Рішення від 09.04.2009 по справі 44/98

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/98

09.04.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “М'ясопереробне підприємство “Мітекс”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Техноснаб”

про стягнення 29 615,46 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача Приходько О.В. (довіреність б/н від 03.03.2009 р.) від відповідача Шліченко С.Г. (довіреність б/н від 22.04.2009 р.)

Рішення прийняте 09.04.2009 p., оскільки в судовому засіданні 02.04.2009 р. оголошено перерву в порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 17.03.2009 р. розгляд справи відкладався у відповідності до п. 1 ст. 77 ГПК України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “М'ясопереробне підприємство “Мітекс” (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Техноснаб” 29 615,46 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2009 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 17.03.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві № 15 від 16.02.2009 р., та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у поясненні №162 від 02.04.2009 р., та просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 30/09 на постачання товару (далі -договір), за умовами якого позивач зобов'язався систематично постачати і передавати у власність відповідача певний товар, на який поступило письмове чи усне замовлення відповідача, а відповідач зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору.

Відповідно до п. 2.1. договору кількість та асортимент постачання визначаються на підставі письмового чи усного замовлення відповідача та зазначаються у видатковій накладній.

В порядку п. 4.2. договору відповідач оплачує поставлений товар за ціною, передбаченою накладними.

Згідно з п. 4.3. договору розрахунки за партію товару здійснюються протягом 5 банківських днів з моменту її фактичного отримання.

Відповідно до п. 5.2. договору прийом товару фіксується підписом уповноваженої особи відповідача та його печаткою (штампом) у видатковій накладній.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар загальною вартістю 157 076,06 грн., а відповідач прийняв вказаний товар, що підтверджується накладними № 1308 від 30.09.2008 р., № 1422 від 08.10.2008 р., № 1489 від 14.10.2008 р., № 1496 від 15.10.2008 р., № 1510 від 16.10.2008 р., № 1561 від 22.10.2008 р., № 1636 від 28.10.2008 р., № 1690 від 04.11.2008 р., № 1789 від 10.11.2008 р., № 1857 від 18.11.2008 р., № 1924 від 21.11.2008 р., № 1958 від 29.11.2008 р., № 1965 від 25.11.2008 р., № 1969 від 26.11.2008 р., № 1970 від 26.11.2008 р., № 2056 від 03.12.2008 р., № 2057 від 03.12.2008 р., № 2058 від 03.12.2008 р., № 2062 від 03.12.2008 р., № 2133 від 09.12.2008 р., № 2132 від 09.12.2008 р., № 2147 від 10.12.2008 р., № 2267 від 19.12.2008 р., № 2298 від 22.12.2008 р., № 2307 від 23.12.2008 р., № 2335 від 24.12.2008 р., № 2429 від 30.12.2008 р., № 31 від 06.01.2009 р., № 51 від 09.01.2009 р.

В порушення умов договору відповідач частково сплатив за поставлений товар у розмірі 129 126,73 грн., що підтверджується банківськими довідками № 29.28/26-3708 від 06.02.2009 р., № 233/1 від 05.02.2009 р. та випискою по рахунку позивача за період з 01.09.2008 р. по 03.02.2009 р.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 27 949,33 грн.

Під час розгляду даної справи судом відповідачем було сплачено позивачеві заборгованість у розмірі 27 949,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 522 від 27.03.2009 р.

Згідно з п.п. 1-1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 3 роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 23 серпня 1994 року N 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у разі врегулювання спору самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 27 949,33 грн. основної заборгованості підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” пеня обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. п. 8.3.1. п. 8.3. договору за прострочення платежів відповідач сплачує позивачеві неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент прострочення від суми товару за кожний день прострочення.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 796,51 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 99,73 грн. та інфляційних втрат в сумі 769,89 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про часткову обґрунтованість вимог позивача, позов визнається таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 16,93 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 6,75 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Техноснаб” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4-А, кв. 2, код ЄДРПОУ 31243650) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “М'ясопереробне підприємство “Мітекс” (08140, Київська область, Києво -Святошинський район, с. Білогородка, вул. Леніна, 47А, код ЄДРПОУ 35324895) 1 716 (тисячу сімсот шістнадцять) грн. 81 коп., з яких 796 (сімсот дев'яносто шість) грн. 51 коп. пені, 769 (сімсот шістдесят дев'ять) грн. 89 коп. інфляційних втрат, 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 73 коп. трьох процентів річних, 16 (шістнадцять) грн. 93 коп. державного мита і 6 (шість) грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 27 949,33 грн. провадження у справі припинити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя П.П.Чеберяк

Дата підписання рішення 09.04.2009р.

Попередній документ
3712888
Наступний документ
3712890
Інформація про рішення:
№ рішення: 3712889
№ справи: 44/98
Дата рішення: 09.04.2009
Дата публікації: 01.06.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію