівського району"
про
визнання права власності
в судовому засіданні взяли участь представники :
ТОВ "Дукла"
Дорошенко С.О.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Дукла" звернулася з позовом до місцевого суду про визнання договору купівлі-продажу від 28.11.2006, укладеного між ТОВ "Дукла" та ПАФ "Лан" дійсним, визнання за ТОВ "Дукла" права власності на нерухомі об'єкти, в тому числі критий тік площею 790 кв.м. І групи капітальності, що знаходиться в с. Тури Решетилівського району Полтавської області. Враховуючи додаток до позовної заяви, позивач просив зобов'язати КП "Бюро містобудування та технічної інвентаризації Решитилівського району" провести державну реєстрацію права власності на нерухомі об'єкти, зазначені у позові.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.06.2007 порушено провадження у справі №5/319 за позовом ТОВ "Дукла" до приватної агрофірми "Лан" про визнання договору купівлі-продажу від 28.11.2006, укладеного між ТОВ "Дукла" та приватною агрофірмою "Лан" дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.
ТОВ "Сантех-техніка" звернулося до місцевого суду з заявою про залучення її в якості третьої особи (т.1 а.с. 80-81).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.10.2007 до участі у справі №5/319 залучено ТОВ "Сантех-техніка" в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
ТОВ "Сантех-техніка" 25.04.2008 звернулося до суду з позовом, в якому позивач просив визнати право власності за ним на будівлю навісу для зберігання сільськогосподарської техніки та сільськогосподарської продукції, яка знаходиться на території токового господарства по вул. Молодіжній, 1а в с. Тури Решетилівського району Полтавської області.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.05.2008 порушено провадження у справі №14/245 за позовом ТОВ "Сантех-техніка" про визнання права власності на будівлю навісу для зберігання сільськогосподарської техніки та сільськогосподарської продукції. Цією ж ухвалою об'єднано в порядку ст.58 ГПК України в одне провадження справу №5/319 та справу №14/245 та присвоєно номер справи 5/319-14/245.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.06.2008 (суддя Іваницький О.Т.) позовні вимоги у справі №5/319 задоволено частково, визнано за ТОВ “Дукла” право власності на телятник МТФ №4 (497 кв.м ІІІ групи капітальності, що знаходиться в с. Тури Решетилівського району вул.. Молодіжна, 81-а), корівник МТФ №4 (площею 1080 кв.м ІІІ групи капітальності, що знаходиться в с. Тури Решетилівського району вул. Молодіжна, 81а), корівник МТФ №4 (846 кв.м ІІІ групи капітальності, який знаходиться в с. Тури Решетилівського району вул. Молодіжна, 81-б), кошару (пл. 594 кв.м ІІІ групи капітальності, що знаходиться за адресою: вул. Степова, 1, с. Мирне, Решетилівській район, Полтавська область); зобов'язано Комунальне підприємство “Бюро містобудування та технічної інвентаризації Решетилівського району” здійснити державну реєстрацію права власності за ТОВ “Дукла” на вищезазначене нерухоме майно; відмовлено в іншій частині позову у справі №5/319 щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.11.2006, визнання за ТОВ “Дукла” права власності на критий тік (790 кв. м І групи капітальності, що знаходиться в с. Тури Решетилівського району вул. Молодіжна, 1-а) та до Української універсальної біржі, м. Полтава; задоволено позовні вимоги у справі №14/245 повністю, визнано за ТОВ “Сантех-техніка” право власності на будівлю навісу для зберігання сільськогосподарської техніки та сільськогосподарської продукції на території токового господарства по вул. Молодіжна, 1-а в с. Тури, Решетилівського району Полтавської області; зобов'язано Комунальне підприємство “Бюро містобудування та технічної інвентаризації Решетилівського району” здійснити державну реєстрацію права власності за ТОВ “Сантех-сервіс”, м. Полтава на будівлю навісу для зберігання сільськогосподарської техніки та сільськогосподарської продукції на території токового господарства по вул. Молодіжна, 1-а в с. Тури, Решетилівського району Полтавської області.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.12.2008 (судді: Агрикова О.В., Зеленіна Н.І., Разіна Т.І.) з урахуванням ухвали Київського міжобласного апеляційного господарського суду про виправлення описки від 03.02.2009, апеляційну скаргу ТОВ “Дукла” задоволено повністю, скасовано рішення господарського суду Полтавської області від 05.06.2008 в частині відмови в задоволенні позовної вимоги ТОВ “Дукла” про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.11.2006 та в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання права власності на критий тік площею 790 кв.м. І групи капітальності, що знаходиться в с. Тури Решетилівського району Полтавської області по вул. Молодіжна, 1а та в частині задоволення вимоги ТОВ “Сантех-техніка” про визнання права власності на навіс для зберігання сільськогосподарської техніки та сільськогосподарської продукції на території токового господарства в с. Тури Решетилівського району Полтавської області по вул. Молодіжна, 1а, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ “Дукла” задоволено повністю, визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.11.2006, укладений між приватною агрофірмою “Лан” та ТОВ “Дукла” на підставі біржових торгів від 20.11.2006, визнано за ТОВ “Дукла” право власності на критий тік площею 790 кв.м. І групи капітальності, що знаходиться в с. Тури Решетилівського району Полтавської області по вул. Молодіжна, 1-А; телятник площею 497 кв.м. ІІІ групи капітальності, що знаходиться по вул. Молодіжна, 81а в с. Тури Решетилівського району Полтавської області; корівник площею 1 080 кв.м. ІІІ групи капітальності, що знаходиться по вул. Молодіжна, 81а в с. Тури Решетилівського району Полтавської області; корівник площею 846 кв.м. ІІІ групи капітальності, що знаходиться по вул. Молодіжна, 81б в с. Тури Решетилівського району Полтавської області; кошара площею 594 кв.м. ІІІ групи капітальності, що знаходиться за адресою: вул. Степова, 1 в с. Мирне Решетилівського району Полтавської області; відмовлено повністю в задоволенні позову ТОВ “Сантех-техніка” про визнання права власності на навіс для зберігання сільськогосподарської техніки та сільськогосподарської продукції на території токового господарства в с. Тури Решетилівського району Полтавської області по вул. Молодіжна, 81а; в решті рішення господарського суду Полтавської області від 05.06.2008 залишено без змін.
ТОВ "Сантех-техніка" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.12.2008, залишити в силі рішення господарського суду Полтавської області від 05.06.2008.
В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм процесуального права, зокрема: ст.43 ГПК України. Скаржник зазначає, що судами при прийнятті рішень щодо визнання права власності на нерухоме майно, зокрема, критого току та навісу для техніки, не було досліджено питання належності спірного майна.
У судовому засіданні 12.05.2009 оголошено перерву в порядку ст.77 ГПК України до 19.05.2009.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Згідно ч. 2 ст. 58 ГПК України, суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу.
Таким чином, підставою для об'єднання кількох позовних заяв є, по-перше, їх однорідність, а по-друге, участь тих же самих сторін, якими відповідно до ст.21 ГПК України, є позивач та відповідач.
Суд першої інстанції порушив приписи ст.58 ГПК України, об'єднуючи два різних (неоднорідних) позови в одну справу, а саме: позов ТОВ "Дукла" до ПАФ "Лан" у справі №5/319 про визнання дійсним договору та визнання права власності на нерухоме майно, в тому числі на критий тік площею 790 кв.м. І групи капітальності, що знаходиться в с. Тури Решетилівського району Полтавської області по вул. Молодіжна, 1а, та позов ТОВ "Сантех-техніка" до ТОВ "Дукла" та ПАФ "Лан" у справі №14/245 про визнання права власності, зокрема, на будівлю навісу для зберігання сільськогосподарської техніки та сільськогосподарської продукції, яка знаходиться на території токового господарства по вул. Молодіжній, 1а в с. Тури Решетилівського району Полтавської області. Таке об'єднання позовів в одну справу ускладнило розгляд спорів та призвело до порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 28.11.2006 ПАФ "Лан" продано ТОВ "Дукла" нерухоме майно, зокрема: критий тік площею 790 кв.м. І групи капітальності, що знаходиться в с. Тури Решетилівського району Полтавської області; (т.1 а.с. 16-17) Згідно акту прийому-передач від 28.11.2006 вищезазначене нерухоме майно передано ТОВ "Дукла".
Суд апеляційної інстанції застосував приписи ст.220 ЦК України, зазначивши, що сторони домовилися з усіх істотних умов договору та відбулося повне виконання договору, а тому відсутність відтиску печатки на спірному договорі ПАФ "Лан" за умови його повного виконання сторонами не є підставою для визнання його недійсним.
Відповідно до ч. 2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Таким чином, судом апеляційної інстанції невірно застосовано ч.2 ст.220 ЦК України, оскільки, застосовуючи приписи цієї норми Цивільного кодексу України, суд повинен встановити на підставі належних доказів факт ухилення сторони від дій, пов'язаних з нотаріальним посвідченням договору.
Умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є подання позивачем доказів, що підтверджують його право власності на майно. Такими доказами відповідно до норм процесуального законодавства України, зокрема ст. 32 ГПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача.
В своїй позовній заяві, ТОВ "Сантех-техніка" зазначило, що за результатами проведення аукціонних (прилюдних) торгів, оформлених протоколом №4 від 05.04.2004 переможцем по придбанню лоту №6 (будівельні матеріали від розукомплектування навісу для техніки) стало ТОВ "Сантех-техніка" (т.2 а.с.8). За придбані будівельні матеріли ТОВ "Сантех-техніка" сплачено 3880,00 грн. (т.2 а.с.10)
ТОВ "Сантех-техніка" 01.06.2004 уклало з ТОВ "Лиманське" договір оренди нежитлового приміщення, згідно цього договору ТОВ "Сантех-техніка" передало ТОВ "Лиманське" навіс для зберігання сільськогосподарської техніки та сільськогосподарської продукції, розташований в с. Тури Решитилівського району Полтавської області. Пунктом 5.1. цього договору передбачено, що орендар зобов'язувався проводити капітальний і поточний ремонт навісу (т.2 а.с. 13)
Згідно акту виконаних робіт без номеру та дати ТОВ "Лиманське" як виконавець виконало для ТОВ "Сантех-техніка" (замовника) роботи по реставрації, ремонту та доукомплектування навісу для зберігання сільськогосподарської техніки та сільськогосподарської продукції на суму 16000,00 грн. (т.2 а.с. 14)
Посилаючись на ст.392 ЦК України ТОВ "Сантех-техніка" зазначило, що воно є власником критого току, оскільки куплені будівельні матеріали від розукомплектування навісу для техніки було повністю використано для будівництва критого току. На підтвердження будівництва навісу для техніки товариство надало договір оренди нежитлового приміщення від 01.06.2004, акт виконаних робіт без номеру та дати за період з 01.06.2004 по 01.12.2004.
Судом першої інстанції визнав право власності за ТОВ "Сантех-техніка" на будівлю навісу для зберігання сільськогосподарської техніки та сільськогосподарської продукції, застосувавши при цьому ст.321, 329, 392 ЦК України. При цьому, відсутня будь-яка мотивація відмови ТОВ "Дукла" у задоволенні його позовних вимог на будівлю критого току по вул. Молодіжній, 1а в с. Тури Решетилівського району Полтавської області.
Висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону.
Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації або право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту прийняття майна до експлуатації або його державної реєстрації. При цьому зазначена норма закону регулює порядок набуття права власності на новостворене майно, будівництво якого здійснювалось в установленому законом порядку.
Ст. 375 ЦК України передбачено, що право зводити на земельній ділянці будівлі та споруди, право давати дозвіл на будівництво на своїй земельній ділянці таких споруд інщим особам має власник земельної ділянки.
А згідно ст. 25 Закону України „Про оренду землі", орендар має право зводити на орендованій земельній ділянці будівлі і споруди лише за письмовою згодою орендодавця з дотриманням установленого законодавством порядку.
Суд першої інстанції не встановив, хто є власником земельної ділянки, чи надавав позивачу власник земельної ділянки письмовий дозвіл на будівництво об'єктів нерухомості.
Законами України „Про містобудування", "Про архітектурну діяльність" та "Про планування та забудову територій" передбачено порядок здійснення будівництва об'єктів нерухомості.
Судом першої інстанції не досліджувались обставини щодо дотримання позивачем порядку будівництва спірного об'єкту нерухомості, зокрема: наявність у позивача дозвільної документації на будівництво цих об'єктів, чи здавались позивачем об'єкти нерухомості в експлуатацію.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 376 ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердження проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Розглянувши спір про визнання права власності на об'єкт нерухомості суд взагалі не встановив, чи є ця будівля такою, що побудована в установленому законом порядку, чи є самовільним будівництвом.
Порядок набуття права власності на самочинне будівництво передбачений ст. 376 ЦК України. Зокрема, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй виділена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Усупереч вимогам ст. ст. 4-3, 38, 43 ГПК України, обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, судом не були встановлені.
Відповідно до ч.1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Постановлені судові рішення, винесені з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому підлягають скасуванню, а справа №5/319 та справа №14/245 направленню на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу ТОВ "Сантех-техніка" задовольнити частково.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.12.2008 та рішення господарського суду Полтавської області від 05.06.2008 у справі №5/319-14/245 скасувати.
Справи №5/319 та №14/245 передати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді О.В. Білошкап
П.К. Міщенко