83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
27.05.09 р. Справа № 33/36
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Новікової Р.Г., при секретарі судового засідання Лисенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Дочірнього підприємства „Газ-тепло” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ
до Міського комунального підприємства „Артемівськтепломережа” м. Артемівськ
про стягнення 8949234грн.75коп. основного боргу, 4311313грн.17коп. інфляційної складової, 511484грн.56коп. 3% річних.
за участю представників:
від позивача: Степаненко О.Л. - за дов. №09/46 від 02.04.2009р.
від відповідача: не з'явився
на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено перерву з 19.05.2009р. по 27.05.2009р. в судовому засіданні від 27.05.2009р. проголошувалась перерва з 10год.20хв. по 14год.00хв.
СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство „Газ-тепло” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ звернулось до Міського комунального підприємства „Артемівськтепломережа” м. Артемівськ з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 8949234грн.75коп., 3% річних в розмірі 449108грн.40коп. та інфляційної складової на суму 3096435грн.22коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору комісії №12/05-523 від 01.10.2005р. щодо своєчасної оплати переданої теплової енергії; двосторонній звіт комісіонера №05 З/523 від 31.05.2006р.; претензію №54/11-891-1947 від 15.05.2007р.; статтю 530 Цивільного кодексу України.
Як зазначає позивач, між сторонами був укладений договір комісії №12/05-523 від 01.10.2005р., на підставі якого за період з жовтня 2005р. по травень 2006р. позивачем було передано відповідачу теплову енергію на суму 25875629грн.60коп. В свою чергу, відповідач прийняв теплову енергію, реалізував її кінцевим споживачам, перерахувавши позивачу лише 16926394грн.85коп. Внаслідок цього утворився борг в розмірі 8949234грн.75коп.
Згідно пункту 4.9 договору комісії №12/05-523 від 01.10.2005р. комісіонер приймає на себе поруку (делькредере) перед комітентом за невиконання споживачами своїх зобов'язань за правочинами, укладеними між комісіонером та такими споживачами.
Вказана сума боргу споживачів за теплову енергію та заборгованість відповідача, яка виникла внаслідок застосування делькредере, підтверджується двостороннім підписаним звітом комісіонера №о5 З/523 від 31.05.2006р., де відповідачем визнана заборгованість в розмірі 13935227грн.32коп.
Оскільки в договорі не був визначений строк виконання зобов'язань з оплати вартості теплової енергії, в порядку статті 530 Цивільного кодексу України на адресу відповідача була направлена претензія №54/11-891-1947 від 15.05.2007р. Відповідь з боку Міського комунального підприємства „Артемівськтепломережа” м. Артемівськ на вказану претензію не надходила.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за період з червня 2007р. по грудень 2008р. нарахована сума інфляційна складова на суму 3096435грн.22коп., а за період з 28.05.2007р. по 29.01.2009р. - сума 3%річних в розмірі 449108грн.40коп.
У відзиві №03/29 від 06.03.2009р. відповідач не погодився із заявленими вимогами з наступних підстав:
- при укладенні договору комісії та під час його дії позивач самостійно встановлював ціну на теплову енергію, а відповідач мав можливість реалізовувати її лише за тарифами, затвердженими місцевими органами виконавчої влади.
Відповідно до положень статей 8-10, 13 Закону України „Про ціни та ціноутворення” № 507-XII від 03.12.1990р. регульовані ціни та тарифи встановлюються, змінюються в порядку, встановленому законодавством, а правомірність їх застосування контролюється державними органами. ДП „Газ-тепло” фактично займає монопольне становище на визначеній території (місцевому ринку) підпадає під встановлення регульованих цін.
Позивач як суб'єкт природної монополії не звернувся у відповідні органи для встановлення регульованих цін (тарифів).
- внаслідок різниці між вартістю теплової енергії, яка передавалась позивачем за договором комісії, та затвердженими тарифами за опалювальний сезон 2005-2006р.р. балансові збитки відповідача дорівнюють 925098грн.34коп. На вказану суму відповідач зменшує розмір вимог які ним підлягають сплаті.
- між сторонами був укладений договір на переробку природного газу та транспортування теплової енергії №17/05-22 від 01.10.2005р., згідно з яким МКП „Артемівськтепломережа” зобов'язується надавати послуги з переробки природного газу в готову продукцію (теплову енергію) та транспортуванню готової продукції споживачам.
В свою чергу, Дочірнє підприємство „Газ-тепло” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ зобов'язується прийняти готову продукцію та оплатити виконані роботи. В подальшому, цю теплову енергію позивач передавав відповідачу за договором комісії. Заборгованість за договором на переробку природного газу та транспортування теплової енергії №17/05-22 від 01.10.2005р. дорівнює 4675019грн.83коп.
На адресу позивача направлений лист №03/27 від 06.03.2009р. про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 4675019грн.83коп.
У поясненнях, наданих до суду 13.04.2009р., позивач вказав, що сума боргу утворилась внаслідок неналежного відповідачем умов договору комісії з лютого 2006р. по травень 2006р.
На підставі статті 530 Цивільного кодексу України 15.05.2007р. на адресу відповідача направлялась вимога про сплату суми боргу. Відлік часу для нарахування 3% річних та інфляційної складової почався з 28.05.2007р.
В заяві №54/10-170-657 від 24.04.2009р. позивач уточнив позовні вимоги та наполягав на стягненні з відповідача суми боргу 8949234грн.75коп. основного боргу, 4311313грн.17коп. інфляційної складової, 511484грн.56коп. 3% річних.
Позивач вказав, що період нарахування інфляційної складової становить з червня 2007р. по березень 2009р., а 3% річних - з 01.06.2007р. по 27.04.2009р. відповідно.
Таким чином, позивачем був змінений період нарахування вказаних сум, внаслідок чого відбулось фактичне збільшення розміру позовних вимог в частині сум інфляційної складової та 3% річних.
Суд розглядає справу з урахуванням вимог, визначених у заяві №54/10-170-657 від 24.04.2009р., оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення збільшити розмір вимог.
У додаткових поясненнях до відзиву, наданих до суду 28.04.2009р. відповідач продовжував заперечувати проти позовних вимог, звертаючи увагу на проведений залік зустрічних однорідних вимог, понесені збитки та відсутність підстав для стягнення сум 3% річних та інфляційної складової.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:
Дочірнім підприємством „Газ-тепло” (далі - комітент) та Міським комунальним підприємством „Артемівськтепломережа” (далі - комісіонер) був підписаний договір комісії №12/05-523 від 01.10.2005р., згідно з яким комітент доручає, а комісіонер бере на себе зобов'язання укласти від свого імені правочини з реалізації теплової енергії, відповідно до умов цього договору зі споживачами за рахунок комітента.
Додатковими угодами №1/1 від 31.10.2005р., №1/2 від 30.11.2005р., №1/3 від 31.12.2005р., №1/4 від 31.01.2006р., №1/5к від 31.03.2006р., №1/6 від 31.03.2006р., №1/7 від 30.04.2006р., №1/8 від 31.05.2006р. сторони змінювали пункт 3.1 договору комісії №12/05-523 від 01.10.2005р. (ціна одиниці теплової енергії, що передається комітентом комісіонеру).
Пунктами 4.1 та 4.2 договору комісії №12/05-523 від 01.10.2005р. встановлено, що комітент зобов'язаний передати, а комісіонер прийняти теплову енергію за звітний місяць на підставі акту прийому - передачі за формою, визначеною сторонами в додатку №1 до цього договору.
До матеріалів справи долучені акти прийому-передачі №10к/523 від 31.10.2005р. на суму 1194638грн.29коп. (за жовтень 2005р.), №11к/523 від 30.11.2005р. на суму 2942321грн.70коп. (за листопад 2005р.), №12к/523 від 31.12.2005р. на суму 3908079грн.94коп. (за грудень 2005р.), №01/523 від 31.01.2006р. на суму 6913208грн.34коп. (за січень 2006р.), №02/523 від 31.03.2006р. на суму 5776097грн. (за лютий 2006р.), №03к/523 від 31.03.2006р. на суму 4141614грн.45коп. (за березень 2006р.), №04к/523 від 30.04.2006р. на суму 997366грн.02коп. (за квітень 2006р.), №05к/523 від 31.05.2006р. на суму 2303грн.86коп. (за травень 2006р.) Вказані акти підписані обома представниками сторін без зауважень та заперечень.
Пунктом 4.15 договору комісії №12/05-523 від 01.10.2005р. визначений обов'язок комісіонера надавати комітенту до 10 числа місяця наступного за звітним всі необхідні документи щодо виконання цього договору за формою узгодженою сторонами (додаток №3).
У звітах комісіонера, наявних в матеріалах справи (№10з/523 від 31.10.2005р. за жовтень 2005р., №11з/523 від 30.11.2005р. за листопад 2005р., №12з/523 від 31.12.2005р. за грудень 2005р., №01з/523 від 31.01.2006р. за січень 2006р., №02з/523к від 31.03.2006р. за лютий 2006р., №03з/523 від 31.03.2006р. за березень 2006р., №04з/523 від 30.04.2006р. за квітень 2006р., №05з/523 від 31.05.2006р. за травень 2006р.) сторони визначили розмір сум, перерахованих комітенту, розмір заборгованості комісіонера перед комітентом та розмір комісійної винагороди.
Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 договору комісії №12/05-523 від 01.10.2005р. комісіонер зобов'язаний від свого імені в інтересах комітента укладати правочини із споживачами теплової енергії. При цьому, вказані угоди повинні містити умови про виключне право комітента обмежувати, припиняти та відновлювати постачання теплової енергії, обов'язок споживача здійснювати повну оплату не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок комітента.
Водночас, згідно з пунктами 4.8 та 4.9 вищезгаданого договору комісіонер зобов'язується забезпечити своєчасну оплату теплової енергії спожитої споживачами за відповідними правочинами, укладеними на виконання умов цього договору та приймає на себе поруку (делькредере) перед комітентом за невиконання споживачами своїх зобов'язань по угодах з реалізації теплової енергії, укладених між комісіонером та такими споживачами. Сторони домовились, що забезпеченням поруки є сума винагороди комісіонеру, визначена сторонами в пункті 5.2 договору комісії.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що загальний розмір комісійної винагороди (за умови делькредере) становить 0,2% від вартості реалізованої в межах договору теплової енергії, в т.ч. 0,1% додаткова комісійна винагорода (за умови делькредере) від вартості фактично реалізованої теплової енергії.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін відповідач частково виконав обов'язок з перерахування грошових коштів, внаслідок чого на адресу МКП „Артемівськтепломережа” було направлено повідомлення-вимога №54/11-891-1947 від 15.05.2007р. про наявність суми боргу в розмірі 8951151грн.98коп. за договором комісії №12/05-523 від 01.10.2005р. та необхідність оплатити її. Не отримавши відповіді на вказаний лист, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Також між сторонами був укладений договір про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/05-522 від 01.10.2005р., згідно з яким відповідач за завданням позивача зобов'язується на свій ризик виконувати певну роботу, а саме - здійснювати послуги з переробки природного газу в готову продукцію, відповідно до технічних умов та транспортування готової продукції до споживачів, а замовник зобов'язується прийняти готову продукцію та оплатити відповідачу виконану роботу з надання послуг з переробки природного газу в готову продукцію та її транспортуванню до споживачів.
Відповідно до п 9.1 зазначеного договору підставою для розрахунків за звітний місяць є підписаний між сторонами акт виконаних робіт. Як вбачається із наявних в матеріалах справи актів виконаних робіт за період з жовтня 2005р. по травень 2006р. відповідачем виконані роботи для позивача на загальну суму 14303256грн.07коп.
Як вбачається з розрахунку заборгованості по договору №17/05-522 від 01.10.2005р. станом на 01.03.2009р., наданого відповідачем грошові зобов'язання позивача перед відповідачем з оплати зазначених робіт припинені на підставі ст.ст. 599 та 601 Цивільного кодексу України на загальну суму 9628236грн.24коп. (як шляхом перерахування грошових коштів, так і шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог). Розмір боргу ДП „Газ-тепло” перед МКП „Артемівськтепломережа” за цим договором станом на 01.03.2009р. становив 4675019грн.83коп.
На адресу ДП „Газ-тепло” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ відповідачем була направлена заява №03/27 від 06.03.2009р. про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 4675019грн.83коп.
Відповідно до норм статті 1016 Цивільного кодексу України за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору.
Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер, зокрема, поручився за виконання договору (делькредере).
Спеціальна запорука-делькредере є додатковим зобов'язанням, яке бере на себе комісіонер за комісійну винагороду, визначеним лише для цього виду договору з огляду на правовий статус суб'єктів договору комісії - комісіонера і комітента -та характер правовідносин між ними.
Чинне законодавство не встановлює інших (крім суб'єктного складу та умов про відплатність) особливостей щодо сутності правовідносин за делькредере по відношенню до правовідносин із звичайної поруки, що дозволяє застосовувати відповідні норми, які її (звичайну комісію) регламентують.
За приписами пункту 4.9 договору комісії №12/05-523 від 01.10.2005р. комісіонер прийняв на себе поруку (делькредере) перед комітентом за невиконання споживачами своїх зобов'язань по угодах з реалізації теплової енергії, укладених між комісіонером та такими споживачами.
Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що поручитель несе солідарну із боржником відповідальність перед кредитором. При цьому умовою для застосування такої солідарної відповідальності є порушення зобов'язань з боку боржника (в даному випадку - споживачі).
За змістом частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України наявність солідарного обов'язку зумовлює право кредитора за своїм вибором вимагати виконання обов'язку повністю або частково як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. З урахуванням цього, позивач має право пред'являти вимоги до відповідача.
Згідно зі статтею 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. Тобто, відповідач несе відповідальність за делькредере перед позивачем за неналежне виконання обов'язків споживачами за угодами, укладеними відповідачем як комісіонером за рахунок комітента у повному обсязі, враховуючи вартість переданої за договором теплової енергії.
Наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі є належними доказами як прийняття теплової енергії відповідачем від позивача, так і її подальшої реалізації споживачам.
Відповідно до вимог п. 4.3. договору, угоди із споживачами, що укладаються комісіонером, мають містити умову про здійснення оплати не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Дотримання цього припису для відповідача є обов'язковим за змістом статей 629, 1014 Цивільного кодексу України. Отже, оскільки вся теплова енергія за договором передавалася відповідачу та реалізовувалася споживачам з жовтня 2005 року по травень 2006р., обов'язок здійснити розрахунок за таку теплову енергію (стосовно всього обсягу) виник 11 червня 2006року - до звернення позивача із позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, відповідач не мав правових підстав для ухилення від виконання обов'язку за делькредере із здійснення відповідних платежів на користь позивача.
На адресу відповідача направлялась вимога №54/11-891-1947 від 15.05.2007р. про сплату заборгованості, яка була залишена без відповіді. Таким чином, на момент звернення позивача до суду у відповідача існував обов'язок перерахувати на адресу позивача суму основного боргу в розмірі 8949234грн.75коп.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на зловживання позивачем монопольним станом через їх необґрунтованість. Слід також зазначити, що і договір комісії, і додаткові угоди до нього підписувались відповідачем без зауважень та заперечень.
Під час провадження у справі на адресу позивача була направлена заява МКП „Артемівськтепловмережа” №03/27 від 06.03.2009р. про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 4675019грн.83коп.
В листі №54/11-186-444 від 27.03.2009р. позивач заперечував проти такого зарахування, посилаючись на пункт 9 договору про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/05-522 від 01.10.2005р.
Така саме позиція була викладена позивачем у письмових поясненнях і під час судового провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, в межах дії договору №17/05-522 від 01.10.2005р. у позивача утворилася заборгованість перед відповідачем за надані послуги з переробки природного газу та транспортування теплової енергії у розмірі 4675019грн.83коп.
Відповідно до частини 1 статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Таким чином, законодавцем встановлені певні умови, за наявністю яких можливе припинення зобов'язання шляхом зарахування, та, водночас, ст. 602 Цивільного кодексу України встановлює випадки, у яких зарахування не допускається.
Вимоги відповідача до позивача є грошовими, а отже - однорідними із заявленими за первісним позовом, строк їх виконання настав, а для зарахування достатньо навіть заяви одної із сторін.
Слід також зазначити, що пункт 9.2.1 договору №17/05-522 від 01.10.2005р. не пов'язує момент виникнення обов'язку з оплати наданих відповідачем послуг з моментом надходження грошових коштів на рахунок позивача відповідно до договору комісії, а встановлює певний порядок його виконання, метою якого є саме забезпечення виконання цього обов'язку. Зміст пункту 9.1 цього договору пов'язує момент виникнення обов'язку позивача оплатити надані відповідачем послуги з наявністю акту виконаних робіт за відповідний місяць, який безпосередньо і визначається як підстава для розрахунку.
Тому суд, враховуючи заяву відповідача із доказами її надсилання, дійшов висновку про часткове припинення грошового зобов'язання перед позивачем за договором комісії №12/05-523 від 01.10.2005р.
У зв'язку з тим, що припинення зобов'язання з оплати частини основної суми боргу шляхом зарахування зустрічних позовних вимог на суму 4675019грн.83коп. відбулось після порушення провадження у справі, а саме - 06.03.2009р., суд припиняє провадження в цій частині на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України з віднесенням судових витрат на відповідача.
Заявою №54/10-170-657 від 24.04.2009р. позивач збільшив позовні вимоги та наполягав на стягненні з відповідача суми боргу 8949234грн.75коп., 4311313грн.17коп. інфляційної складової, 511484грн.56коп. 3% річних.
У розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зазначених грошових зобов'язань відповідачем є порушенням зобов'язання. За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку та письмових пояснень представника позивача, період нарахування суми інфляційної складової становить з червня 2007р. по березень 2009р., а 3% річних - з 01.06.2007р. по 27.04.2009р. відповідно.
Нарахування сум інфляційної складової та 3%річних здійснювалось позивачем на всю суму боргу в розмірі 8949234грн.75коп., не зважаючи на заяву відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 4675019грн.83коп. Такий розрахунок сум 3%річних та інфляційної складової є помилковим, на думку суду.
Належний розмір 3%річних та інфляційної складової, з урахуванням часткового припинення грошового зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, становитиме - 4254656грн.84коп. інфляційної складової, 3% річних - 490493грн.25коп. відповідно.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про Дочірнього підприємства „Газ-тепло” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ до Міського комунального підприємства „Артемівськтепломережа” м. Артемівськ про стягнення суму боргу в розмірі 4274214грн.92коп., суми інфляційної складової 4254656грн.84коп. за період з червня 2007р. по березень 2009р., 3% річних в розмірі 490493грн.25коп. за період з 01.06.2007р. по 27.04.2009р.
Провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 4675019грн.83коп. підлягає припиненню через відсутність предмету спору. У задоволенні вимог про стягнення суми 3% річних в розмірі 20991грн.31коп. та 56656грн.33коп. інфляційної складової слід відмовити за необґрунтованістю.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 49, п.11 статті 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРIШИВ:
Позовні вимоги Дочірнього підприємства „Газ-тепло” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ до Міського комунального підприємства „Артемівськтепломережа” м. Артемівськ про стягнення 8949234грн.75коп. основного боргу, 4311313грн.17коп. інфляційної складової, 511484грн.56коп. 3% річних - задовольнити частково.
Стягнути з Міського комунального підприємства „Артемівськтепломережа” м. Артемівськ (84500, м. Артемівськ, вул. Зелена, 41, код ЄДРПОУ 31279522) на користь Дочірнього підприємства „Газ-тепло” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ (03065, м. Київ, бульвар І.Лепсе, 16, код ЄДРПОУ 32587579) суму боргу в розмірі 4274214грн.92коп., суму інфляційної складової 4254656грн.84коп. за період з червня 2007р. по березень 2009р., 3% річних в розмірі 490493грн.25коп. за період з 01.06.2007р. по 27.04.2009р., суму державного мита в розмірі 25500грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.
Припинити провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 4675019грн.83коп.
Відмовити у задоволенні вимог про стягнення суми 3% річних в розмірі 20991грн.31коп. та 56656грн.33коп. інфляційної складової.
Видати наказ після набрання чинності рішенням.
В судовому засіданні від 27.05.2009р. проголошений повний текст рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.
Суддя
Надруковано 3 примірника: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи