Справа № 367/7570/13-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/128/14 Доповідач у 2 інстанції Говоруха
Категорія 18 06.02.2014
Іменем України
06 лютого 2014 року. м. Київ.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5 , за участю прокурора ОСОБА_6 , розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 20 листопада 2013 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 14.05.2013 року Ірпінським міським судом Київської області за ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до 2-х років позбавлення волі в звільненого від відбування покарання умовно з іспитом строком 1 рік,
засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 /три/ роки 6 /шість/ місяців позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України ОСОБА_7 за сукупністю злочинів та вироків остаточно призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Цим же вироком вирішено питання щодо цивільних позовів та речових доказів.
Згідно вироку, 17 липня 2013 року у вечірній час (точний час не встановлено), в м. Ірпінь Київської області, обвинувачений ОСОБА_7 , переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, незаконно, таємно, шляхом вільного доступу проник до приміщення гаражу, що розташований на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 , звідки викрав велосипед марки «Bergamont Platoon 4.9» вартістю 5000 гривень та блок живлення марки «Powerdom DNT-600 a» вартістю 200 гривень, належні ОСОБА_8 . Після чого ОСОБА_7 з місця вчинення даного кримінального правопорушення зник і викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріального збитку на загальну суму 5 200 гривень.
Крім цього, ОСОБА_7 , продовжуючи свою злочинну діяльність, 01 серпня 2013 року близько 18.00 годин, з метою таємного викрадення чужого майна прибув до будинку АДРЕСА_3 в якому проживала ОСОБА_9 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна шляхом демонтажу скла на вікні вказаного будинку, проник в його середину, звідки таємно викрав монітор марки «Асег» вартістю 350 (триста п'ятдесят) гривень, комп'ютерну клавіатуру марки «Тrust» вартістю 80 (вісімдесят) гривень, комп'ютерну мишку марки «Logitec» вартістю 20 (двадцять) гривень, акустичні колонки вартістю 50 (п'ятдесят) гривень, комп'ютерний системний блок вартістю 1000 (одна тисяча) гривень та ноутбук марки «ASUS Z 99 L» вартістю 1500 (півтори тисячі) гривень, належні ОСОБА_9 .. Після вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 3 000 гривень.
Крім цього, ОСОБА_7 , продовжуючи свою злочинну діяльність, 11 серпня 2013 року приблизно о 14 годині (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), з метою таємного викрадення чужого майна прибув до будинку АДРЕСА_4 , в якому проживав ОСОБА_10 .. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом демонтажу скла на вікні кухні даного будинку, таємно проник в приміщення будинку, звідки таємно викрав ноутбук марки «Lenovo G-700» вартістю 6000 гривень належний ОСОБА_10 після чого з місця вчинення даного кримінального правопорушення зник і викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 6000 гривень.
Крім цього, ОСОБА_7 , 14 серпня 2013 року, близько 14:00 год., з метою таємного викрадення чужого майна, прибув до будинку АДРЕСА_4 , в якому проживав ОСОБА_10 .. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом демонтажу скла на вікні даного будинку, таємно проник в його середину, однак свої злочині дії направлені на таємне викрадення чужого майна з причин, що не залежали від його волі до кінця не довів, оскільки був затриманий на місці вчинення злочину власником будинку.
Не погоджуючись з даним рішенням суду обвинувачений подав апеляційну скаргу в якій просив вирок Ірпінського міського суду Київської області від 20 листопада 2013 року щодо нього змінити та з врахуванням того, що він з самого початку зізнався у скоєному, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, має на утриманні малолітню дитину та хвору дружину знизити йому міру покарання до 3 років і 6 місяців позбавлення волі.
Прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді 1-ї інстанції, подав заперечення на апеляцію, в яких просить залишити вирок без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого без задоволення. В обґрунтування заперечень прокурор, вказує, що злочин, який вчинив обвинувачений є тяжким. Суд при призначенні міри покарання у відповідності до вимог ст. ст. 65-67 КК України, врахував всі обставини, які характеризують особу обвинуваченого, його відношення до подій, що відбулися, їх наслідки, вік, матеріальне становище обвинуваченого, а також обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновок суду 1-ї інстанції про винність обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на всебічно повно та обєктивно досліджених в судовому засіданні та належним чином оцінених і наведених у вироку доказах, які зібрані по справі та не заперечується самим обвинуваченим ОСОБА_7 , який свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю та щиро розкаявся у скоєному.
Дії ОСОБА_7 судом правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України , що не оспорюється і в поданій апеляційній скарзі .
Покарання обвинуваченому ОСОБА_7 призначено з урахуванням характеру та ступені суспільної небезпеки скоєного, обставин справи та даних про особу обвинуваченого і відповідає вимогам ст. 65 КК України.
При призначенні ОСОБА_7 покарання, як прямо зазначено у вироку, суд визнав в якості пом'якшуючих покарання обставин щире каяття та активне сприяння розкриттю вчинених злочинів, а також врахував, що обвинувачений одружений, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, тобто врахував і обставини на які посилається в апеляційній скарзі обвинувачений.
Також суд врахував, що ОСОБА_7 не працює, вчинив ряд умисних тяжких злочинів під час іспитового строку, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став. На думку колегії суддів, призначене обвинуваченому покарання за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, відповідає як тяжкості вчиненого злочину, так і особі засудженого і підстав для пом'якшення цього покарання колегія суддів не вбачає. Не можуть бути визнані такими підставами і посилання обвинуваченого в апеляції на наявність у нього малолітньої дитини та дружини, яка потребує лікування. З дотриманням вимог ст. 71 КК України, призначено обвинуваченому покарання і за сукупністю вироків.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню, та не вбачає підстав для скасування чи зміни вироку суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409 КПК України, колегія суддів , -
Вирок Ірпінського міського суду Київської області від 20 листопада 2013 року, щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Головуючий
Судді