Справа № 367/6435/13-ц Головуючий у І інстанції Мікуліна А.В.
Провадження № 22-ц/780/632/14 Доповідач у 2 інстанції Приходько
Категорія 56 13.02.2014
Іменем України
12 лютого 2014 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого: Приходька К.П.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
при секретарі:
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 03 грудня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу - ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій, визнання протиправними дій, визнання протиправними постанов та скасування свідоцтв про придбання майна,-
встановила:
у липні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з позов, який обґрунтувала тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві перебуває виконавчий лист №2-349, виданий 18.05.2011 Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» боргу в сумі - 1 276 031,52 грн.
23.11.2011 державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ м. Києва було відкрито виконавче провадження №29953768.
Вказувала, що в межах вказаного виконавчого провадження відповідачем було винесено постанову від 28.03.2012 р. про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні, а саме для визначення ринкової вартості майна - домоволодіння, яке складається з житлового будинку, загальною площею 240,6кв.м., житловою площею 76,7кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, яке розміщується на земельній ділянці загальною площею 0,0370га., за адресою: АДРЕСА_1.
Експертом було призначено ТзОВ «Українська експертна група», яка оцінила домоволодіння в 1 140 827,00 грн. Зазначає, що дане домоволодіння було передане в іпотеку ПАТ «Державний ощадний банк України» відповідно до умов Іпотечного договору №3496 від 24.03.2008 р., який укладено між позивачем та відповідачем з метою забезпечення виконання зобов»язань позивача за Договором про іпотечний кредит №2316 від 24.03.2008 р.
Відповідачем було укладено договір з ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» №К-450-П-і від 17.09.2012 р. про надання послуг по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки. Листами ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» вих. №7530 від 17.10.2012 р. та вих. №9788 від 17.12.2012 р. повідомлялося, що торги не відбулися у зв»язку з відсутністю покупців, а тому майно було знято з реалізації.
ПАТ «Державний ощадний банк України» подав до відповідача дві заяви про взяття на баланс непроданого майна №871 та №872 від 06.03.2013 в результаті чого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу - ОСОБА_2 було видано два свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, які не відбулися.
Позивач просила суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві від 28.03.2013 р. про призначення експерта, суб»єкта оціночної діяльності - суб»єкта господарювання ТОВ «Українська експертна група» для участі у виконавчому провадженні.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 03 грудня 2013 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаються на те, що рішення незаконне та винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, просили рішення Ірпінського міського суду Київської області від 03 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 09.02.2011 р., було встановлено, що між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 24.03.2008 р., був укладений договір про іпотечний кредит №2316.
На підставі даного договору ОСОБА_1 було надано кредит в сумі - 158 415 доларів США на придбання житла на вторинному ринку нерухомості зі сплатою 13,5% річних. В якості забезпечення виконання зобов»язання по кредитному договору було укладено іпотечний договір №3496 від 24.03.2008 р., на підставі якого ВАТ «Державний ощадний банк України» було надано в іпотеку житловий будинок загальною площею 240,6кв.м., житловою площею 76,7кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, площею 0,0370га., за адресою: АДРЕСА_1, які були придбані за рахунок кредиту та належать ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу.
Даним рішенням суду було встановлено, що ОСОБА_1 було порушено п.1 ст.8 Закону України «Про іпотеку», п.1.4.4 кредитного договору, п.3.3.9 іпотечного договору. Крім того, рішення Подільського районного суду м. Києва від 09.02.2011 р., було залишено без змін Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.04.2011 р.
Відповідно до ст.3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. А тому вищевказані обставини не підлягають доказуванню.
Також судом встановлено, що 23.11.2011 р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві була постановлена постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №2-349 від 18.05.2011р., виданого Подільським районним судом м. Києва. 28.03.2012р. державним виконавцем була винесена постанова про призначення експерта, суб»єкта оціночної діяльності - суб»єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме ОСОБА_5.
Згідно висновку з незалежної оцінки майна: домоволодіння - житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 240,6кв.м., з надвірними будівлями та спорудами, яке розміщується на земельній ділянці загальною площею 0,0370га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 власника якого є ОСОБА_1, ринкова вартість складає - 1 140 827,00 грн.
Листами ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» вих. №7530 від 17.10.2012 р. та вих. №9788 від 17.12.2012 р. повідомлялося, що торги щодо домоволодіння - житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 240,6кв.м., з надвірними будівлями та спорудами, яке розміщується на земельній ділянці загальною площею 0,0370га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, не відбулися у зв»язку з відсутністю покупців, а тому майно було знято з реалізації. ПАТ «Державний ощадний банк України» подав до ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві заяви про взяття на баланс непроданого майна №871 та №872 від 06.03.2013 р., в результаті чого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу - ОСОБА_2 було видано два свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, які не відбулися.
Відповідно до ч.1 ст.590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов»язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ст.3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Крім того, вказаною статтею визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Таким чином, відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки позивач у своєму позові по суті оскаржує дії державного виконавця, тому суд дійшов правильного висновку, що такий спосіб захисту прав, обраний позивачем, передбачений чинним законодавством України, але не в порядку позовного провадження. Крім того, оскарження дій, рішень чи бездіяльності державного виконавця під час виконання рішення суду здійснюється шляхом звернення сторін виконавчого провадження до суду із відповідною скаргою, а тому суд вірно відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Доводи апелянта в апеляційній скарзі про незаконність та необгрунтованість рішення, неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, не знайшли свого підтвердження і повністю спростовуються дослідженими належними та допустимими доказами по справі.
За таких обставин, колегія судів, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.
Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін.
Керуючись: ст.ст.303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України колегія суддів, -
ухвалила :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 03 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді