Іменем України
07 лютого 2014 року Справа №2а-15292/11/0170/25
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання Магері М.В., представника позивача Кокоріна В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімеко"
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, за участю третьої особи без самостійних позовних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажтехнології"
про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень,
Ухвалою суду від 02.12.2011 року були виділені в окреме провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімеко" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим в частині визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень від 08.10.2010 року №0024012301/0 та від 14.12.2010 року №0024012301/1 про стягнення з позивача заборгованості по податку на додану вартість у сумі 600621 грн. та штрафних санкцій на суму 300310,50 грн., від 08.10.2010 року №0024022301/0 та від 14.12.2010 року №0024022301/1 про стягнення заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 877590 грн. та штрафних санкцій у сумі 425118,2 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Сімеко» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.12.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 21.12.2007 року по 30.06.2010 року, якою встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 877590 грн. та заниження податку на додану вартість на загальну суму 600621 грн. внаслідок нікчемності укладених цим підприємством з його контрагентом угод. Позивач вважає висновки податкової інспекції необґрунтованими, оскільки укладений позивачем з ТОВ "Будмонтажтехнології" договір підряду відбувся реально, його виконання, а також формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з цим контрагентом підтверджено всіма необхідними первинними документами.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про день, місце та час судового розгляду справи повідомлений належним чином, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.
Представник третьої особи без самостійних позовних вимог на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажтехнології» у судове засідання не з'явився. Про день, місце та час судового розгляду справи повідомлений повісткою, направленою на його юридичну адресу, але конверт повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Так, відповідно до п.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Суд, вислухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ТОВ «Сімеко» зареєстровано у якості юридичної особи 20.12.2007 року, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (т.с.1, а.с.8).
Відповідно до довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності позивача є: оброблення неметалевих відходів та брухту; ветеринарна діяльність; прибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні види діяльності; збирання та знищення інших відходів; діяльність автомобільного вантажного транспорту (т.с.1, а.с.9).
Судом встановлено, що на підставі направлень від 09.08.2010 року №1511/23-7 та №1628/23-7 від 03.09.2010 року, співробітниками ДПІ у м.Сімферополі АР Крим була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Сімеко» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.12.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 21.12.2007 року по 30.06.2010 року, за результатами якої був складений Акт №13856/23-7/35651023 від 20.09.2010 року (а.с.25-67).
В ході проведення цієї перевірки податковою інспекцією було встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Сімеко» мало господарські взаємовідносини з підприємством, яке має ознаки фіктивного, - ТОВ «Будмонтажтехнології», за рахунок угод з яким позивачем були сформовані валові витрати в сумі 3000441 грн. та податковий кредит в сумі 600621 грн.
Згідно податкової звітності, не наданої до ДПІ м.Сімферополь, ТОВ «Будмонтажтехнології», згідно програми «Контрагенти» встановлено відсутність необхідних умов для здійснення основного виду діяльності, отже договори з контрагентами на придбання, поставку товарів та надання послуг з ТОВ «Сімеко» не укладались, а саме: відсутні трудові ресурси та необхідні машини, механізми та обладнання для здійснення господарської діяльності. Також, ТОВ «Будмонтажтехнології» у перевіряємому періоді не використовував найману робочу силу, трудові угоди з громадянами не укладались, заробітна плата не нараховувалась та не сплачувалась, транспортних засобів у власності не має.
Відповідно до бази даних ДПС, податкової звітності та інших документів наданих для перевірки, встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.
Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Будмонтажтехнології» є суб'єктом господарювання, діяльність якого спрямована на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Фактично, ТОВ «Будмонтажтехнології» у періоді що перевірявся фінансово-господарською діяльністю не займався.
В ході проведення перевірки також встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, а отже відсутня фінансово-господарська діяльність ТОВ «Будмонтажтехнології», тобто ТОВ «Сімеко» є вигодо набувачем.
Встановивши ці обставини, ДПІ у м.Сімферополі АР Крим дійшла висновку про порушення ТОВ «Сімеко», в тому числі:
- п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року №283/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого донарахований податок на прибуток у сумі 877590 грн., у тому числі за 2 квартал 2009 року в сумі 493534 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 134755 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 10537 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 96527 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 163311 грн.
- п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), в результаті чого донараховано ПДВ у сумі 600621 грн., у тому числі за квітень 2009 року у сумі 50000 грн., за травень 2009 року у сумі 22308 грн., за червень 2009 року у сумі 15054 грн., за липень 2009 року у сумі 41555 грн., за серпень 2009 року у сумі 109030 грн., за вересень 2009 грн. у сумі 54590 грн., за жовтень 2009 грн. у сумі 84438 грн., за листопад 2009 року у сумі 690 грн., за грудень 2009 року у сумі 22958 грн., за січень 2010 року у сумі 49373 грн., за лютий 2010 року у сумі 60254 грн., за березень 2010 року у сумі 67361 грн., за травень 2010 року у сумі 23010 грн.
На підставі зазначених висновків, ДПІ у м.Сімферополі АР Крим були прийняті оскаржувані податкові повідомлення рішення:
- №0024012301/0 від 08.10.2010 року, яким ТОВ «Сімеко» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 900931,50 грн., з яких 600621 грн. - основний платіж та 300310,50 грн. - штрафні санкції (а.с.68);
- №0024022301/0 від 08.10.2010 року, яким ТОВ «Сімеко» визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 1302708,20 грн., з яких 877590 грн. - основний платіж та 425118,20 грн. - штрафні санкції (а.с.69);
Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх, однак, своєю відповіддю на скаргу податкова інспекція повідомила, що податкові повідомлення рішення залишаються без змін, а скарга без задоволення (т.с.1, а.с.72-88).
За результатами оскарження, ДПІ у м.Сімферополі були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0024012301/1 від 14.12.2010 року, яким ТОВ «Сімеко» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 900931,50 грн., з яких 600621 грн. - основний платіж та 300310,50 грн. - штрафні санкції (а.с.70);
- №0024022301/1 від 14.12.2010 року, яким ТОВ «Сімеко» визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 1302708,20 грн., з яких 877590 грн. - основний платіж та 425118,20 грн. - штрафні санкції (а.с.71).
Таким чином, як вбачається з Акта перевірки, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств є його формування за рахунок фіктивних угод з контрагентом, господарська діяльність якого на думку податкового органу має ознаки нікчемності.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що 02.04.2010 року між ТОВ «Сімеко» (замовник) та ТОВ «Будмонтажтехнології» (підрядник) було укладено договір підряду №25, відповідно до умов якого підрядник зобов'язаний виконати із власних матеріалів, наданих замовником, роботи з улаштування бетонної площадки для розміщення сортувальної лінії на території ТБО у м.Сімферополі, а замовник зобов'язаний прийняти та сплатити виконану роботу (т.с.3, а.с.34-36).
Судом встановлено, що ТОВ «Сімеко» було отримано від ТОВ «Будмонтажтехнології» робіт на загальну суму 3600532,99 грн., у тому числі ПДВ 600088,83 грн., згідно актів приймання виконаних робіт, а саме:
- акт б/н від 30.04.2009 року, тек ремонт дороги полігону ТБО м.Сімферополь, на загальну суму 3000006 грн., у тому числі ПДВ у сумі 50001 грн.(т.с.2, а.с.48-50);
- акт б/н від 25.05.2009 року, тек ремонт дороги полігону ТБО м.Сімферополь, на загальну суму 133845,60 грн., у тому числі ПДВ у сумі 22307,60 грн.(т.с.2, а.с.36-38);
- акт б/н від 30.06.2009 року, підготовчі роботи з полігону ТБО м.Сімферополь, на загальну суму 900072 грн., у тому числі ПДВ у сумі 150012 грн. (т.с.2, а.с.9-10);
- акт б/н від 30.06.2009 року, тек ремонт дороги полігону ТБО м.Сімферополь, на загальну суму 139058,40 грн., у тому числі ПДВ у сумі 23176,40 грн. (т.с.2, а.с.13-15);
- акт б/н від 30.06.2009 року, тек ремонт дороги полігону ТБО м.Сімферополь, на загальну суму 300056,40 грн., у тому числі ПДВ у сумі 50009,40 грн.(т.с.2, а.с.66-67);
- акт б/н від 30.06.2009 року, розплідник для собак полігон ТБО м.Сімферополь, на загальну суму 57255,60 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9542,60 грн.(а.с.2, т.с.90-91);
- акт б/н від 30.06.2009 року, освоєння дод. ділянки тер ТБО м.Сімферополь, на загальну суму 300144 грн., у тому числі ПДВ у сумі 50024 грн.(т.с.2, а.с.118-119);
- акт б/н від 30.06.2009 року, огородження площадки території ТБО м.Сімферополь, на загальну суму 66751,20 грн., у тому числі ПДВ у сумі 11125,20 грн.(т.с.2, а.с.128-129);
- акт б/н від 30.06.2009 року, виготовлення дер стелл ТБО м.Сімферополь, на загальну суму 229030,80 грн., у тому числі ПДВ у сумі 38171,80 грн.(т.с.2, а.с.152-153);
- акт б/н від 30.09.2009 року, ремонт покрівлі будівлі ТБО м.Сімферополь, на загальну суму 289549,20 грн., у тому числі ПДВ у сумі 48258,20 грн.(т.с.2, а.с.109-112);
- акт б/н від 30.09.2009 року, устр площадки заводу ТБО м.Сімферополь, на загальну суму 300022,80 грн., у тому числі ПДВ 50003,80 грн.(т.с.2, а.с.137-138);
- акт б/н від 30.12.2009 року, ремонт приміщень офісу ТОВ «Сімеко» м.Сімферополь, на загальну суму 103161,60 грн., у тому числі ПДВ у сумі 17193,60 грн. (т.с.2, а.с.25-27);
- акт б/н від 30.12.2009 року, ремонт офісу ТОВ «Сімеко» м.Сімферополь, на загальну суму 46207,18 грн., у тому числі ПДВ у сумі 7701,20 грн.(т.с.2, а.с.73-75);
- акт б/н від 30.12.2009 року, ремонт офісу ТОВ «Сімеко» м.Сімферополь, на загальну суму 50420,62 грн., у тому числі ПДВ у сумі 8403,44 грн.(т.с.2, а.с.158-161);
- акт б/н від 30.01.2010 року, благоустрій території, на загальну суму 284946 грн., у тому числі ПДВ 47491 грн.(т.с.3, а.с.134-135);
- акт б/н від 30.04.2010 року, площадка сортувальної лінії, на загальну суму 100005,60 грн., у тому числі ПДВ 16667,60 грн.(т.с.3, а.с.136-137).
У журналах-ордерах по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», ТОВ «Сімеко» операції з оприбуткування робіт від ТОВ «Будмонтажтехнології» відображені на загальну суму 3600532,99 грн. Тобто операції з поставки робіт від ТОВ «Будмонтажтехнології» призвели до змін (у вигляді збільшення) активів позивача за період з 21.12.2007 року по 30.06.2010 року (т.с.2, а.с.30-31).
Судом встановлено, що ТОВ «Сімеко» було сплачено ТОВ «Будмонтажтехнології» за виконані роботи грошові кошти на загальну суму 3600533 грн., у тому числі ПДВ у сумі 600088,83 грн. (т.с2, а.с.32, 33).
За фактом надання та оплати робіт згідно договору підряду №25 від 02.04.2010 року, ТОВ «Будмонтажтехнології» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 3600532,99 грн., у тому числі ПДВ у сумі 600088,83 грн., а саме:
- податкова накладна №598 від 13.04.2009 року, на загальну суму 300006 грн., у тому числі ПДВ у сумі 50001 грн.(т.с.3, а.с.188);
- податкова накладна №923 від 15.05.2009 року, на загальну суму 133845,60 грн., у тому числі ПДВ у сумі 22307,60 грн.(т.с.3, а.с.191);
- податкова накладна №1094 від 10.06.2009 року, на загальну суму 139058,40 грн., у тому числі ПДВ у сумі 23176,40 грн.(т.с.3, а.с.195);
- податкова накладна №1324 від 30.06.2009 року, на загальну суму 300056,40 грн., у тому числі ПДВ у сумі 50009,40 грн.(т.с.3, а.с.196);
- податкова накладна №1328 від 30.06.2009 року, на загальну суму 66751,20 грн., у тому числі ПДВ у сумі 11125,20 грн.(т.с.3, а.с.197);
- податкова накладна №1329 від 30.06.2009 року, на загальну суму 229030,80 грн., у тому числі ПДВ у сумі 38171,80 грн.(т.с.3, а.с.198);
- податкова накладна №1327 від 30.06.2009 року, на загальну суму 300144 грн., у тому числі ПДВ у сумі 50024 грн.(т.с.3, а.с.199);
- податкова накладна №1326 від 30.06.2009 року, на загальну суму 900072 грн., у тому числі ПДВ у сумі 150012 грн.(т.с.3, а.с.200);
- податкова накладна №1325 від 30.06.2009 року, на загальну суму 57255,60 грн., у тому числі ПДВ у сумі 9542,60 грн.(т.с.3, а.с.203);
- податкова накладна №2306 від 28.09.2009 року, на загальну суму 289549,20 грн., у тому числі ПДВ у сумі 48258,20 грн.(т.с.3, а.с.206);
- податкова накладна №2393 від 28.09.2009 року, на загальну суму 300022,80 грн., у тому числі ПДВ у сумі 50003,80 грн.(т.с.3, а.с.207);
- податкова накладна №3459 від 10.12.2009 року, на загальну суму 103161,60 грн., у тому числі ПДВ у сумі 17193,60 грн.(т.с.3, а.с.210);
- податкова накладна №3460 від 25.12.2009 року, на загальну суму 46207,18 грн., у тому числі ПДВ у сумі 7701,20 грн.(т.с.3, а.с.215);
- податкова накладна №3461 від 25.12.2009 року, на загальну суму 50420,62 грн., у тому числі ПДВ у сумі 8403,44 грн.(т.с.3, а.с.211);
- податкова накладна №96 від 29.01.2010 року, на загальну суму 284946 грн., у тому числі ПДВ у сумі 47491 грн.(т.с.3, а.с.214);
- податкова накладна №639 від 12.04.2010 року, на загальну суму 100005,60 грн., у тому числі ПДВ у сумі 16667,60 грн.(т.с.3, а.с.218);
Відповідно до реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «Сімеко» за період з 21.12.2007 року по 30.06.2010 рік, зазначені вище податкові накладні були включені до Розділу I Отримані податкові накладні (т.с.3, а.с.186-187, 189-190, 192-194, 201-202, 204-205, 208-209, 212-213, 216-217
Судом встановлено, що ТОВ «Сімеко» були подані до ДПІ у м.Сімферополі АР Крим декларації з податку на додану вартість, згідно з якими ним було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 600088,84 грн., сформовану за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Будмонтажтехнології», а саме:
- декларація за квітень 2009 року від 19.05.2009 року на суму 50001 грн. (т.с.3, а.с.138-143);
- декларація за травень 2009 року від 18.06.2009 року на суму 22307,60 грн. (т.с.3, а.с.144-149);
- декларація за червень 2009 року від 17.07.2009 року на суму 322518,80 грн. (т.с.3, а.с.150-156);
- декларація за липень 2009 року від 18.08.2009 року на суму 9542,60 грн. (т.с.3, а.с.157-161);
- декларація за вересень 2009 року від 19.10.2009 року на суму 98262 грн. (т.с.3, а.с.162-167);
- декларація за грудень 2009 року від 18.01.2010 року на суму 25597,04 грн. (т.с.3, а.с.168-173);
- декларація за січень 2010 року від 18.02.2010 року на суму 7701,20 грн. та 47491 грн. (т.с.3, а.с.174-180);
- декларація за квітень 2010 року від 17.05.2010 року на суму 16667,60 грн. (т.с.3, а.с.181-185).
Відповідач вважає ці господарські операції між підприємствами нікчемними, оскільки перевіркою було встановлено, що діяльність контрагента позивача спрямована на отримання податкової вигоди шляхом порушення вимог податкового законодавства та ці відносини мали ознаки фіктивних та безтоварних.
Суд не погоджується з цими висновками відповідача, виходячи з наступного.
Так, згідно п.5.1 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.
Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 5.11 ст.5 Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових крім тих, що визначені в цьому Законі.
Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону, при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.
Відповідно до підпункту 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
В судовому засіданні були досліджені всі необхідні первинні документи, які підтверджують факт здійснення позивачем з ТОВ «Будмонтажтехнології» господарських операцій з надання послуг по будівництву та ремонту основних фондів ТОВ «Сімеко», а отже правомірність віднесення цих витрат до валових.
Щодо формування позивачем за рахунок цих взаємовідносин податкового кредиту, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.1.7 ст.1 цього Закону, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п. 7.5 ст. 7 Закону).
Документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена податкова накладна, яка підтверджує сплату податку на додану вартість (пп. 7.2.3 п. 7.2 та п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).
П.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлює вимоги до податкових накладних, які надають право покупцю формувати податковий кредит з податку на додану вартість передбачає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити окремими рядками: порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи; зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах утримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України "Про податок на додану вартість", таких як обов'язкова сплата постачальниками та виробниками товару сум податку на додану вартість до бюджету, не передбачено.
При придбанні товару або послуг покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару або послуг продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).
Таким чином, аналізуючи зміст наведених норм права, суд приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими податкове законодавство пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.
Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної.
Як встановлено судом, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Сімеко», а саме: актами приймання виконаних робіт (послуг), податковими накладними, виписками банку, реєстрами отриманих податкових накладних підтверджується факт здійснення позивачем господарських операцій по будівництву та ремонту основних фондів позивача за договором з ТОВ «Будмонтажтехнології», а отже валові витрати в сумі 3000441 грн. та податковий кредит в сумі 600089 грн. за рахунок цих взаємовідносин були сформовані правомірно.
Щодо встановлених відповідачем під час проведення перевірки завищення валових витрат на суму 3180610 гривень та завищення податкового кредиту на суму 600621 гривень, то причини розбіжностей між даними, відображеними у податковій документації ТОВ «Сімеко» та даними, викладеними у Акті перевірки ДПІ встановити неможливо, оскільки в Акті перевірки ДПІ не зазначено первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, не наведені регістри бухгалтерського обліку, кореспонденція рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та не надано будь-яких доказів, що підтверджують наявність факту порушення саме на ту суму, яка зазначена відповідачем.
По справі було призначено проведення судової економічної експертизи, висновком №28/13 від 30.12.2013 року якої також підтверджується факт здійснення господарських операцій з надання ТОВ «Будмонтажтехнології» послуг по будівництву та ремонту основних фондів ТОВ «Сімеко», що призвело до змін у структурі активів (майна) та пасивів (зобов'язань та власного капіталу) позивача (т.с.3, а.с.1-26).
На підтвердження зв'язку отриманих робіт із господарською діяльністю позивача ТОВ "Сімеко" надані: інвентарна картка об'єкту основних засобів ТОВ "Сімеко" "Дорога" за інв. номером 108, інвентарна картка об'єкту основних засобів "Пітомник для собак" за інв. номером 27; інвентарна картка на обєкт "Склад бокс (ПММ) за інв. номером 132; інвентарну картку на об'єкт "Адміністративна будівля" за інв. номером 107; інв. картка об'єкту "Шлагбаум" за інв. номером 192; інвентарна картку на об'єкт "Будка сторожу" за інв. номером 1302; які підтверджують зміну техніко - економічних характеристик цих об'єктів; Акти приймання - передачі основних засобів (т. 3, а.с. 119-234)
Що стосується посилань в Акті перевірки на нікчемність угод, укладених позивачем з його контрагентом, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).
Тобто, підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами перевірок контрагентів платника податку та процесуальними документами кримінальної справи.
В той же час, відповідно до ст.204 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Будь-яких рішень суду на підтвердження недійсності правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Будмонтажтехнології», відповідачем суду не надано.
Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст.4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.
Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного формування ним валових витрат та неправомірного внесення ним до податкового кредиту суми ПДВ, що призвело до винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є протиправними.
Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
Позивач лише просить визнати винесені відповідачем рішення протиправними.
Згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Сімеко» є обґрунтованими та винесені на підставі Акта перевірки №13856/23-7/35651023 від 20.09.2010 року податкові повідомлення-рішення №0024012301/0 від 08.10.2010 року, №0024022301/0 від 08.10.2010 року, №0024012301/1 від 14.12.2010 року та №0024022301/1 від 14.12.2010 року, є протиправними та мають бути скасовані судом.
В судовому засіданні 07.02.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У повному обсязі постанову складено 12.02.2014 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімеко" - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені Державною податковою інспекцією у м.Сімферополі, а саме:
- №0024012301/0 від 08.10.2010 року, яким ТОВ «Сімеко» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 900931,50 грн., з яких 600621 грн. - основний платіж та 300310,50 грн. - штрафні санкції;
- №0024022301/0 від 08.10.2010 року, яким ТОВ «Сімеко» визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 1302708,20 грн., з яких 877590 грн. - основний платіж та 425118,20 грн. - штрафні санкції;
- №0024012301/1 від 14.12.2010 року, яким ТОВ «Сімеко» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 900931,50 грн., з яких 600621 грн. - основний платіж та 300310,50 грн. - штрафні санкції;
- №0024022301/1 від 14.12.2010 року, яким ТОВ «Сімеко» визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 1302708,20 грн., з яких 877590 грн. - основний платіж та 425118,20 грн. - штрафні санкції.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя підпис Ю.С. Кононова