01601, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
18.05.09 р. № 17/5283
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мостової Г. І. (доповідач по справі),
суддів:
Тарасенко К. В.
Шевченко В. Ю.
при секретарі судового засідання Лебедевій С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕП Транско»на рішення господарського суду Черкаської області від 23.01.2009 р.
у справі №17/5283 (суддя Боровик С.С.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський Торговий Дім», смт. Катеринопіль
до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕП Транско», м. Черкаси
про стягнення 6 576,12 грн.
за участю представників:
від позивача: Пайкош В.В. -дор. № 13/05-15 від 13.05.2009 р.
від відповідача: Зінченко О.В. -дор. б/н від 28.11.2008 р.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 23.01.2009 р. позов товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський Торговий Дім»задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕП Транско»8 349,13 грн. заборгованості, 83,49 грн. державного мита та 86,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вищевказаним судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕП Транско»звернулось з апеляційною скаргою №29/01 від 29.01.2009 р. (вх. суду № 2-04/3/86/340 від 10.02.2009 р.), в якій просить скасувати рішення місцевого суду повністю та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.02.2009 р. вказану вище апеляційну скаргу прийнято до провадження.
Згідно з розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.04.2009 р. змінено склад колегії суддів у справі та призначено її розгляд у складі колегії: головуючий суддя Мостова Г.І., судді: Тарасенко К.В. та Шевченко В.Ю.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм процесуального і матеріального права.
Представник позивача на вимогу ухвали суду надіслав відзив на апеляційну скаргу від 10.03.2009 р. (вх. суду № 2-05/1021 від 16.03.2009 р.), в якому заперечив проти доводів відповідача.
Перевіривши і оцінивши встановлені судом першої інстанції обставини справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія апеляційного суду встановила наступне.
Правовідносини між сторонами врегульовано договором транспортного експедирування № 28/07 від 28.07.2008 р. (а.с. 98-100). Відповідно до умов вказаного договору, а саме:
· п.п. 1.1. експедитор бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок клієнта організувати транспортно -експедиційні послуги по перевезенню зернових та олійних культур клієнта залізничним транспортом, а також здійснення інших дій, необхідних для виконання зобов'язання по даному договору та узгоджених з клієнтом;
· п.п. 1.2. експедитор вправі відступити від вказівок клієнта, якщо за обставинами справи це необхідно в інтересах клієнта та експедитор не міг попередньо запитати клієнта або не одержав своєчасно відповіді на свій запит. Експедитор зобов'язаний негайно повідомити клієнта про допущені відступи;
· п.п. 1.4. експедитор, у необхідних випадках, може залучати для виконання своїх обов'язків інших осіб за умови, що він залишається відповідальним перед клієнтом за виконання умов цього договору;
· п.п. 2.1. експедитор має право на відшкодування, в погоджених з клієнтом обсягах, додаткових витрат, що виникли у нього при виконанні цього договору, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта;
· п.п. 2.3. експедитор зобов'язаний контролювати зважування тари, брутто і нетто вагонів на залізничних вагах; організовувати навантаження вантажу в вагони, встановити на них запірно -пломбувальні пристрої; передати клієнту копії документів: 4-й примірник залізничної квитанції про приймання вантажу до перевезення, копії сертифікатів ДХІ і/або виданого елеватором свідоцтва про якість;
· п.п. 2.4. клієнт зобов'язаний здійснити експедитору 100% передоплату вартості експедирування, яка складається з вартості провізних платежів, додаткових станційних зборів, митних зборів, витрат на проходження фітосанітарних, сертифікаційних та інших процедур по оформленню вантажу, винагороди експедитора;
· п.п. 4.6. зобов'язання експедитора визнаються виконаними по факту приймання вантажу до перевезення «Укрзалізницею», що підтверджується квитанцією про приймання вантажу (залізничною накладною).
Згідно ст.8 Закону України «Про транспортно -експедиторську діяльність»експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України і держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно -експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування. Такі послуги надаються у разі: експорту та імпорту в Україну; внутрішніх перевезень і транзиту територією України чи інших держав.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», ст. 929 ЦК України та ст.316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Отже, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, вказаний договір містить права та обов'язки експедитора та клієнта, визначає порядок розрахунків, встановлює відповідальність сторін у випадку порушення умов договору, містить застереження про форс -мажор та реквізити сторін, тощо, тобто, містить всі істотні умови, передбачені ст.9 Закону України «Про транспортно -експедиторську діяльність».
На виконання умов договору, позивач згідно виставлених відповідачем рахунків № СФ-505 від 28.07.2008 р., № СФ-547 від 05.08.2008 р., № СФ-566 від 05.08.2008 р. оплатив вартість експедирування по договору всього у розмірі 185 434,76 грн., що складається відповідно до п.2.4 договору з: суми вартості провізних платежів, додаткових станційних зборів, митних зборів, витрат на проходження фітосанітарних, сертифікаційних та інших процедур по оформленню вантажу винагороди експедитора.
На виконання умов договору відповідач надав транспортно -експедиційні послуги по перевезенню зернових та олійних культур клієнта залізничним транспортом, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, актами виконаних робіт та наданих послуг (а.с.33-71).
Дослідивши матеріали справи, колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду про те, що відповідач завищив подані витрати по відношенню до фактично понесених витрат при організації транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу за договором, враховуючи наступне:
1. відповідачем на підставі рахунку № 67 від 26.08.2008 р. платіжним дорученням № 7602 від 26.08.2008 р. оплачено вартість 26 ветеринарних свідоцтв (26,90 грн./1 Свідоцтво) та відбір 4-х проб (7,93 грн./12 проба) у сумі 715,26 грн., всього на суму 826,03 грн. (відзив на позовну заяву №16/12 від 16.12.2008 р. розрахунок витрат (а.с.30-32). Оскільки, відповідачем здійснено перевезення 25 вагонів, то відповідно вартість 25 ветеринарних свідоцтв складає 672,50 грн. (25*26,90 грн.) та відбір 4-х проб складає 31,72 грн. (4*7,93 грн.), всього на суму 704,22 грн. Отже, різниця становить 121,81 грн. (826,03 грн. - 704,22 грн.);
2. відповідачем на підставі рахунку № ЧКГР - 00089 від 19.08.2008 р. платіжним дорученням № 7493 від 19.08.2008 р. оплачено вартість наданих Державною інспекцією з карантину рослин послуг у сумі 3 265,80 грн., з яких ПДВ -544,30 грн. (п.12 розрахунку витрат); і на підставі рахунку № ЧКЛБ -01697 від 28.08.2008 р. платіжним дорученням №7651 від 28.08.2008 р. оплачено вартість наданих Державною інспекцією з карантину рослин послуг в сумі 7 891 грн., з яких ПДВ - 1 315,16 грн. (п.16 розрахунку витрат). Проте, з матеріалів справи вбачається, що за надані послуги Державна інспекція з карантину рослин ПДВ не нараховувала, що підтверджується виставленими нею рахунками № ЧКГР - 00089 від 19.08.2008 р., № ЧКЛБ - 01697 від 28.08.2008 р. (а.с.61,70), де в графі «ПДВ»вказана нульова ставка. Отже, відповідач не сплачував ПДВ за цими рахунками, що підтверджується платіжними дорученнями № 7493 від 19.08.2008 р. на суму 4 429,20 грн., № 7651 від 28.08.2008 р. на суму 7 566,72 грн. (а.с.62,71). Таким чином, оскільки відповідач витрати по сплаті податку на додану вартість не поніс, право на відшкодування цього податку в сумі 1 859,46 грн. (544,30 грн. + 1 315,16 грн.) за рахунок позивача, - відсутнє.
3. пунктом 2.4 договору № 28/07 від 28.07.2008 р. сторони встановили вичерпний перелік складових вартості експедирування, за які позивач зобов'язаний здійснити відповідачу 100 % передоплату: вартість провізних платежів, додаткових станційних зборів, митних зборів, витрат на проходження фітосанітарних, сертифікаційних та інших процедур по оформленню вантажу, винагороди експедитора. А згідно з п.2.1 договору експедитор має право на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні цього договору, якщо такі витрати здійснювались в інтересах клієнта.
Як вбачається з матеріалів справи, будь-яких інших домовленостей (погоджень) між сторонами, в тому числі про виконання певних робіт, зокрема, залучення відповідачем для виконання своїх обов'язків інших осіб, а саме ПП «Автоком», між сторонами договору не було, а змін або додатків до договору № 28/07 від 28.07.2008 р. сторони також не укладали.
Отже, керуючись положеннями ст.9, ч.2 ст.12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», ст. 929 ЦК України та ст. 316 ГК України, колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду про те, що у плату експедитору не включаються його витрати на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування. І як наслідок, вважає правомірним задоволення позовних вимог у розмірі 7 814,40 грн.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія апеляційного господарського суду, враховуючи заявлені позовні вимоги, погоджується з висновком місцевого господарського суду про безпідставне отримання відповідачем коштів у розмірі 8 349,13 грн.
Колегія апеляційного господарського суду також погоджується з висновком місцевого суду про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 2 983 грн. нестачі ячменю, враховуючи наступне.
Звертаючись до суду, позивач обґрунтовує свої вимоги в цій частині тим, що згідно відомості від 17.08.2008 р. по наказах № 63, 67 від 11.08. та 14.08.2008 р. відповідач отримав з ДП «Шполянський елеватор»ДАК «Хліб України»для перевезення 871 110 кг ячменю 3 класу. Однак, при прийнятті ПП «Віталмар Агро»товару в порту призначення «Південний»була виявлена нестача 2 550 кг ячменю на загальну суму 2 983 500 грн. (2 550 кг*1 170 грн.), з яких 2 983 грн. позивач просить стягнути з відповідача.
Так дійсно, транспортно-експедиторські послуги надавались відповідачем на виконання позивачем укладеного з ПП «Віталмар Агро»договору №Р-0972/08 від 04.08.2008 р., за умовами якого позивач повинен був поставити ПП «Віталмар Агро»ячмінь фуражний 3 класу по ціні 1 170 грн.
Згідно з вимогами п.2.3 договору на транспортно-експедиційні послуги №28/07 від 28.07.2008 р. експедитор зобов'язаний, зокрема, контролювати зважування тари, брутто і нетто вагонів на залізничних вагах, організовувати навантаження вантажу в вагони, встановити на них запірно - пломбувальні пристрої. Пунктом 3.5. договору встановлено порядок здійснення контролю за відповідністю маси відвантаженої продукції з даними вказаними в провізних документах. На виконання цих вимог представник відповідача з участю працівників ДП «Шполянський елеватор»здійснив завантаження вантажу, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу: № 41854546 від 12.08.2008 р. у сумі 13 158 грн., № 41854543 від 12.08.2008 р. у сумі 21 930 грн. та № 41854548 від 14.08.2008 р. у сумі 30 702 грн. (а.с.15-17).
Відповідно до п.4.6 договору зобов'язання експедитора визнаються виконаними по факту приймання вантажу до перевезення «Укрзалізницею», що підтверджується квитанцією про приймання вантажу (залізничною накладною), і при справних, правильно встановлених ЗПП (запірно - пломбувальні пристрої), експедитор по виявленню розбіжностей між масою відвантаженого вантажу та масою вантажу, який надійшов в адресу вантажоодержувача на станцію призначення відповідальності не несе (пункт 3. договору).
Отже, аналізуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору № 28/07 від 28.07.2008 р. з моменту встановлення запірно - пломбувальних пристроїв на вагонах та прийняття вантажу до перевезення «Укрзалізницею», що підтверджується наявними в матеріалах справ квитанціями про приймання вантажу: № 41854546 від 12.08.2008 р., № 41854543 від 12.08.2008 р., № 41854548 від 14.08.2008 р. (а.с.15-17).
Крім того, ст.33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць у випадках, передбачених ст.129 Статуту.
Статтею 129 Статуту залізниць України та Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855, вказано, що комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних (перевізних) документах. Тобто, чинним законодавством встановлено вичерпний перелік випадків, при наявності яких необхідно складати комерційний акт. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Згідно наявних матеріалів справи, колегією апеляційного суду встановлено, що позивачем та вантажоодержувачем було здійснено приймання продукції, за наслідками якого виявлена недостача ячменю в кількості 2 550 кг., про що було складено акти загальної форми №№ 1181, № 1170, 1178, 1169 від 23.12.2008 р. та №539 від 20.08.2008 р.
Проте, враховуючи викладене в ст.129 Статуту залізниць України та Правилах складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334, ці акти не є належними і допустимими доказами в розумінні ст.ст.33, 34 ГПК України, які підтверджують недостачу продукції, отже, не можуть бути підставою для покладання на експедитора відповідальності за втрату (нестачу) вантажу. І як наслідок, колегія апеляційного господарського суду вважає, що підстави для покладення на експедитора відповідальності за втрату (нестачу) вантажу та стягнення з відповідача 2 983 грн. нестачі ячменю, - відсутні.
Щодо викладеного в апеляційній скарзі про порушення процесуальних норм, то колегія апеляційного суду за наслідками розгляду матеріалів справи встановила відсутність порушення місцевим судом норм процесуального права, оскільки як вбачається з протоколу судового засідання від 13.01.2009 р. (а.с.130) в судовому засіданні 13.01.2009 р. місцевим судом було оглянуто оригінали документів доданих до позовної заяви.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судове рішення, що оскаржується, за своїм змістом цим вимогам відповідає. За таких обставин, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 23.01.2009 р. у справі № 17/5283 підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 90, 99-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕП Транско»на рішення господарського суду Черкаської області від 23.01.2009 р. у справі № 17/5283 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 23.01.2009 р. у справі № 17/5283 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Мостова Г. І.
Судді:
Тарасенко К. В.
Шевченко В. Ю.
Дата підписання повного тексту Постанови 27.05.2009 р.
Дата відправки 01.06.09