21 квітня 2009 р.
№ 2-9/6053-2008
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Демидової А. М., Мирошниченка С. В., за участю представників сторін: позивача - Зоріна А. Є. дов. від 25.07.2008 року, відповідача -Дяченка Т. В. дов. № 010-Д від 05.01.2009 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2008 року у справі за позовом ВАТ «Крименерго»до КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя про спонукання укласти додаткову угоду,
У травні 2008 року ВАТ «Крименерго»звернулось до суду з позовом до КП ЖЕО Центрального району м.Сімферополя про спонукання укласти додаткову угоду на постачання електроенергії.
У позовній заяві зазначив, що відповідач безпідставно ухиляється від укладання додаткової угоди до договору № 1369 від 3 липня 2006 року на постачання електроенергії до житлових будинків №№ 8, 14, 16 по вул.Ешиль-Ада у м.Сімферополі.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 жовтня 2008 року 2007 року позов задоволено.
Відповідача зобов'язано укласти додаткову угоду № 2 від 19 березня 2008 року до договору № 1369 від 3 липня 2006 року про порядок зазначення кількості електричної енергії, яка використовується на загальнобудинкові потреби, в редакції ВАТ «Крименерго».
Також відповідача зобов'язано укласти додаткову угоду № 2 від 19 грудня 2007 року до договору № 1369 від 3 липня 2006 року про постачання електричної енергії для житлових будинків №№ 8, 14, 16 по вул. Ешиль-Ада в редакції ВАТ «Крименерго».
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2008 року рішення суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати судові рішення і відмовити в позові, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Вважає, що суд неправильно застосував ст. 652 ЦК України, оскільки відсутні обставини, за яких можлива зміна умов чинного договору.
Зазначає, що суд помилково застосував до спірних правовідносин пункт 3.12 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31 липня 1996 року, оскільки мова йде про постачання електроенергії населенню, до чого названі Правила за їх приписом застосовуватись не можуть.
Стверджує, що до його мереж не приєднані інші мережі суб'єктів господарювання, а суд цю обставину не з'ясовував.
Крім того, заявник стверджує, що в додатковій угоді передбачена потужність електролічильників значно більша, ніж мають існуючі лічильники і ніж це потрібно на загальнобудинкові потреби.
Заявник наполягає на тому, що позивачем порушено визначений законом порядок внесення змін до договору.
Вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року, ці Правила регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками.
Енергопостачальником, за пунктом 2 цих Правил, є учасник оптового ринку електричної енергії України, що купує електричну енергію на цьому ринку з метою продажу її споживачам.
Згідно пункту 1.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28 з наступними змінами та доповненнями, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб (крім населення).
Норми розділів «Загальні положення», «Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін»… поширюються на всіх споживачів без винятку.
За пунктом 1.2 цих Правил для цілей цих Правил наведені нижче терміни та визначення вживаються в такому значенні:
власник електричних мереж -юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі та/або розподілу електричної енергії;
договір про постачання електричної енергії -домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України;
договір про спільне використання технологічних електричних мереж -домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами;
плата за спільне використання технологічних електричних мереж - еквівалент вартісної участі організації, що використовує технологічні електричні мережі відповідного власника електричних мереж в утриманні цих технологічних електричних мереж;
електропередавальна організація -…суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території;
постачальник електричної енергії -суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії;
споживач електричної енергії -юридична або фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору;
субспоживач -споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача;
технологічні електричні мережі -сукупність електроустановок з усією інфраструктурою, у тому числі системи автоматики, захисту, управління, регулювання та зв'язку, що призначені для перетворення, передачі та /або розподілу електричної енергії, що належать основному споживачу і використовуються для передачі електричної енергії для власного споживання та/або субспоживачам, а також для транзиту електричної енергії в мережі електропередавальної організації.
Відповідно до пункту 1.6 договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.
За типовим договором про постачання електричної енергії (додаток 3), зокрема, сторони зобов'язуються укласти додатково договори, передбачені чинним законодавством та Правилами користування електричною енергією, у разі обґрунтованої присутності у процесі забезпечення споживача електричною енергією третьої сторони (основного споживача, електропередавальної організації) (п.2.4). Розділом 8 типового договору регулюються відносини із третьою стороною, об'єктивно присутньою у процесі забезпечення споживача електричною енергією, зокрема, стосунки із субспоживачами.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що додаткова угода повністю відповідає Правилам користування електричною енергією, затвердженим постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28 з наступними змінами та доповненнями.
Проте, такий висновок суду є передчасним.
Так, суди, в порушення ст.ст. 38, 43, 65, 84, 101 і 105 ГПК України, неповно перевірили доводи відповідача, не встановили дійсну правову природу відносин сторін і не з'ясували істотні для справи обставини.
Зокрема, суди не з'ясували, чи визначений позивачем перелік субспоживачів у вказаних будинках і чи враховано їх енергопостачання у договірних відносинах з позивачем як то вимагається Правилами постачання електроенергії № 28 і Типовим договором (додаток 3) до цих Правил.
Згідно п.3.7 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28 з наступними змінами та доповненнями, засоби обліку мають бути встановлені таким чином, щоб для контролю за обсягом споживання електричної енергії забезпечити технічну можливість безперешкодного доступу до засобів обліку:
3) які встановлені на об'єктах субспоживача, - відповідальних працівників Держенергонагляду, постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та основного споживача.
Однак, суди не перевірили доводи відповідача і не з'ясували, чи приєднані до технологічних електричних мереж відповідача електроустановки інших суб'єктів господарювання, де встановлені засоби обліку субспоживачів та поквартирні, на чиєму балансі і до чиєї сфери відповідальності ці засоби обліку відносяться, чи забезпечено до них безперешкодний доступ відповідача, тобто, чи обґрунтовано до спірних правовідносин застосовано п.3.12 Правил і чи має відповідач технічну можливість складати баланс електроенергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків відповідно до приписів Правил користування електричною енергією.
Крім того, суди не перевірили обґрунтованість заперечень відповідача щодо встановлення для нього планів електроспоживання в межах дозволеної потужності, тобто, у значно завищених обсягах, без врахування дійсних потреб і встановленої потужності електролічильників.
Крім того, суди не навели переконливих доводів застосування до спірних правовідносин пунктів Правил, які регулюють енергопостачання «населених пунктів».
Враховуючи, що вказані обставини можуть мати суттєве значення для юридично правильного вирішення спору, оскаржені судові рішення визнати законними не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді господарському суду необхідно врахувати наведене, більш ретельно перевірити доводи сторін, встановити дійсні обставини справи і прийняти рішення відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2008 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 жовтня 2008 року.
Справу передати до господарського суду Автономної Республіки Крим на новий розгляд в іншому складі суду.
Головуючий Т. Козир
Судді А. Демидова
С. Мирошниченко