"24" квітня 2009 р. Справа № 6/29
Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А. Д., при секретарі Байталюку В. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом
Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області
до Управління агропромислового розвитку Глибоцької районної державної адміністрації
про повернення до районного бюджету коштів на загальну суму 10 400,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача -Фалуш П. В.;
від відповідача -Воротняк В. Д. -начальник,
Контрольно-ревізійне управління в Чернівецькій області звернулося з адміністративним позовом до Управління агропромислового розвитку Глибоцької районної державної адміністрації про повернення до районного бюджету коштів на загальну суму 10 400,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до укладеного між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буковина»(далі -Товариство) договору від 24.03.2006 на виконання робіт з вирощування високопродуктивного насіння, 17.04.2006 відповідачем було перераховано Товариству кошти в сумі 10400,00 за КЕКВ 1171. Однак, Товариство не виконало пункт 4.3 вказаного вище договору в частині не проведення збору насіння та його подальшої реалізації, а при цьому витрачено 10400,00 грн., які Товариством до районного бюджету не повернуто.
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що зазначені кошти відповідачем були сплачені ТОВ «Буковина»безпідставно, а тому позов просив задовольнити.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача пояснив, що Управління виконало усі залежні від нього заходи для того, щоб ТОВ «Буковина», яке отримало зазначені кошти та не виконало умов згаданого договору, повернуло їх до районного бюджету.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
В травні-червні 2008 року начальником контрольно-ревізійного відділу (КРВ) в Глибоцькому районі проведена ревізія фінансово-господарської діяльності управління агропромислового розвитку Глибоцької райдержадміністрації за 2006-2007 та січень-квітень 2008 року, про що складено акт від 04.06.2008 № 24-23-42/17 (а. с. 5-16).
З акту перевірки вбачається, що на виконання Програми стабілізації та розвитку рослинництва на 2006-2010 роки, затвердженої рішенням сесії Глибоцької районної ради від 20.01.2006 № 13-25/06, відповідач 24.03.2006 уклав з ТОВ «Буковина»договір на виконання робіт з вирощування високопродуктивного насіння вартістю 10400,00 грн.
ТОВ «Буковина», отримавши в квітні 2006 року зазначені кошти, в порушення умов договору (п. 4.3) протягом 2006-2007 рр. збір урожаю насіння не проводило (а. с. 14-19).
Викладений в акті ревізії висновок (а. с. 16) достеменно свідчить про витрачання коштів районного бюджету в 2006 році в сумі 10400,00 грн. всупереч умов зазначеного договору та Програми не відповідачем, а ТОВ «Буковина».
Незважаючи на те, що згадані кошти підлягають поверненню в бюджет Глибоцького району особою, яке отримала їх та використала не за цільовим призначенням (в порушення умов договору та Програми), 10.06.2008 КРВ в Глибоцькому районі направив відповідачеві вимоги про вжиття заходів щодо повернення їх до районного бюджету товариством з обмеженою відповідальністю «Буковина»шляхом направлення цьому товариству претензійного листа, ініціювання позову через прокуратуру району тощо.
Однак, ці вимоги є абсолютно безпідставними, оскільки вони не випливають з акту перевірки, ніяких порушень з боку відповідача перевіркою не встановлено, незаконно використані кошти підлягають поверненню не відповідачеві, а в місцевий бюджет Глибоцького району, пред'являти претензії та позовні заяви в інтересах держави в особі Глибоцької районної ради згідно із законодавством відповідач не уповноважений.
З оглядом на викладене, суд зазначає, що незаконність вимог КРВ в Глибоцькому районі свідчить також й про безпідставність позову.
Крім того, навіть при обґрунтованості заявленого позову, відповідно до ст. 15 Закону України від 29.01.1993 № 2939-ХІІ «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»(далі -Закон), законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що, позивач, звернувшись з даним позовом, обрав спосіб захисту порушеного права, який не відповідає способам, визначених законом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Викладене свідчить про те, що суд, як орган судової влади, повинен діяти у відповідності до Конституції та законів України і захищати порушене право в спосіб, установлений законом.
Зокрема, п. 8 ст. 10 Закону визначено підстави, з яких контрольно-ревізійна служба має право звертатися до суду, а саме у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Отже, способом захисту порушеного права держави в контексті зазначеної норми Закону є звернення органу Контрольно-ревізійної служби до суду в інтересах держави з відповідним позовом до особи, яка безпідставно отримала та використала державні активи (кошти).
Пунктом 7 цієї статті Закону передбачено право КРУ ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (зокрема, й у разі неправильного їх використання під час здійснення господарської діяльності).
В силу ст. 15 Закону відповідач зобов'язаний виконати вимоги КРВ в Глибоцькому районі, викладені в листі від 10.06.2008, тому зобов'язання відповідача виконати ці вимоги в судовому порядку не є способом захисту порушеного права, як не є способом захисту порушеного права, наприклад, зобов'язання платника податків сплачувати податки, зобов'язання страхувальника зареєструватися у відповідному Фонді соціального страхування тощо, оскільки такі дії відповідні особи зобов'язані вчинити на підставі закону і за їх невиконання законодавством визначено певні види відповідальності.
Так, п. 9 ст. 10 Закону передбачено право контрольно-ревізійної служби накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ адміністративні стягнення.
Суд також зазначає, що навіть у разі задоволення судом вимог КРВ в Глибоцькому районі у тому вигляді, як вони сформульовані в позовній заяві, неможливо здійснити примусове виконання такого судового рішення в порядку, визначеного Законом України «Про виконавче провадження», що також зайвий раз свідчить про обрання позивачем неправильного способу захисту порушеного права держави.
Крім того, додані відповідачем до своїх письмових пояснень докази беззаперечно свідчать про те, що відповідач вжив всі залежні від нього заходи для виконання незаконних по суті вимог вказаного відділу.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 6-12, 17, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позові відмовити за безпідставністю.
Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення, якщо протягом цього строку не подано заяву про її апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернівецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, та подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, встановленого частиною 5 статті 186 КАС України.
Суддя А. Паскарь