ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 33/96
31.03.09
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та Захист»
до відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»
про стягнення 1 695,67 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Дем'яненко М.В. -представник за довіреністю № 5 від 01.09.2008 року;
від відповідача: не з'явився.
встановив :
Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Добробут та Захист»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»про стягнення перестрахового відшкодування та пені в розмірі 1 695,67 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.06.2007 року між ним та відповідачем було укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) ПФ № 19-ПС/07.
Предметом вищезазначеного договору перестрахування є загальні умови (ретроцесії) ризиків взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов'язковій) основі по договорах факультативного перестрахування.
Відповідно до п. 1.2 договору факультативного перестрахування сторони на підставі даного договору можуть укладати конкретні договори перестрахування окремо по кожному ризику. Кожен конкретний договір перестрахування незалежний від умов будь-якого іншого конкретного договору перестрахування., укладеного сторонами.
Позивач уклав з відповідачем договір перестрахування №10/17-0618-0618-П від 07.09.2007 року, за яким передав у перестрахування ризик за договором страхування №10/17-0618, що укладений закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Добробут та Захист»з Якубовим Борисом Миколайовичем на період з 05.09.2007 року по 04.09.2008 року.
За договором перестрахування відповідач отримав відповідну перестрахувальну премію в розмірі 1 721,75 грн.
02.09.2008 року до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування №636/08 звернувся страхувальник Якубов Б.М. Підставою для звернення стала дорожньо-транспортна пригода, що мала місце 31.08.2008 року о 11 год. 00 хв. в паркінгу власного будинку страхувальника, в результаті якої застрахований автомобіль отримав значні пошкодження.
Позивачем було належним чином врегульовано заявлений збиток, відповідно до правил страхування позивача та умов договору страхування - визначено розмір відновлювального ремонту, складено страховий акт №883/11/08 від 13.11.2008 року і відповідно сплачено страхове відшкодування страхувальнику Якубову Б.М. в розмірі 12 279,23 грн.
Позивач листом №3211 від 24.11.2008 року надав відповідачу повний пакет документів, передбачений п. 8.1 договору факультативного перестрахування, з розрахунками для сплати відповідачем частки відшкодування в розмірі 1 656,46 грн.
12.12.2008 року на адресу позивача надійшов лист відповідача з відмовою в оплаті своєї частини страхового відшкодування за договором перестрахування в зв'язку з відсутністю в наданому позивачем комплекту документів протоколу медичного освідчення водія застрахованого автомобіля.
Не погоджуючись з рішенням відповідача позивач направив на адресу відповідача претензію (вих. №3498 від 30.12.2008 року). Відповідач листом №49/09 від 13.01.2009 року відмовив позивачу в задоволенні претензії.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.02.2009 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.03.2009 року.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.03.2009 року продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд справи на 31.03.2009 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.
У судовому засіданні 31.03.2009 року представник позивача подав документи на виконання ухвали суду від 02.02.2009 року. Підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити, стягнути з відповідача основний борг в розмірі 1 656,46 грн., пеню в розмірі 39,21 грн. та витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не подав, через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника відповідача, який веде дану справу, але ніяких доказів щодо зазначеного факту не надано. За таких умов, суд вважає, що клопотання представника відповідача подане з ціллю затягування розгляду справи.
Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
27.06.2007 року між закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Добробут та Захист»та відкритим акціонерним товариством «Страхове товариство «Гарантія»було укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) ПФ №19-ПС/07.
Відповідно до п.1.1 договору ПФ №19-ПС/07 від 27.06.2007 року предметом цього договору є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов'язковій) основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обов'язки сторін, що беруть участь у перестрахуванні (ретроцесії).
Згідно з п.1.2 договору ПФ №19-ПС/07 від 27.06.2007 року на підставі цього договору сторони можуть укладати конкретні договори перестрахування окремо по кожному ризику або групі ризиків. Кожен конкретний договір перестрахування незалежний від умов будь-якого іншого конкретного договору перестрахування, укладеного сторонами.
Пунктом 1.3 договору ПФ №19-ПС/07 від 27.06.2007 року передбачено, що передані в перестрахування ризики вважаються перестрахованими на умовах (за Правилами страхування) страховика, що уклав оригінальний договір страхування.
Відповідно до п.2.1 договору ПФ №19-ПС/07 від 27.06.2007 року пропозиція конкретного ризику і перестрахування здійснюється у виді конкретного договору перестрахування (Ковер-Ноту), підписаного перестрахувальником і завіреного печаткою, що направляється перестраховику за допомогою факсимільного чи поштового зв'язку чи електронною поштою. У конкретному договорі перестрахування відображаються умови оригінального договору страхування і запропоновані умови передачі ризику в перестрахування.
Так, 07.09.2007 року позивач уклав з відповідачем договір перестрахування № 10/17-0618-П, відповідно до умов якого передав у перестрахування ризик за договором № 10/17-0618, який укладений закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Добробут та Захист»з Якубовим Борисом Миколайовичем на період з 05.09.2007 року по 04.09.2008 року.
Відповідно до ч. 1 статті 987 ЦК України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.
Згідно з ч.1 статті 12 Закону України «Про страхування»перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.
Пунктом 11 договору перестрахування № 10/17-0618-П від 07.09.2007 року передбачено, що термін перестрахування з 07.09.2007 року по 04.09.2008 року.
Відповідно до договору перестрахування № 10/17-0618-П від 07.09.2007 року перестрахувальна премія становить 1 721,75 грн. та сплачується одноразово до 21.09.2007 року.
На виконання вищезазначеної умови договору позивач перерахував відповідачу 1 721,79 грн. перестрахувальної премії, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 1589 від 20.09.23007 року.
02.09.2008 року до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування №636/08 звернувся страхувальник Якубов Б.М. Підставою для звернення стала дорожньо-транспортна пригода, що мала місце 31.08.2008 року о 11 год.00 хв. в паркінгу власного будинку страхувальника, в результаті якої застрахований автомобіль отримав значні пошкодження.
Страховим актом № 883/11/08 від 13.11.2008 року позивачем визначено розмір страхового відшкодування, що підлягає сплаті та який становить 12 279,23 грн. та яке було оплачено, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 3358 від 13.11.2008 року.
Листом №3211 від 24.11.2008 року позивач надав відповідачу повний пакет документів, передбачений п. 8.1 договору факультативного перестрахування, з розрахунками для сплати відповідачем частки відшкодування в розмірі 1 656,46 грн.
12.12.2008 року на адресу позивача надійшов лист відповідача з відмовою в оплаті своєї частини страхового відшкодування за договором перестрахування в зв'язку з відсутністю в наданому позивачем комплекту документів протоколу медичного освідчення водія застрахованого автомобіля.
Не погоджуючись з рішенням відповідача позивач направив на адресу відповідача претензію (вих. №3498 від 30.12.2008 року). Відповідач листом №49/09 від 13.01.2009 року відмовив позивачу в задоволенні претензії.
Відповідно до п. 8.1 договору ПФ № 19-ПС/07 від 27.06.2007 року при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і конкретним договором перестрахування, перестраховик виплачує перестрахувальнику частину страхового відшкодування, що відповідає його частці (обсягу) відповідальності за конкретним договором перестрахування, протягом 10 (десяти) банківських днів після одержання від перестрахувальника наступного комплекту документів, якщо інше не обумовлено конкретним договором перестрахування:
- копію страхового акту (іншого документа, передбаченого Правилами страхування Страховика);
- копію офіційного висновку (довідки, акту і т. і.) організацій, у компетенції яких знаходиться даний страховий випадок (наприклад, довідки ДАІ про ДТП, акт пожежно - технічної експертизи про причини пожежі і т.п.), якщо необхідність наявності такого висновку передбачено умовами оригінального договору страхування;
- калькуляції збитку або копії рахунку (кошторису) на відновлювальні роботи;
- розрахунку частини страхового відшкодування, що підлягає оплаті перестраховиком;
- копії платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про списання коштів з поточного рахунку або видаткового касового ордера про оплату перестрахувальником (страховиком) власного утримання за конкретним договором перестрахування (крім випадків, коли розмір збитку перевищує або дорівнює розміру касового збитку).
Отже, вищезазначеним пунктом договору не передбачено обов'язок закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та Захист»надавати відкритому акціонерному товариству «Страхова компанія «Гарантія» інших документів, ніж визначено договором факультативного перестрахування.
В матеріалах справи наявна розширена довідка Головного управління в М.Києві Управління Державної автомобільної інспекції в якій зазначено, що Якубов Б.М. під час керування автомобілем LEXUS д.н.АА5114ЕС був тверезий.
Згідно з п.3.3.1 договору ПФ № 19-ПС/07 від 27.06.2007 року перестраховик зобов'язується перерахувати перестрахувальнику (або за його заявою -страхувальнику (вигодонабувачу)) страхове відшкодування, розмір якого розрахований відповідно до умов цього договору і конкретного договору перестрахування, у строк, передбачений цим договором, якщо інше не передбачено в конкретному договорі перестрахування.
Договором перестрахування № 10/17-0618-П від 07.09.2007 року сторони передбачили, що підписання цього договору перестрахування зобов'язує перестраховика слідувати всім рішенням перестрахувальника, що слідують з умов договору, за винятком можливості збільшення частки відповідальності перестраховика. Перестраховик пропорційно своїй частці відповідальності компенсує перестрахувальнику усі витрати, понесені перестрахувальником у результаті розслідування і визначення розміру збитку (включаючи витрати на судові витрати), крім витрат на заробітку платню співробітників перестрахувальника.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 1 656,46 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Пунктом 3.3.6 договору ПФ № 19-ПС/07 від 27.06.2007 року перестраховик зобов'язується сплатити перестрахувальнику пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені в розмірі 39,21 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»(01601, м. Київ, вул. Узвіз Печерський, 3, код ЄДРПОУ 14229456) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та Захист»(юридична адреса: 02232, м. Київ, вул. Бальзака, 81/1; поштова адреса: 02098, м. Київ, вул. Шумського, буд. 1; код ЄДРПОУ 31571133) суму основного боргу 1 656 (одна тисяча шістсот п'ятдесят шість) грн. 46 коп., пеню в розмірі 39 (тридцять дев'ять) грн. 21 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання: 18.05.2009 року.